Ухвала суду № 40684596, 23.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1047/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

секретар: Швець А.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Романовича С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.03.2014 № 0008031701.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.06.2014 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши сторін по справі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем, за результатами якої складено акт від 03.03.2014. На підставі даного акту відповідачем 21.03.2014 прийнято податкове повідомлення - рішення №0008031701, яким було донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 28993 гривень 52 копійки та за штрафними санкціями на суму 7 248 грн. 42 коп.

Як зазначено в Акті перевірки дане порушення виникло в зв'язку з виявленням під час її проведення заниженням загального річного оподатковуваного доходу платника податків - фізичної особи, відображеного в податковій декларації позивача, на суму 171812,46 грн. На підставі отриманої відповіді ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №5487/10/2 56-17-02-16) з додатками, повідомлення TOB "Кей-Колект" про анулювання боргу № 088-7617 від 14.11.2012р. ревізором встановлено, що фізичною особою ОСОБА_4 отримано дохід як додаткове благо - сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором , а саме - ТОВ "Кей-Колект" на суму 171812 грн. 46 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно проведено перевірку та на підставі встановлених порушень, а саме: несплата позивачем податку доходів, отриманих у вигляді додаткового блага та їх не відображення в річній податковій декалрації, прийнято рішення в межах своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно підпункту "в" пункту 176.1 ПК України платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Водночас обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 13.03.2008 між позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" укладено кредитний договір №11314424000, згідно якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 314 000 гривень. 12 грудня 2011 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу №1, згідно якого останньому передано права вимоги по кредитних договорах, в тому числі і по кредитному договору позивача.

14 листопада 2011 року ТОВ "Кей-Колект" направлено позивачу повідомлення про анулювання боргу №088-7617, а саме - про рішення щодо анулювання кредитної заборгованості позивача, яка станом на 14.11.2012 року становила 171 812 гривень 46 коп. Дане повідомлення отримано позивачем особисто, про що свідчить її підпис на ньому.

Отже, з урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову. Адже податкове-повідомлення рішення відповідачем прийнято законно та на підставі встановлених порушень.

Посилання позивача у своїй апеляційній скарзі на неправомірність віднесення всієї суми анульованого боргу до об`єкту оподаткування у вигляді додаткового блага без дослідження його структури суперечить положенням п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку є безпідставним. З такою позицією позивача колегія судів не погоджується, тому, що як зазначено вище відповідно до ст.164 ПК України базою оподаткування є вся сума боргу включаючи відсотки, нараховані за користування таким кредитом, та сума пені.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 вересня 2014 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.