Постанова № 40666739, 29.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2014 року письмове провадження № 826/11134/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Класична іпотечна компанія»доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування ППРТовариство з обмеженою відповідальністю «Класична іпотечна компанія» (далі - ТОВ «Класична іпотечна компанія», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00006292206 від 08.05.2014.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Закону і Кодексу при визначенні суми податку на прибуток є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. Через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Працівниками ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів ум.Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Класична іпотечна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, під час проведення контрольного заходу виявлено, що в перевіряємому періоді позивачем здійснено погашення процентних векселів згідно з наступними актами пред'явлення до сплати, а саме :

- від 22.03.11 складеному та підписаному ТОВ «Паритет-П» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 109967,89 грн. (банківська виписка віл 22.03.11);

- від 22.03.11 складеному та підписаному ДП «ЛД-Україна» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 259287,68 грн. (банківська виписка віл 22.03.11);

- від 08.07.11 складеному та підписаному ТОВ «Нова фінансова компанія» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 54246,58 грн. (банківська виписка від 08.07.11);

- від 13.07.11 складеному та підписаному ДП «ЛД-Україна» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 72123,29 грн. (банківська виписка від 13.07.11);

- від 14.09.11 складеному та підписаному ТОВ «Нова фінансова компанія» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 126575,34 грн. (банківська виписка від 14.09.11);

- від 14.09.11 складеному та підписаному ТОВ «ЦУП-Буча» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 113424,66 грн. (банківська виписка від 14.09.11);

- від 14.09.11 складеному та підписаному ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 274478,62 грн. (банківська виписка від 14.09.11);

- від 10.07.12 складеному та підписаному ТОВ «ЦУП-Буча» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 37950,0 грн. (банківська виписка від 10.07.11);

- від 17.07.12 складеному та підписаному ТОВ «ЦУП-Буча» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 150000,0 грн. (банківська виписка від 17.07.11) ;

- від 24.07.12 складеному та підписаному ТОВ «ЦУП-Буча» (векселедержатель) та ТОВ «Класична іпотечна компанія» (векселедавець), відповідно до якого векселедержатель пред'явив векселедавцю прості процентні векселі, за якими ТОВ «Класична іпотечна компанія» нараховані та сплачені відсотки в сумі 750000,0 грн. (банківська виписка від 24.07.12) .

Перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ «Класична іпотечна компанія» неправомірно включило до витрат проценти за виданими товариством процентними векселями.

На підставі викладеного вище, перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «Класична іпотечна компанія» пп.5.5.1 п.5.1 ст.5, пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, п.153.8 ст.158 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 575 269 грн., у т.ч.: за І квартал 2011 року у сумі 90 314 грн., за II-1V квартали 2011 року у сумі 208 306 грн., за 2012 рік у сумі 276 649 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (25.04.2014) заперечення, розглянувши які податковий орган акт про результати документальної планової виїзної перевірки залишив без змін, а заперечення без задоволення.

В подальшому, за наслідком проведеної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 00006292206 від 28.05.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 575 269 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 69 163 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач використовуючи надане йому ст. 56 Податкового кодексу України право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргами до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.06.2014 № 5792/10/26-15-10-06-15 податкове повідомлення рішення відповідача № 00006292206 від 28.05.2014 залишено без змін, а первинна скарга без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 17.07.2014 №12763/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення рішення відповідача № 00006292206 від 28.05.2014 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Так, позиція контролюючого органу зводиться до того, що у складі витрат позивач має право враховувати лише ту суму коштів по вексельному зобов'язанню, яка ідентична вартості товару, в оплату якого цей вексель і було емітовано.

Таким чином, посадові особи контролюючого органу, на власний розсуд виключають можливість існування процентного векселя, адже в такому випадку відсотки, які зобов'язаний виплачувати емітент кредитору становлять не витрати суб'єкта господарювання, а мають включатись до його доходу, що суперечить п. 4.1.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 7.9.3 Закону визначено, що за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

Підпунктом 7.6.1 Закону визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, установлених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.6.3 Закону під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Враховуючи зазначене, суми сплачених відсотків по виданому векселю відносяться до валових витрат підприємства відповідно до пп. 7.9.3 Закону.

Аналогічним чином, відповідно до п. 153.4.3 Податкового кодексу України за борговими цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його витрат за правилами, визначеними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, чого відповідачем до уваги не прийнято, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Класична іпотечна компанія» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.05.2014 № 00006292206.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класична іпотечна компанія» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Арсірій