Ухвала суду № 4066866, 19.05.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Петровій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області доОСОБА_1, засновником якої є ОСОБА_2, про визнання недійсним статуту ОСОБА_3 з моменту його реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартістьОСОБА_1 з моменту видачі,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2007 року Державна податкова адміністрація в Одеській області звернулася до суду з адміністративним позовом доОСОБА_1, засновником якої є ОСОБА_2, про визнання недійсним статуту ОСОБА_3 з моменту його реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартістьОСОБА_1 з моменту видачі.

Позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним статут ОСОБА_3 з моменту його реєстрації, а саме з 18.11.2005 року, визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_3 з моменту видачі, а саме з 11.04.2006 року, визнати недійсним запис проведення державної реєстрації ОСОБА_3 з моменту реєстрації, а саме з 18.11.2005 року та припинити юридичну особу ОСОБА_3.

Відповідач позов не визнав, та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилався на те, що гр. ОСОБА_2 є засновником і керівником ОСОБА_3.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Державна податкова адміністрація в Одеській області подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову, в якій вказується, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року винесена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, щоОСОБА_1зареєстровано Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 18 листопада 2005 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_2 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. ОСОБА_1включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 33803081, що підтверджується довідкою НОМЕР_1 з ЄДРПОУ.

Відповідача - ОСОБА_1 взято на облік 18.11.2005р. за №599 як платника податків ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.

Згідно свідоцтва НОМЕР_3про реєстрацію платника податку на додану вартість ОСОБА_1 11.04.2006р. взято на облік як платника податку на додану вартість.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до положень п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому вищезазначеним Законом.

Згідно положень ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Колегією суддів встановлено, що гр.ОСОБА_215 листопада 2005р. було видано довіреність, якою він уповноважив гр. БОСОБА_4та гр. ОСОБА_5бути представниками з питань, які пов'язані з реєстрацією створеного за участюОСОБА_2 ОСОБА_1у відповідних державних органах та установах Одеської області, а також із виготовленням печатки підприємства. Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрована в реєстрі заНОМЕР_4.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що гр. ОСОБА_2 зареєстрував підприємство з наміром займатись підприємницькою діяльністю, вести фінансово-господарську діяльність, сплачувати податки, збори, обов'язкові платежі та фактично приймав в цьому участь, що підтверджується вищезазначеною довіреністю, яка видана на гр. ОСОБА_4та ОСОБА_5, для представництва інтересів гр.ОСОБА_2 в державних установах при реєстрації ОСОБА_1.

Згідно Статуту ОСОБА_1, довідки головного управління статистики в Одеській області за НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та рішення № 1 від 15.11.2008р. засновника (власника) приватного підприємства директором на момент створення ОСОБА_1 був громадянин ОСОБА_2.

Отже, громадянин ОСОБА_2 є засновником підприємства ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи, а саме довіреністю від 15.11.2005р. довідкою про включення до ЄДРПОУ НОМЕР_1 та Статутом ОСОБА_1.

Також, суд встановив, що 28 грудня 2007 року між ОСОБА_2, як засновником ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на ОСОБА_1, вищезазначений договір був засвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_5.

Пунктом 1 вищезазначеного договору передбачено, що гр. ОСОБА_2 (продавець) продав ОСОБА_7 (покупець) корпоративні права наОСОБА_1 .

Отже, на даний час директором ОСОБА_1 є громадянка ОСОБА_7

Рішенням № 3 від 27 березня 2007р. ОСОБА_2, як засновник (власник) ОСОБА_1 змінив місцезнаходження підприємства з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 та зняв з себе повноваження директора підприємства і призначив на цю посаду ОСОБА_7 та зареєстрував відповідні зміни у вигляді нової редакції Статуту згідно норм чинного законодавства України.

Крім того, з наданих позивачем довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_1 змінювало своє місцезнаходження.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії громадянинаОСОБА_2, як засновника ОСОБА_1 були спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов ' язків, що підтверджуються письмовими доказами та наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 було зареєстровано гр.ОСОБА_2з наміром створити підприємство для зайняття підприємницькою діяльністю, в зв ' язку з чим позовні вимоги Державної податкової адміністрації в Одеській області задоволенню не підлягають.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки зазначена постанова цілком відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22.05.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: