Ухвала суду № 4035668, 02.06.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2009 року

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Секач С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 23 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом Херсонського державного заводу “Палада” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2007 року Херсонський державний завод “Палада” звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої вимоги обґрунтував невідповідністю фактичним обставинам висновків, викладених відповідачем в акті перевірки від 07.05.2007 року, на підставі якого ДПІ у м. Херсоні було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зазначив, що відповідачем в акті перевірки не вказано первинні документи, які на його думку не підтверджують права підприємства позивача на бюджетне відшкодування. Позивач вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує платника податку у праві на відшкодування ПДВ, періодом поставки продукції чи відображення суми податкового кредиту попереднього періоду.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що у позивача відсутні законні підстави на відшкодування ПДВ.

Постановою господарського суду Херсонської області від 23 липня 2007 року позов задоволено повністю; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні НОМЕР_1/0 від 18.05.2007 року ДПІ у м. Херсоні про зменшення Херсонському державному заводу «Палада» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 442 756 грн.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні на вищезазначене судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова господарського суду Херсонської області від 23 липня 2007 року винесена з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач - Херсонський державний завод "Палада" звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1/0 від 18.05.2007р. ДПІ у м.Херсоні про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 442756 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невідповідністю фактичним обставинам висновків, викладених відповідачем в акті перевірки від 07.05.07 р. №969/23-7/24961253, на підставі якого ДПІ у м.Херсоні було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 442756 грн. Позивач стверджує, що відповідачем в акті перевірки не вказано первинні документи, які на його думку не підтверджують право підприємства позивача на бюджетне відшкодування. Позивач вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує платника податку у праві на відшкодування ПДВ, періодом поставки продукції чи відображення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду .

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, що в порушення вимог п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 180179 грн., за січень 2007р. на 243244 грн., за лютий 2007р. на 19333 грн. Відповідач стверджує, що таке завищення суми бюджетного відшкодування відбулося внаслідок неправильного розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування. За доводами відповідача у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість позивача, згідно рядка 3, у показниках позивач повинен ставити "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду". Згідно п.п.7.8.1. п.7.8 ст. 7 Закону №168 податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, визначених цим Законом, календарний квартал. Тобто, у рядку 2 розрахунку бюджетного відшкодування позивач повинен відображати суму податкового кредиту попереднього місяця, а у рядку 3 - суму сплаченого ПДВ у попередньому місяці із цієї суми податкового кредиту (рядка 2). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на положення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168 «Про податок на додану вартість» і вважає, що у позивача відсутні законні підстави на відшкодування ПДВ.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову, вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

За наслідками проведеної ДПІ у м. Херсоні позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 р. та січень, лютий 2007р. складено Акт від 07.05.2007 р. № 969/23-7/24961253, в абзацах 1,2,3 п. 4 якого вказано на порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначеного Акту ДПІ у м. Херсоні було винесене податкове повідомлення-рішення від 18.05.2007 р. НОМЕР_1/0, згідно якому зменшено бюджетне відшкодування на суму 442 756,00грн.

Відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Мінюсті 25.08.2005р. №925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного і іншого законодавства висловлюються в Акті невиїзної, документальної, виїзної планової і позапланової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Порушуючи приведені норми, перевіряючий в Акті перевірки не вказав первинні документи, які, на його думку, не підтверджують право підприємства на бюджетне відшкодування, а також не вказані норми Закону "Про податок на додану вартість", які, начебто, порушені нашим підприємством.

Колегією суддів встановлено, що у Акті перевірки вказано на порушення з боку позивача п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Головною і визначаючою для бюджетного відшкодування умовою є фактична оплата одержувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) і не обмежена сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом підприємства.

Механізм бюджетного відшкодування у відповідності до п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" наступний.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно до вимог підпункту 7.7.1 вказаного пункту, така сума враховується в зменшення суми податкового боргу, який виник за попередні податкові періоди (зокрема розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Звітний (податковий) період, в розумінні п 1.5 ст. Закону, це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку і сплачувати його до бюджету (місяць).

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказана норма, яка зазначає можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування по ПДВ з Держбюджету України та пов'язує з фактичною оплатою податку постачальникам платника в ціні придбаних товаро-матеріальних цінностей в податковому періоді, який передує звітному, незалежно від того, коли фактично були отримані ці товаро-матеріальні цінності: у цьому, попередньому, або іншому звітних податкових періодах і коли у одержувача товаро-матеріальних цінностей виникло зобов'язання перед постачальником.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відшкодовується не податковий кредит, а частина від'ємного значення. При цьому, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, останній бере участь у формуванні від'ємного значення вже нового податкового періоду. П.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не відносить бюджетне відшкодування в залежність від того, коли у одержувача товарів виникає зобов'язання перед постачальниками, а вказує, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в попередньому звітному періоді постачальникам товарів, тобто визначає, що підставою для бюджетного відшкодування є фактична оплата одержувачем товарів, робіт (послуг) в попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Зазначеною нормою абз. "а" п.п 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ прямо передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частини, яка рівна сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Така ж норма продубльована і в Наказі ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997р.

Закон не містить норми, згідно якої при розрахунку бюджетного відшкодування необхідно зараховувати оплату в попередньому податковому періоді виключно за ті товари (послуги), по яких в попередньому податковому періоді мав місце податковий кредит, як це трактує ДПІ у м. Херсоні.

Зазначена правова позиція також підтверджена також листом ДПА України від 28.11.2005р. №14110/5/16-1116.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 23 липня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.06.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: