Постанова № 40666390, 18.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2014 року 08 год. 40 хв. № 826/7923/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Альянс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2014 року № 0006322213 і № 0006332213, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Альянс» (далі - позивач, ТОВ «Експрес Альянс») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2014 року № 0006322213 і № 0006332213.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.04.2014р. № 1001/22-13/38124407, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Експрес Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Інтерком Компані» (ідентифікаційний код 38275186) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., документально та нормативно не підтверджуються. На переконання позивача, відсутні жодні правові підстави для висновку про нікчемність письмових правочинів (а саме: договорів щодо проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 01.03.2013р. № 05/2013, від 28.03.2013р. № 07/2013, від 03.05.2013р. № 11/2013, 01.02.2013р. № 02/2013 та від 28.06.2013р. № 24/2013), укладених між ТОВ «Експрес Альянс» і ТОВ «Інтерком Компані», оскільки реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Також позивач наголошує на недотриманні відповідачем вимог норм пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України при винесення податкових повідомлень-рішень від 14.05.2014р. № 0006322213 і № 0006332213.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 09.07.2014р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Експрес Альянс» (ідентифікаційний код 38124407) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерком Компані» (ідентифікаційний код 38275186) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 22.04.2014р. № 1001/22-13/38124407. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Експрес Альянс» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2013 рік на суму 160 865, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за лютий-травень і липень 2013 року на загальну суму 169 332, 00 грн., - внаслідок формування валових витрат і податкового кредиту за рахунок сумнівного контрагента - ТОВ «Інтерком Компані». За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2014р. № 0006322213 і № 0006332213, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначених судових засідань заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

06 серпня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 11.04.2014р. по 14.04.2014р., згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, та на підставі Наказу ДПІ від 07.04.2014р. № 46, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Експрес Альянс» (ідентифікаційний код 38124407) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерком Компані» (ідентифікаційний код 38275186) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 22.04.2014р. № 1001/22-13/38124407 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Експрес Альянс» з суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Інтерком Компані» (ідентифікаційний код 38275186) згідно договорів на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 01.03.2013р. № 05/2013, від 28.03.2013р. № 07/2013, від 03.05.2013р. № 11/2013, 01.02.2013р. № 02/2013 та від 28.06.2013р. № 24/2013. За умовами вказаних Договорів Виконавець (ТОВ «Інтерком Компані») за дорученням Замовника (ТОВ «Експрес Альянс») взяв на себе зобов'язання з проведення на платній основі провести рекламні компанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольним макетом рекламного сюжету.

Відповідно до наданих до перевірки податкових накладних та актів приймання виконаних робіт, датованих лютим-травнем і липнем 2013 року (перелік останніх міститься на стор. 3-4 Акта перевірки), ТОВ «Інтерком Компані» виконало робіт на загальну суму 1 015 992, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 169 332, 00 грн.).

Згідно пояснень директора перевіряємого підприємства та аналізу даних Додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень і липень 2013 року сума коштів у розмірі 846 660, 00 грн. за описаними вище господарськими операціями віднесено до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість - до складу податкового кредиту за вказані місяці.

При цьому під час проведення перевірки позивачем були враховані висновки, викладені в Акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 11.11.2013р. № 175/10-13/22-01/38275186 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки. За даними висновками реальність господарських операцій між ТОВ «Інтерком Компані» та контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями документально не підтверджується, та мають ознаки нікчемності.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Експрес Альянс» правових підстав для формування ним валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нікчемних правочинів з ТОВ «Інтерком Компані».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 22.04.2014р. № 1001/22-13/38124407 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Експрес Альянс» норм п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2013 рік на суму 160 865, 00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 169 332, 00 грн. (в т.ч. за лютий 2013 року на суму 28 000, 00 грн., за березень 2013 року - 39 700, 00 грн., за квітень 2013 року - 39 700, 00 грн., за травень 2013 року - 22 232, 00 грн., за липень 2013 року - 39 700, 00 грн.).

14 травня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 22.04.2014р. № 1001/22-13/38124407 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0006322213, яким визначило ТОВ «Експрес Альянс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 201 072, 00 грн., в т.ч. 160 865, 00 грн. - основний платіж, 40 216, 500 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0006332213, яким визначило ТОВ «Експрес Альянс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 211 665, 00 грн., в т.ч. 169 332, 00 грн. - основний платіж, 42 333, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що в 2013 році між ТОВ «Експрес Альянс» (Замовник), в особі директора Баронова Д.О., і ТОВ «Інтерком Компані» (Виконавець), в особі директора Сухарева М.А., були укладені однотипні письмові договори на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 01.02.2013р. за № 02/2013, від 01.03.2013р. за № 05/2013, від 28.03.2013р. № 07/2013, від 03.05.2013р. за № 11/2013 та від 28.06.2013р. за № 24/2013.

За умовами цих Договорів (п. 2.1) Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується проводити Рекламні кампанії (в розумінні п. 1.5 Договорів - платні роботи та послуги Виконавця з розміщення реклами (рекламних плакатів) Замовника та її (їх) обслуговування у визначений період часу в порядку та на умовах, передбачених Договором) на Спеціальних конструкціях (в розумінні п. 1.4 Договорів - статична чи динамічна конструкція типу «білборд», «призма», беклайт», «скроллер», «сітілайт» та ін., що належить Виконавцю або є в його користуванні, встановлені за конкретною адресою, поверхня яких використовується для розміщення реклами) у повній відповідності з Контрольними макетами рекламного сюжету (в розумінні п. 1.8 Договорів - оригінал-макет рекламного зображення, ескіз, затверджений Замовником), а Замовник, в свою чергу, - своєчасно та у повному обсязі проводити розрахунки з Виконавцем згідно з умовами цих Договорів.

Здійснення кожної Рекламної кампанії підтверджується актом виконаних робіт, який надається Замовнику Виконавцем не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому проводиться Рекламна кампанія (п. 4.3 зазначених Договорів).

Відповідно до п. 3 даних Договорів на Замовника покладені, зокрема, наступні обов'язки: не пізніше, ніж за 5 робочих днів до початку рекламної кампанії надати Виконавцю необхідні дані щодо сюжету Реклами відповідно до вимог чинного законодавства про рекламу; до початку Рекламної кампанії (не пізніше ніж за 5 робочих днів) або до дати ротації надати Виконавцю якісний Контрольний макет, та іншу документацію (за запитом Виконавця) пов'язану зі змістом реклами; надати Виконавцю до початку Рекламної кампанії чи ротації (не пізніше ніж за 5 робочих днів) рекламні матеріали у необхідній кількості з врахуванням резервних комплектів (не менш ніж 20% від загального об'єму матеріалу); прийняти виконані роботи (послуги) за відповідним Актом. При ротації реклами Сторони оформлюють окремий акт (додаток, протокол) за кожним сюжетом.

Виконавець зобов'язаний: за дорученням Замовника розмістити Рекламу на заброньованих рекламних поверхнях спеціальних конструкцій відповідно до контрольного макету рекламного сюжету не пізніше 21-го дня від дати початку рекламної кампанії, за винятком періоду несприятливих погодних умов; за дорученням Замовника, за його макетами виготовити рекламний матеріал (постери, стікери та ін.) за рахунок Замовлення; в період проведення Рекламної кампанії за свій рахунок утримувати Рекламу та Спеціальні конструкції, на яких зони розміщені, в належному стані (підклеювання, Ротація реклами, але не частіше ніж один раз на місяць, підфарбовування та ін.) та забезпечувати їх відповідне функціонування; при виявленні пошкоджень Реклами, протягом 24 годин проводити їх заміну Рекламою з аналогічним сюжетом (за наявності запасних комплектів); при ротації Реклами, протягом 3-х днів з дати ротації Реклами розмістити рекламні плакати на затверджених Спеціальних конструкціях; подавати Замовнику фото звіти про проведення Рекламної кампанії на протязі 5 календарних днів з дати останнього розміщення Реклами на Спеціальних конструкціях, та ін.

Розрахунки за виконані роботи проводяться в національній валюті України, у безготівковій чи готівковій формі за певним договором чи виставленим рахунком. Замовник здійснює оплату за кожен місяць проведення рекламної кампанії, не пізніше 25-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.2 Договорів). Вартість послуг складається з виготовлення постера, стікера та ін., розміщення (ротації один раз на місяць) рекламних матеріалів, надання фото звіту один раз на місяць, експонування рекламних матеріалів на період проведення рекламної кампанії та демонтажу (заклейки) рекламних матеріалів після закінчення рекламної кампанії (п. 4.4 цих Договорів). Договірна вартість послуг (робіт) обумовлена у кожному Договорів окремо.

За результатами аналізу текстів вказаних спірних Договорів судом не виявлено в них посилань на наявність (отримання в майбутньому) у Виконавця відповідних дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами згідно вимог чинного законодавства (зокрема, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067), або використання Виконавцем саме орендованих рекламних конструкцій, власники яких мають такі дозволи.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Інтерком Компані» зазначених робіт та проведення розрахунків за такі роботи позивач надав до суду копії наступних документів:

- рахунків-фактур від 01.02.2013р. № 01-15/02, від 01.02.2013р. № 010-16/02, від 05.03.2013р. № 05-01/03, від 01.04.2013р. № 01-03/04, від 03.05.2013р. № 03-03/05, від 01.07.2013р. № 01-02/07 на загальну суму 1 005 192, 00 грн. (з ПДВ), виписаних ТОВ «Інтерком Компані» без жодних посилань на реквізити цивільно-правового договору, що став підставою для їх виставлення;

- видаткової накладної від 01.02.2013р. № РН-0000025 на суму 12 000, 00 грн. (в ПДВ - 2 000, 00 грн.), оформлених за результатами передачі Виконавцем (ТОВ «Інтерком Компані») Замовнику (позивачу) рекламних банерів в кількості 25 шт.;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.02.2013р. № ОУ-0000162, від 11.02.2013р. № ОУ-0000176, від 28.02.2013р. № ОУ-0000257, від 18.03.2013р. № ОУ-0000332, від 15.03.2013р. № ОУ-0000322, від 12.03.2013р. № ОУ-0000310, від 07.03.2013р. № ОУ-0000292, від 05.03.2013р. № ОУ-0000286, від 05.04.2013р. № ОУ-0000474, від 08.04.2013р. № ОУ-0000484, від 11.04.2013р. № ОУ-0000501, від 17.04.2013р. № ОУ-0000527, від 19.04.2013р. № ОУ-0000534,від 13.05.2013р. № ОУ-0000589, від 17.05.2013р. № ОУ-0000601, від 21.05.2013р. № ОУ-0000624, від 02.07.2013р. № ОУ-0000637, від 04.07.2013р. № ОУ-0000643, від 08.07.2013р. № ОУ-0000651, від 11.07.2013р. № ОУ-0000670 та від 15.07.2013р. № ОУ-0000689 на загальну суму 1 003 992, 00 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами надання ТОВ «Інтерком Компані» послуг з розміщення рекламної продукції (біг-борд) у м. Києві (без зазначення конкретних адрес місцезнаходження спеціальних конструкції з рекламними матеріалами Замовника) та з та виготовлення і розміщення реклами в ЗМІ (без зазначення видів і найменувань виготовленої рекламної продукції, видів і найменувань ЗМІ, де мала розміщатися відповідна реклама Замовника). Місце складання даних актів - м. Боярка та м. Черкаси. При цьому зі змісту спірних договорів на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях не вбачається, що предметом таких Договорів були послуги Виконавця з розміщення реклами Замовника у ЗМІ);

- податкових накладних від 06.02.2013р. № 24, від 11.02.2013р. № 43, від 28.02.2013р. № 162, від 18.03.2013р. № 89, від 15.03.2013р. № 79, від 12.03.2013р. № 56, від 07.03.2013р. № 32, від 05.03.2013р. № 22, від 05.04.2013р. № 22, від 08.04.2013р. № 40, від 11.04.2013р. № 60, від 17.04.2013р. № 90, від 19.04.2013р. № 102, від 13.05.2013р. № 31, від 17.05.2013р. № 74, від 21.05.2013р. № 90, від 02.07.2013р. № 7, від 04.07.2013р. № 16, від 08.07.2013р. № 33, від 11.07.2013р. № 43 та від 15.07.2013р. № 56, виписаних від імені ТОВ «Інтерком Компані» на користь позивача всього на загальну суму 1 015 992, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 169 332, 00 грн.);

- фотозвітів ТОВ «Інтерком Компані» про розміщення реклами ТОВ «Експрес Альянс» за лютий-травень і липень 2013 року;

- комерційної пропозиції ТОВ «Інтерком Компані»;

