Ухвала суду № 40682427, 15.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року Справа № 9104/45691/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі за позовом Рахівського споживчого товариства до державної податкової інспекції у Рахівському районі про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Рахівське споживче товариство звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Рахівському районі в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.07.2010 р. № 000422351/0 (000422351/1, 000422351/2, 000422351/3).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області від 05.07.2010 р. № 000422351/0 (00422351/1, 000422351/2, 000422351/3) в частині стягнення 11628,00 грн. основного платежу та 4159,00 грн. за штрафними санкціями, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області оскаржила його в апеляцій ному порядку, вважає постанову безпідставною.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою (акт перевірки від 24.06.2010р. №26/2351/01750660) встановлено, що Рахівське споживче товариство занизило скориговані валові доходи за 3 квартали 2009 року на 26830грн. та за 2009 рік на 46510грн., завищило валові витрати за І квартал, півріччя, 3 квартали 2009 року, 2009 рік на 1110грн. , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 11906грн. (в т.ч. за І квартал 2009року - 278грн., за III квартал 2009року - 6707грн., за IV квартал 2009 року - 4920грн.);

Згідно довідки про загальну інформацію щодо Рахівського споживчого товариства та результати його діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. (додаток до акту перевірки віл 24.06.2010р. №26/2351/01750660) статутний капітал Рахівського споживчого товариства відповідно до установчих документів на момент його створення становив 268092грн., станом на 01.01.2010р. становив 300192грн.; на протязі 2009 року товариством збільшено статутний капітал за рахунок внесків пайовиків. Зміни до установчих документів товариством не внесено. Згідно балансу Рахівського споживчого товариства на 31 грудня 2009 року статутний капітал станом на 01.01.2009р. становив 268,1тис.грн., станом на 31.12.2009р. становив 300,2тис.грн.;

Таким чином, при перевірці встановлено, що в 2009 році працівниками Рахівського СТ внесено грошові кошти на банківський рахунок товариства як додаткові пайові внески на формування ресурсів на суму 14410грн. (31.07.09р. - в сумі 9730грн., 31.08.2009р. - в сумі 1500грн., 31.10.2009р. - в сумі 2180грн., від 31.12.2009р. - в сумі 1000грн.). Для перевірки не представлено заяви-клопотання про бажання внести додаткові пайові виски на формування фінансових ресурсів споживчого товариства та договори укладені між працівниками та товариством, як це передбачено п.5 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України (затвердженого постановою Центральної спілки споживчих товариств України шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання від 03.04.2003р. із змінами та доповненнями). Оскільки грошові кошти, внесені працівниками Рахівського споживчого товариства, не передбачають отримання корпоративних прав, так як не є внесками до статутного чи пайового фондів, то вказаною перевіркою на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до складу валового доходу Рахівського споживчого товариства 14410грн. (в т.ч. за ІІІ квартал 2009 року - 11230грн., за IV квартал 2009 року - 3180грн.) отриманої фінансової допомоги. В акті перевірки(сторінка 31) зазначено, що всі первинні, бухгалтерські та інші документи представлені в повному обсязі, інші додаткові документи, які спростовують викладені в акті перевірки факти відсутні.

Згідно інвентаризації пайовиків прийнято рішення про збільшення статутного капіталу у 2009 році за рахунок неповернутих пайових внесків пайовикам, які вибули із споживчого товариства, на суму 32100грн. (в т.ч. в III кварталі 2009 року - на 15600грн., в IV кварталі 2009 року - на 16500грн.). В порушення ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зміни до установчих документів споживчим товариством не внесено, перевіркою на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу валового доходу Рахівського СТ 32100грн. отриманої безповоротної фінансової допомоги (не повернені померлим членам споживчого товариства та не затребувані родичами померлих).

Згідно з п. 4 ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Пунктами 2, 3, 6 статті 111 Господарського кодексу України визначено, що: первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні; споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту; правові засади організації та діяльності споживчої кооперації визначаються законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Згідно ст.20 вказаного Закону для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди. Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Відповідно до ст.21 цього ж Закону пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Пунктом 2 статті 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» визначено, що основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Згідно п.6 ст.6 вказаного Закону член споживчого товариства відповідає за зобов'язаннями товариства лише в межах внесеного ним обов'язкового пайового внеску, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно пп.2.6.6 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України передача пайових внесків третім особам (юридичним і фізичним) не допускається. Не витребувані колишніми членами споживчого товариства протягом трьох років обов'язкові пайові внески і нараховані на них дивіденди зараховуються до статутного капіталу споживчого товариства до наступного можливого витребування. У разі смерті пайовика обов'язкові пайові внески повертаються спадкоємцям в порядку, встановленому законодавством України. Згідно п.5.2, п.5.4, пп.5.4.1, пп.5.4.2, пп.5.4.3, пп.5.4.4 цього Положення споживче товариство може приймати внески лише за рішенням загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ними органу; член споживчого товариства, який виявив бажання сплатити внески, подає правлінню споживчого товариства заяву-клопотання; заява-клопотання реєструється в книзі реєстрації вхідних документів споживчого товариства; голова правління споживчого товариства пише на заяві-клопотанні відповідну резолюцію (надає дозвіл чи відмовляє). При не обгрунтованій відмові голови правління споживчого товариства в прийманні внесків член споживчого товариства може звернутися із скаргою до загальних зборів членів споживчого товариства або уповноваженого ними органу; при позитивному рішенні укладається договір про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів споживчого товариства; договір вступає в силу з моменту його підписання та знесення в касу споживчого товариства визначеної в договорі суми внеску і діє до моменту письмової заяви однієї із сторін про його розірвання.

Згідно пункту 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктами 1.22.1, 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що: безповоротна фінансова допомога - це, зокрема,сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій),або без укладання таких угод; поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1.6 ст.4 зазначеного Закону валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді,крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами,які не мають статусу юридичної особи; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України,не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що державна податкова інспекція у Рахівському районі Закарпатської області на підставі акту від 24.06.2010 р. 26/2351/01750660 «Про результати планової виїзної перевірки Рахівського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010р.» винесла податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010 р. № 000422351/0, яким Рахівському споживчому товариству донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 11906,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 4326,00 грн., дана сума складається із донарахованого податку на прибуток, який податковий орган вирахував із 14400,00 грн. - суми, що внесена пайовиками в якості додаткових пайових внесків, 32100,00 грн. - неповернутих внесків пайовикам, що вибули та внаслідок коригування позивачем вартості товарів у сторону зменшення на суму 110,26 грн.

Суд першої інстанції вірно вважав, що внесені працівниками позивача на протязі 2009 р. на банківський рахунок підприємства кошти на суму 14410,00 грн. є саме додатковими пайовими внесками на формування фінансових ресурсів, а не поворотною фінансовою допомогою, бо такі були прийняті на підставі рішення загальних зборів членів споживчого товариства та заяв-клопотань членів споживчого товариства про бажання внести додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів Рахівського СТ. Дана обставина встановлена судом першої інстанції на підставі договорів між працівниками та підприємством. Крім того кошти в сумі 32100,00 грн. які податковий орган включив до прибутку позивача є коштами вибулих пайовиків, яким такі внески на час проведення перевірки повернуті не були, оскільки згідно ст.. 21 Закону України «Про кооперацію» право на таке повернення настає з першого січня наступного року. При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ст. 21 Закону України «Про кооперацію» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Тому суд першої інстанції прийшов до підставного висновку щодо неправомірності позиції податкового органу при включенні вищевказаних сум пайових внесків до прибутку товариства, а відтак і застосування оподаткування такого прибутку.

Крім того частиною 1 статті 5 зазначеного Закону України «Про споживчу кооперацію» визначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.

Згідно з пунктом 1.3 Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого 4 зборами Ради центральної спілки споживчих товариств України 19 скликання від 24 січня 2007 року, додатковий пайовий внесок -це добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) споживчого товариства понад обов'язків пайовий внесок у пайовому фонді споживчого товариства.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Підпункт 4.1.6 цього ж пункту передбачає, що валовий доход включає, крім іншого, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. Згідно з пп. 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотною фінансовою допомогою є сума коштів передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів, або надання інших видів компенсацій, як виплати за користування такими коштами. Документальне оформлення поворотної допомоги здійснюється на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого позикодавець надає позичальнику кошти у користування на обумовлений строк. Умовами вказаного виду договору не передбачається нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій в якості оплати за користування позиченими коштами.

Договір про додатковий пайовий внесок на формування фінансових ресурсів Рахівського СТ передбачає відповідне отримання кооперативних виплат пропорційно розміру пайового внеску (п.2.2.2 договору передбачає щомісячне нарахування кооперативних виплат у розмірі 4% річних пайового внеску). Крім того, згідно умов даного договору підприємство несе відповідальність за несвоєчасне повернення додаткового пайового внеску (п.3.1 договору).

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що кошти на суму 14410,00 грн. є не поворотною фінансовою допомогою, а саме додатковими пайовими внесками на формування фінансових ресурсів, які згідно пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу.

Крім того суд підставно відхили доводи відповідача про те, що Рахівським СТ не включено до складу валових доходів в 2009 р. пайові внески не повернені пайовикам в сумі 32100,00 грн. з посиланням на те, що згідно пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нестягнена протягом загального строку позовної давності заборгованість платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою рахується безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу валових доходів, бо постановою Рахівського СТ від 15.07.2009 р. № 22 «Про перереєстрацію членів споживчого товариства» станом на 30.09.2009 р. проведено інвентаризацію пайовиків та за рахунок неповернутих пайових внесків, пайовикам які вибули із членів кооперативу проведено збільшення статутного капіталу в сумі 32100 грн. в тому числі в III кварталі 2009р. на суму 15600грн. та в ІУ кварталі 2009р. на суму 16500грн. Оскільки пайовики вибули із членів споживчого товариства у III та IV кварталі 2009 р. то і строк позовної давності для погашення заборгованості перед вибулими членами чи особами, що успадкували це право, відлічується саме з даного періоду та закінчується у III, IV кварталі 2012 р.

Щодо допущеного позивачем порушення в частині коригування зміни вартості товарів в сторону зменшення на суму 1110.26 грн. (1332 грн.-222 грн. ПДВ)., то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність дій податкового органу щодо нарахування податку на прибуток на дану суму, бо позивач безпідставно не зменшив на придбання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП «Чако». А відтак у цій частині в задоволенні позову суд відмовив вірно, тому позивач повинен сплатити 277. 56 грн. основного платежу та 167,00 грн. штрафних санкцій.

Виходячи з вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року по справі № 2а-4371/10/0770- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2014 року