Постанова № 40638658, 24.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

24 вересня 2014 року Справа № 924/330/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кривий В.П., довіреність в справі

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.05.14 р.

у справі № 924/330/14 (суддя Музика М.В. )

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 127 587,30 грн. кредитної заборгованості, з яких - 120 526,28 грн. заборгованість за кредитом, 5 764,04 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 207 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 89,98 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 року у зв"язку із перебуванням у відпустці судді Розізнаної І.В. та відповідно до затверджених складів колегій, у справі №924/330/14 внесено зміни до складу колегії суддів, окрім зміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.05.2014 р. у справі № 924/330/14 позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 127 587,30 грн. кредитної заборгованості, з яких - 120 526,28 грн. заборгованість за кредитом, 5 764,04 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 207 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 89,98 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" 120 526,28 грн. - заборгованість за кредитом, 5 764,04 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 207 грн. грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 89,98 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України - 2 551,75 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Окрім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28.05.2014 р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення.

Зокрема, при розгляді справи судом першої інстанції відмовлено представнику відповідача в долученні до матеріалів справи, в якості доказів, копій документів, які свідчать про порушення ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором внаслідок непереборної сили.

Непереборна сила проявилася в тому, що постачальник ФОП ОСОБА_2 припинив виконання своїх зобов'язань у зв'язку із втечею засновників постачальника за межі України через порушення проти них кримінальних справ, а також у зв'язку із веденням військових дій на сході України.

Відповідно до положень ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, відмова у наданні доказів на свою користь про порушення зобов'язань внаслідок непереборної сили, свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин справи.

Наведене є порушенням вимог ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень п. 6.2 кредитного договору, яким суд керувався при прийнятті рішення, у банку виникає право вимоги довгострокового повернення кредиту при невиконанні зобов'язань.

Однак, при застосуванні положень вищенаведеної статті та при доведенні ФОП ОСОБА_2 про порушення зобов'язань внаслідок непереборної сили, позивач (банк) позбавлений права вимоги дострокового повернення кредиту.

У письмовому відзиві від 27.08.2014р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2014 року заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 28.05.2014р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2014 року не з'явився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 28.05.2014 р. у справі №924/330/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011р. між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (банком) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Старокостянтинів (позичальником) укладено кредитний договір №3/2011-5 (далі - кредитний договір) (а.с.7-17).

Згідно п. 2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 400000 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 11 липня 2014р. включно, з дотриманням встановленого графіку зниження ліміту кредитування, який визначено у п. 2.5. цього договору, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у розмірах, строках та у випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 21% річних. При порушенні позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого п. 2.1. цього договору встановлюється плата у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення.

Як передбачено п. 2.3 договору за кредитне обслуговування позичальника банк встановлює такі комісії: під час надання кредиту одноразову комісію за управління кредитом в розмірі 1% від суми встановленого ліміту кредитування визначеного в п. 2.1. цього договору; за супроводження (обслуговування) кредитної операції: одноразову комісію за розрахункове обслуговування позичальника в розмір 300 грн.; щомісячну комісію за резервування кредитної лінії в розмірі 0,1 відсотка річних від суми невикористаного ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.4 договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Згідно з п.2.5 договору повернення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком зниження ліміту кредитування.

Пунктом 4.1 договору визначено, що проценти за користування кредитними коштами за поточний календарний місяць сплачуються позичальником з 23 по 25 число поточного місяця або у термін, визначений в п. 2.1 кредитного договору або у день повного погашення заборгованості за кредитом. Для розрахунку відсотків за користування кредитними коштами та комісії, передбаченої за резервування кредитної лінії, приймається фактична кількість днів у році та місяці.

Як передбачено у п. 4.2 договору, сплата відсотків за користування кредитом, щомісячної комісії, передбаченої цим договором, відбувається в період сплати відсотків та щомісячної комісії. Періодом сплати відсотків та щомісячної комісії є останні 5 банківських днів поточного місяця, за який нараховувались відсотки (комісії), а в останній календарний місяць користування кредитом - у термін визначений у п. 2.1. договору. Сплата одноразової комісії за розрахункове обслуговування здійснюється позичальником в день укладення цього договору. У разі несплати відсотків за користування кредитними коштами та щомісячних комісій у терміни, передбачені цим пунктом та несплати кредиту та/або його частини, у терміни визначені в п. 2.1. цього договору, наступний календарний день, що слідує за днем, встановленим як граничний термін виконання зобов'язань по сплаті кредиту, відсотків, комісій, вважається днем початку періоду прострочення за наслідками, передбаченими цим договором.

Розділом 5 договору визначені права та обов'язки сторін, де в п. 5.1 вказано, що банк зобов'язується, зокрема: відкрити позичальнику рахунки (рахунок для обліку наданого кредиту; рахунок для обліку нарахованих відсотків; рахунок для сплати інших комісій); надати кредитні кошти (транш) в межах розміру ліміту, встановленого в п. 2.1 цього договору, на підставі письмової заявки, та при наявності вільних кредитних ресурсів. В свою чергу позичальник зобов'язується, зокрема: використовувати кредитні кошти відповідно до цілей, зазначених у п. 2.4. цього договору; сплатити відсотки за користування кредитом та комісії за кредитне обслуговування відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повністю повернути кредит в термін, визначений у п.п. 2.1, 2.5. цього договору та/або інший термін визначений банком у випадках передбачених цим договором; у разі відмови банку від подальшого кредитування з підстав, передбачених цим договором, наслідком чого є право банку вимагати дострокового виконання зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язується не пізніше трьох робочих днів з дати відправлення банком повідомлення (в т.ч. електронною поштою та/або факсимільним зв'язком), повернути фактично отримані кредитні кошти, сплатити нараховані відсотки за користування ними та комісії, а також виконати зобов'язання по сплаті неустойки.

За взаємною домовленістю між сторонами, кожна з наступних подій тлумачитись як подія невиконання зобов'язань, зокрема: позичальник не сплатив банку у строк платежі по погашенню кредиту та/або сплати відсотків та/або сплати комісії та/або інших виплатна користь банку відповідно до умов цього договору (п. 6.1 договору).

Пунктом 6.2. договору визначені наслідки подій невиконання зобов'язань, де вказано, що якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, у банку виникає право вимоги дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання інших зобов'язань позичальника за цим договором у повному обсязі виконання позичальником зобов'язань за цим договором. Банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані відсотки, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором підлягають достроковому поверненню у безспірному порядку. При цьому, згідно з чинним законодавством України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, сплатити відсотки за користування кредитними коштами за фактичний термін користування, в повному обсязі виконати інші зобов'язання за цим договором.

Відповідно до п. 8.1 договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по терміну повернення кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2 % відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. Нарахування пені здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку. Для розрахунку пені приймається фактична кількість днів у році.

Згідно з п. 8.4 договору термін позовної давності за вимогами щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди неустойки - пені, штрафів за цим договором визначаються сторонами тривалістю у 3 роки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (п. 9.1 договору).

Як передбачено п.9.3 договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформляються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною цього договору.

Даний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

До договору доданий додаток №1, в якому визначений графік погашення заборгованості по кредиту.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав відповідачу кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 400000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.53-131).

Однак, зобов'язання, передбачені кредитним договором по погашенню кредитної заборгованості, у встановлені строки, відповідачем належним чином не виконані.

У зв'язку з наведеним, позивачем 13.02.2014 р. надіслано відповідачу - ФОП ОСОБА_2 вимогу №1-04-792, в якій вказано, що станом на 03.02.2014р. позичальником порушені умови кредитного договору у частині погашення кредиту згідно з графіком зниження ліміту кредитування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим існує прострочена заборгованість. Тому, банк пропонує позичальнику здійснити погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі у добровільному порядку протягом 30-ти календарних днів, з моменту направлення банком даної вимоги на відповідні рахунки (а.с.21).

Станом на 14.05.2014р. у ФОП ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед ПАТ "Комерційний банк "Даніель", згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, в розмірі 127 587,30 грн., з яких - 120 526,28 грн. заборгованість за кредитом, 5 764,04 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 207 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 89,98 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є кредитний договір №3/2011-5 від 20.07.2011р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав відповідачу кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 400000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.53-131).

Однак, зобов'язання, передбачені кредитним договором по погашенню кредитної заборгованості, у встановлені строки, відповідачем належним чином не виконані.

Станом на 14.05.2014р. у ФОП ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту перед ПАТ "Комерційний банк "Даніель", згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем та перевіреного судом, в розмірі 120 526,28 грн. Доказів про погашення заборгованості відповідач до суду не надав і не спростував наявність заборгованості у вказаному розмірі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати простроченої суми кредиту в розмірі 120 526,28 грн., яка є обґрунтованою та підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами.

Статтею 1054 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах (ч. 3 ст. 346 ГК України).

Як передбачено ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Згідно з п. 2.2. договору за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 21% річних. При порушенні позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого п. 2.1. цього договору встановлюється плата у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення.

Як передбачено п. 2.3 договору за кредитне обслуговування позичальника банк встановлює такі комісії: під час надання кредиту одноразову комісію за управління кредитом в розмірі 1% від суми встановленого ліміту кредитування визначеного в п. 2.1. цього договору; за супроводження (обслуговування) кредитної операції: одноразову комісію за розрахункове обслуговування позичальника в розмір 300 грн.; щомісячну комісію за резервування кредитної лінії в розмірі 0,1 відсотка річних від суми невикористаного ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.4 договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Згідно з п.2.5 договору повернення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком зниження ліміту кредитування.

Згідно з п. 4.1 договору проценти за користування кредитними коштами за поточний календарний місяць сплачуються позичальником з 23 по 25 число поточного місяця або у термін, визначений в п. 2.1 кредитного договору або у день повного погашення заборгованості за кредитом. Для розрахунку відсотків за користування кредитними коштами та комісії, передбаченої за резервування кредитної лінії, приймається фактична кількість днів у році та місяці.

Пунктом 4.2 договору визначено, що сплата відсотків за користування кредитом, щомісячної комісії, передбаченої цим договором, відбувається в період сплати відсотків та щомісячної комісії. Періодом сплати відсотків та щомісячної комісії є останні 5 банківських днів поточного місяця, за який нараховувались відсотки (комісії), а в останній календарний місяць користування кредитом - у термін визначений у п. 2.1. договору. Сплата одноразової комісії за розрахункове обслуговування здійснюється позичальником в день укладення цього договору. У разі несплати відсотків за користування кредитними коштами та щомісячних комісій у терміни, передбачені цим пунктом та несплати кредиту та/або його частини, у терміни визначені в п. 2.1. цього договору, наступний календарний день, що слідує за днем, встановленим як граничний термін виконання зобов'язань по сплаті кредиту, відсотків, комісій, вважається днем початку періоду прострочення за наслідками, передбаченими цим договором.

Керуючись вимогами закону та договору, позивачем нараховані та заявлені до стягнення відсотки в сумі 5 764,04 грн.

Судова колегія перевірила розрахунок заборгованості за кредитним договором по відсотках в сумі 5 764,04 грн., та прийшла до висновку про правильність їх нарахування.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про правомірність та обґрунтованість нарахованих відсотків в сумі 5 764,04 грн., які підлягають стягненню із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував своє зобов'язання, жодних доказів щодо оплати за поставлений позивачем товар у встановлені строки не надав, а отже мало місце прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

В порядку ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України та п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. кредитного договору визначено, що при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по терміну повернення кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2 % відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. Нарахування пені здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку. Для розрахунку пені приймається фактична кількість днів у році.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, договору та обставини справи, судова колегія, перевіривши розмір заявленої позивачем пені в сумі 1207 грн. за порушення строків повернення кредиту (за період з 21.06.2012р. по 03.02.2014р.) та в сумі 89,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період з 01.07.2013р. по 03.02.2014р.) на підставі кредитного договору №3/2011-5 від 20.07.2011р., вважає його правильним та обгрунтованим, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1207 грн. за порушення строків повернення кредиту (за період з 21.06.2012р. по 03.02.2014р.) та в сумі 89,98 грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період з 01.07.2013р. по 03.02.2014р.) на підставі кредитного договору №3/2011-5 від 20.07.2011р.

Окрім того, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що у відповідності до ст. 38 ГПК України та п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. " Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи апеляційний господарський суд витребовував у відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: докази перерахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 коштів, отриманих останньою згідно кредитного договору №3/2011-5 від 20.07.2011р., Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротранспром" на виконання договору поставки нафтопродуктів №37 від 28.01.2013р.; докази перерахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 коштів, отриманих останньою згідно кредитного договору №3/2011-5 від 20.07.2011р., Товариству з обмеженою відповідальністю "Промснаб-2010" на виконання договору поставки нафтопродуктів №20 від 11.04.2013р.; докази перерахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 коштів, отриманих останньою згідно кредитного договору №3/2011-5 від 20.07.2011р., Товариству з обмеженою відповідальністю "Костанта-Імпекс" на виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №02-38К від 27.02.2013р. Однак, відповідачем не надано вищезазначених доказів, як і не надано обгрунтувань поважності причин їх неподання.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та обставинами справи.

Таким чином, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28.05.2014 року по справі №924/330/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.