Постанова № 40681980, 24.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1934/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В. В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс» (далі відповідач, Товариство) про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 1/37.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а представник позивача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 94 від 19.12.2013 року Шевченківського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві, проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс» за адресою: м. Київ. вул. Воровського, 1/37, за результатами якої складено акт № 48 від 27.01.2014 року додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб.

Під час перевірки позивачем встановлено порушення норм НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.1.1-7-2002.

З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач, у відповідності до ст. 67, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, звернувся до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Абзацом 3 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до положень статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи, зокрема, місті Києві.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 70 зазначеного Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, чинним законодавством передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є найжорсткішим заходом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс», на момент розгляду справи в суді, усунуло більшість виявлених порушень, деякі порушення усунені частково (а. с. 66-69).

Товариство забезпечене системою пожежної сигналізації та автоматики, сигнал про пожежу виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження, за договором з ТОВ «Дозор», має договір страхування відповідальності перед третіми особами з ПрАТ СК «Сузір`я».

Накладений на відповідача штраф за Постановою № 38 від 20.01.2014 року про накладення адміністративного стягнення за експлуатацію тимчасових дільниць електромережі сплачено в повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що Товариство, крім функціонування кафе проводить й інші види діяльності, зареєстровані, згідно чинного законодавства, на які план-графік перевірки суб`єктів господарювання не поширювався.

Обговорюючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 1/37, у зв'язку з виявленими позивачем порушеннями та наданими відповідачем доказами щодо їх усунення та спростування, колегія суддів зазначає, що таке зупинення є виключним заходом, направленим на відвернення очевидної загрози життю та здоров'ю людей.

У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі пов'язується із настанням обставин, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Матеріалами справи підтверджується, що проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів, а решта не усунутих порушень, на переконання колегії суддів, не являються такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи наведені обставини справи та положення чинного законодавства, зважаючи на те, що більшість виявлених порушень було усунуто відповідачем, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 06.03.2014 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 186, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Брама Плюс» задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.