Ухвала суду № 40695063, 17.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 876/5055/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

судців Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

представника позивача Слюсар Г.В.,

представника відповідача Партика Х.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року в справі №813/708/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» про стягнення боргу,

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року в справі №813/708/13-а задоволено позов управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» про стягнення боргу. Постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області 3437 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила таку відхилити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачу направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3 за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року на суму 3 437, 15 грн. Сума боргу відповідачем не сплачена.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ХУ чинності з 1 січня 2004 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з наступних мотивів.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХП. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-ІУ питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХП було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відтак, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог підставними. А також погоджується з тим, що питання правомірності призначення пенсії не є предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого призначено пенсію, не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.

Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Самбірський радіозавод «Сигнал» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного

суду від 20 лютого 2013 року в справі №813/708/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складений 22.09.2014 року.