Постанова № 40681580, 23.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 916/1802/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Воронюка О.Л.

суддів Лашина В.В., Таран С.В.

(склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду № 608 від 22.09.2014р.)

при секретарі судового засідання: Станковій І.М.

За участю:

Від ТОВ "Маша і Мєдвєдь" - Роман В.С., довіреність № б/н, дата видачі : 12.02.14;

Від ТОВ "Водолей" - Навроцька І.С., довіреність № 03.06-2, дата видачі : 03.06.14;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

на рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014р.

у справі № 916/1802/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

до Товариства з обмеженою відповідальність "Водолей"

про стягнення суми компенсації за порушення авторських прав в розмірі 73 080,00 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 02.09.2014р. оголошувалась перерва до 23.09.2014р.

Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 23.09.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року порушено провадження по справі № 916/1802/14 за позовом ТОВ «Маша і Мєдвєдь» до відповідача ТОВ «Водолей» про стягнення суми компенсації за порушення авторських прав у розмірі 73 080.00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.07.2014 року відмовлено ТОВ «Маша і Мєдвєдь» у задоволенні позову у повному обсязі.

Судовий акт обґрунтовано тим, що Студія «АНИМАКОРД» не отримувало від автора - ОСОБА_3 виключних (майнових) авторських прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» , а також тим, що у Позивача відсутнє право на самостійне звернення до суду із позовом до ТОВ «Водолей» за захистом прав на підставі Ліцензійного договору від 08.06.2010 року.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, 06.08.2014 року ТОВ «Маша і Мєдвєдь» звернулося до суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ «Водолей» на користь ТОВ «Маша і Мєдвєдь» суму компенсації у розмірі 73 080.00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

26.08.2014 року ТОВ «Водолей» надано відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/1802/14 від 28.07.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Як вбачається із матеріалів справи, 27.03.2014 представником Позивача в універсамі "Надежда", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Філатова, 54, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ „Водолей", було придбано рюкзак м'який вартістю 27,75 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується фіскальним чеком № 2217727, фіскальний номер РРО 1552006913, та чеком платіжного терміналу № 5565 . На упаковці, в якій знаходився рюкзак зазначена наступна інформація: «Рюкзак мякий Маша и медв.; код 256807/133/14; ціна: 27.75 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону).

Згідно зі ст. 1 вказаногозакону, контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 року № 12 передбачено, що позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем.

Ст.1 цього Кодексу також визначено, що автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Тобто, твір має бути результатом творчої праці.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.06.2010 року між ТОВ «Маша і Мєдвєдь» (далі - Ліцензіат) та громадяном ОСОБА_3 укладено Ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія).

Відповідно до умов вказаного Договору громадян ОСОБА_3 особисто створив твір та являється його єдиним автором. Вказане також підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію та депонування твору - результату інтелектуальної власності № 13631 від 22.04.2008 року, в якому зазначено, що в Російському авторському товаристві зареєстровано та депоновано результат інтелектуальної діяльності - малюнки персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором яких, за його власною заявою, є громадян ОСОБА_3

Крім того ТОВ «Маша і Мєдвєдь» не надано доказів передачі ОСОБА_3 майнових авторських прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» Товариству з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД».

Авторський договір замовлення від 01.04.2008 № ОК-2/2008, укладений між ТОВ Студія «АНИМАКОРД» та автором - виконавцем ОСОБА_3 не є таким доказом, оскільки за його умовами, автор-виконавець зобов'язався створити та передати замовнику сценарій восьми серій (а не малюнки персонажів) телевізійного серіалу «Маша і Мєдвєдь». Даний факт також підтверджується Актом здачі-приймання робіт від 23.09.2008 року до вказаного договору.

Відповідно до п. 2.1 Ліцензійного договору № ЛД-1/2010, право використання твору засобами, передбаченими даним договором надається позивачу на території всіх країн світу, на строк з дати укладання даного договору до 30.06.2025 року. включно, на території усіх країн світу, за оплачувану ліцензіатом винагороду, право використання творів у встановлених цим договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів у способи, передбачені цим договором, іншим особам. Ліцензіар гарантує, що він особисто створив твори, є їх одноособовим автором, що на момент передачі прав за договором він є володільцем прав на твори, які надаються ліцензіату, а також, що при створені творів ним дотримані охоронювані законом інтелектуальні права інших осіб.

Судовою колегією не приймаються доводи скаржника про те, що персонаж «ІНФОРМАЦІЯ_1» є результатом роботи команди авторів, які працювали над створенням аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь», оскільки спростовуються вищенаведеним.

Також 08.06.2010 року між ТОВ Студія «АНИМАКОРД» та ТОВ «Маша і Мєдвєдь» укладено Договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальну твір Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Договору від 08.06.2010 року №010601-МиМ правовласник (ТОВ Студія «АНИМАККОРД») передає набувачу (ТОВ „Маша і Мєдвєдь") виключне право на аудіовізуальний твір - серіал „Маша і Мєдвєдь", який має статус «національного фільму», а набувач зобов'язався оплатити правовласнику обумовлену винагороду. Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору: 1. "Раз, два, три! Ялинка гори!"; 2. "Перша зустріч"; 3. "До весни не будити!"; 3. "Весна прийшла!"; 5. "Ловися рибка!"; 6. "Сліди небачених тварин!"; 7. "З вовками жити … !"; 8. "Подзвоні мені, подзвоні!". Основні ідентифікуючі характеристики серій аудіовізуального твору, виключне право на які підлягає передачі, наведені у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Правовласник гарантує, що є володільцем виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу у повному обсязі для використання його у будь-який спосіб та формі. Виключне право на аудіовізуальний твір переходить до набувача в момент підписання сторонами договору.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Договору від 08.06.2010 року №010601-МиМ передбачено, що одночасно з переданням права на аудіовізуальний твір правовласник передає набувачу у повному обсязі виключні права на усі юридично значимі охоронювані елементи аудіовізуального твору (зокрема, але, не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору і його окремих серій, графічним зображенням, намальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того поіменовані чи ні вказані елементи безпосередньо у додатках до договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано службове завдання на створення аудіовізуального твору з режисером-постановником від 12.05.2008 року №1/МиМ-С1, за яким ТОВ Студія «АНИМАКОРД» доручила режисеру-постановнику ОСОБА_4 в межах виконання службових обов'язків за Трудовим договором від 03.03.2008 року № 6 створити авторським трудом творчого колективу службовий аудіовізуальний анімаційний твір - серію анімаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь» під робочою назвою «Перша зустріч».

Пунктами 4, 4.2 цього службового завдання передбачено, що виключне право після створення фільму буде належати студії, а право авторства - режисеру-постановнику, а в поняття «Фільм» включаються частини (елементи), які є об'єктами авторського права, зокрема, назва, персонажі та інші елементи. Проте, вказаний документ не свідчить про передачу ТОВ Студія «АНИМАККОРД» ОСОБА_3 належних йому майнових авторських прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2», які були створені ним одноособово раніше, ніж отримання режисером-постановником службового завдання, та передачі результатів його виконання за Актом прийомки фільму від 06.01.2009 року.

Також у Додатку №1 до Договору від 08.06.2010 року №010601-МиМ, де визначено основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуального твору, ОСОБА_3 зазначений лише як сценарист та продюсер, а художниками вказані інші особи.

Отже, ТОВ Студія «АНИМАККОРД» не отримувало від автора - ОСОБА_3 виключних (майнових) авторських прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2». А відтак, ці права не могли бути передані позивачу за Договором від 08.06.2010 року №010601-МиМ.

Вказане також підтверджується фактом одночасного, в той самий день, укладення ОСОБА_3 Ліцензійного договору від 08.06.2010 року з ТОВ „Маша і Мєдвєдь", в якому він, як ліцензіар, гарантував, що особисто створив твори, є їх одноособовим автором, і на момент передачі прав за договором є володільцем прав на твори, які надаються ліцензіату. Тобто, сам ОСОБА_3 засвідчив, що не передавав виключних (майнових) авторських прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» будь-яким особам, зокрема, й ТОВ Студія «АНИМАККОРД».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивач не має виключних майнових прав на малюнки персонажів «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі Договору від 08.06.2010р. №010601-МиМ.

Відповідно до пункту 2.10 Ліцензійного договору від 08.06.2010р. у випадку, якщо треті особи порушать виключне право ліцензіара, і таке порушення буде зачіпляти права ліцензіата, що випливають з цього договору, ліцензіат і ліцензіар зобов'язуються спільно захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, а також його бездіяльність не є перешкодою для самостійного прийняття ліцензіатом доречних заходів захисту наданих за цим договором прав в установленому законом порядку. Отже, сторонами у договорі передбачено спільне звернення за захистом порушеного права, а можливість самостійного вчинення таких дій ліцензіатом (позивачем) прямо обумовлена лише наявністю відмови ліцензіара від захисту своїх прав, та його бездіяльністю, тобто невиконання ним свого обов'язку із захисту спільно із ліцензіатом. Позивачем не надано доказів його звернення до ОСОБА_3 щодо захисту майнових авторських прав шляхом подання до суду позову до ТОВ «Водолей», а також відмови автора від вчинення вказаних дій або його бездіяльності після отримання цього повідомлення.

Отже, на підставі зазначеного, судова колегія дійшла висновку, що у скаржника відсутнє право на самостійне звернення до суду із позовом до ТОВ «Водолей» за захистом прав на підставі Ліцензійного договору від 08.06.2010 року.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статею 3 ЦК України: справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи вищенаведене, аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. у справі № 916/1802/14.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 28.07.2014р. по справі № 916/1802/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Маша і Мєдвєдь» без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2014р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин

Суддя С.В. Таран