- платіжних доручень ТОВ «Експрес Альянс» від 25.03.2013р. № 108, від 15.03.2013р. № 98, від 25.04.2013р. № 153, від 16.05.2013р. № 171, від 29.05.2013р. № 184, від 27.06.2013р. № 218, від 23.07.2013р. № 250, від 07.08.2013р. № 266, від 14.08.2013р. № 284, від 20.08.2013р. № 296 щодо перерахування коштів в сумі 965 992, 00 (з ПДВ) на користь ТОВ «Інтерком Компані» в якості оплати за рекламні послуги згідно певних рахунків, що незавірені банківською установою;

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 01.02.2013р. за № 02/2013, від 01.03.2013р. за № 05/2013, від 28.03.2013р. № 07/2013, від 03.05.2013р. за № 11/2013 та від 28.06.2013р. за № 24/2013, зокрема: затвердженої між сторонами адресної програми розміщення рекламних матеріалів Замовника на спеціальних конструкціях; документальних доказів руху контрольних макетів (зразків рекламних зображень), рекламних матеріалів та інших інформаційних матеріалів між Замовником та Виконавцем; оригіналів банківських виписок по особовому рахунку ТОВ «Експрес Альянс» з відомостями про перерахування коштів ТОВ «Інтерком Компані», та інших документів на підтвердження проведення розрахунків із Виконавцем за виконані роботи (надані послуги) в повному обсязі станом на день розгляду даної справи в суді та/або документів досудового врегулювання спору між контрагентами з цього питання, документів на підтвердження продовження строків погашення заборгованості/списання заборгованості, тощо суду не надано.

Також позивач не надав суду жодних документальних доказів на підтвердження факту створення (придбання за замовленням) певних рекламних матеріалів своїми власними силами чи у третіх осіб.

Відповідно до письмових пояснень позивача, наданих 06 серпня 2014 року в судовому засіданні у справі, придбання спірних робіт і послуг у ТОВ «Інтерком Компані» було безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «Експрес Альянс». А саме одним із основних видів діяльності ТОВ «Експрес Альянс» є надання митно-брокерських послуг на території України (КВЕД 52.29). З метою посилення позиції Товариства на ринку зазначених послуг керівництвом підприємства була розглянута можливість щодо забезпечення проведення рекламних акцій і всебічного інформування потенційних клієнтів про послуги, що надаються компанією ТОВ «Експрес Альянс». Крім того, у 2013 році ТОВ «Експрес Альянс» уклало договір від 28.01.2013р. № 1-OPS з компанією ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА AT. Однією з умов даного Договору є розвиток послуг та залучення нових клієнтів. Таким чином, ТОВ «Експрес Альянс» рекламуючи свою діяльність виконувало і умови договору, якщо в результаті проведення рекламних акцій залучалися нові клієнти. Результатом вдалого проведення рекламних заходів стало пролонгація дії договору від 28.01.2013р. № 1-OPS та залучення протягом 2013 року нових клієнтів.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Експрес Альянс» надало суду копії наступних документів: свого статуту, довідки з органу статистики відносно ТОВ «Експрес Альянс» станом на 04.04.2012р.; оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Експрес Альянс» станом на 04.08.2014р.; письмовий перелік компаній, з якими ТОВ «Експрес Альянс» протягом 2013 року були укладені договори на обслуговування - без надання копій таких договорів (в тому числі вибірково); копій агентської угоди від 28.01.2013р. № 1-OPS, укладеної між ПрАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» і ТОВ «Експрес Альянс» щодо надання комплексу митно-брокерського послуг, і додатку № 7 від 19.12.2013р. до такої Угоди щодо пролонгації дії Угоди.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки з їх змісту не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між договорами на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Експрес Альянс» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки такі документи не містять жодних відомостей про надання рекламних послуг саме підприємством ТОВ «Інтерком Компані» або за його участі в такому процесі.

Таким чином, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання результатів послуг (робіт) з проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, передбачених договорами від 01.02.2013р. за № 02/2013, від 01.03.2013р. за № 05/2013, від 28.03.2013р. № 07/2013, від 03.05.2013р. за № 11/2013 та від 28.06.2013р. за № 24/2013, а також послуг (робіт) з розміщення реклами в ЗМІ від ТОВ «Інтерком Компані» належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум витрат по таких рекламних послугах до складу валових витрат і сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (робіт) до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий-травень і липень 2012 року на підставі вище описаних документів, є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Альянс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова