Ухвала суду № 40695067, 24.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р. Справа № 876/8019/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Бєлкіної Н.І.

представника позивача Щербюка О.Ю.

представника відповідача Мандзирохи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. у справі №803/889/13-а за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201,

встановив:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. у справі №803/889/13а за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2013 року № 0000742201 позов було задоволено повністю, постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 18.02.2013 року № 0000742201.

В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням результатів перевірки, неправильним врахуванням позивачем собівартості реалізованої продукції, фактичне отримання позивачем збитків, хоча мали отримуватись прибутки; заниження позивачем ціни реалізації товарів.

В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що ПВТВ «Світязь» здійснює оптову торгівлю напоями, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі.

В період з 06.12.2012 року по 19.12.2012 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ПВТП «Світязь» з питань достовірності нарахування податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650. Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 135.4. статті 135, підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 246 095 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 101 411 грн., за II квартал 2012 року на суму 79 323 грн. та за III квартал 2012 року на суму 65 361 грн. За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено позапланову виїзну перевірку ПВТП «Світязь» з питань, що становлять предмет заперечення від 10.01.2013 року № 22. За наслідками цієї перевірки складено акт від 14.02.2013 року № 1070/22.1/13364650. Даним актом податковий орган підтвердив порушення, викладені в акті перевірки від 03.01.2013 року № 4/22-1/13364650, однак встановлено заниження податку на прибуток на меншу суму, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 199 336 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 86 777 грн., за II квартал 2012 року на суму 64667 грн. та за III квартал 2012 року на суму 47 892 грн.

Так, в розділі 3.1.1. («валовий дохід») акту від 14.02.2013 року 3 1070/22.1/13364650 зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларувало скоригований валовий дохід в сумі 64 704 589 грн. Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, встановлено його заниження на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн. Перевіркою відображених у рядку 02 декларації «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.20.2012 року по 30.09.2012 року в загальній сумі 64 951 106 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення роздрібної торгівлі безалкогольними напоями (водами, соками), пивом та супутніми продовольчими товарами (чіпсами, горішками, сухариками). При цьому, перевіркою встановлено заниження задекларованих показників у рядку 02 декларації «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн. Перевіркою встановлено, що ПВТВ «Світязь» занижено собівартість реалізованих безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів за 9 місяців 2012 року на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн.

За період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» повинно було б отримати прибуток, а фактично отримувало збитки.

В розділі 3.1.2. («валові витрати») акту від 14.02.2013 року 3 1070/22.1/13364650 зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларовано валові витрати в сумі 64 272 995 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року не встановлено їх завищення (заниження). Перевіркою відображених у рядку 05.1 декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 56 524 673 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності, де собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) становить 56 524 673 грн. Крім того, в розділі 3.1.4 цього ж акту зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року ПВТП «Світязь» задекларовано податок на прибуток в сумі 43 876 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року встановлено його заниження на суму 199 336 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 86 777 грн.; за II квартал 2012 року на суму 64 667 грн. та за III квартал 2012 року на суму 47 892 грн. внаслідок порушень, викладених в розділі 3.1.1 акту перевірки.

На підставі акту перевірки від 14.02.2012 року № 1070/22.1/13364650 Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0000742201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 249 170 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 199 336 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49 834 грн.

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно вказав, що відповідно до підпунктів 14.1.27., 14.1.36.,14.1.56. пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Підпунктом 135.4.1. пункту 135.4 статті 135 ПК України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу. Згідно із пунктом 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6 статті 138 ПК України). Пунктом 138.8. статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Отже, порядок формування доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, послуг та їх собівартість не залежить безпосередньо від реалізації таких товарів, робіт, послуг. Операції з продажу товарів, робіт, послуг, в тому числі: за ціною нижче собівартості відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами, визначеними статтею 134 ПК України.

З акту перевірки від 14.02.2013 року № 1070/22.1/13364650 вбачається, що підприємством занижено собівартість реалізованих товарів за 9 місяців 2012 року на загальну суму 949 218 грн., в тому числі: за I квартал 2012 року на суму 413 223 грн., за II квартал 2012 року на суму 307 940 грн. та за III квартал 2012 року на суму 228 055 грн., в результаті чого збільшено задекларований у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року дохід від операційної діяльності на 948 218 грн. та донараховано за вказаний звітний період 199 336 грн. податку на прибуток. Згідно даних бухгалтерського обліку, позивачем до собівартості реалізованих товарів (рах. 902) віднесено вартість реалізованих безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів. Витрати на оплату праці працівникам, які зайняті збутом товарів, робіт, послуг, внески на соціальні заходи, транспортні витрати, витрати на електроенергію та інші витрати понесені ПВТВ «Світязь» при доведенні товарів до стану, придатного для продажу, підприємством віднесені до витрат на збут (рах. 93) та адміністративних витрат (рах. 92).

Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Скаржник не заперечував, що ПВТП «Світязь» до собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг було віднесено сумарні витрати підприємства. Разом з тим, не було надано суду доказів про те, що позивач здійснював реалізацію безалкогольних напоїв, пива та супутніх продовольчих товарів нижче їх повної собівартості, доводи про недоотримання доходів жодними доказами не підтверджено. При цьому, з аналізу акту перевірки вбачається, що податковий орган фактично не погоджується із ціною, за якою ПВТП «Світязь» реалізовувало протягом періоду з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року покупцям безалкогольні напої, пиво та супутні продовольчі товари, і не вказує в акті перевірки, за якою саме ціною необхідно було реалізовувати такі товари. Проте, чинне податкове законодавство України надає право податковим органам не погодитися із договірною ціною лише у випадку її відхилення у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків (пункт 39.15 статті 39 ПК України), дотримавши при цьому відповідну процедуру, чого в даному випадку відповідачем не було зроблено.

Крім того, як слідує з податкових декларації з податку на прибуток за I квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 122 479 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 11 086 грн. (р. 16); за II квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 431 594 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 18 107 грн. (р. 16); за III квартал 2012 року об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності становить 262 184 грн. (р.07), податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду становить 14 683 грн. (р. 16). Тобто, вбачається перевищення валового доходу звітного податкового періоду над валовими витратами звітного податкового періоду, що свідчить про прибутковість підприємства. Тому, суд підставно не взяв до уваги твердження скаржника про те, що підприємство фактично отримувало збитки, а не доходи, оскільки така обставина повністю спростована матеріалами справи. При цьому, результат господарської діяльності господарюючого суб'єкта може мати і від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке враховується при оподаткуванні в порядку, визначеному статтею 150 ПК України.

Обчислення податку на прибуток здійснюється за результатами звітного податкового періоду, визначеного статтею 152 ПК України. Однак скаржником не доведено, на підставі яких нормативних актів визначено об'єкт оподаткування, виходячи з календарного місяця. Тобто, в акті перевірки порушення констатовані за 1-2 місяці, а не звітного періоду в цілому. Фактично відповідачем враховані валові витрати не за весь звітний період. Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, ПВТП «Світязь» веде облік доходів та витрат на підставі первинних документів, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак відповідач діяв всупереч зазначеним положенням.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.

Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. у справі №803/889/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складений 29.09.2014 року.