Ухвала суду № 40634576, 16.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 року

справа № П/811/1190/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № П/811/1190/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Феросистема» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 26 лютого 2014 року №00002822064, яким підприємству зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105777грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 26 лютого 2014 року №0000272206, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Феросистема» суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 184574 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 123049 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 61525 грн.

Постанова суду, в частині задоволення позовних вимог, мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем, а також наявністю належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують здійснені позивачем господарські операції, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Феросистема» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ “Арніта Трейд” за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з ТОВ “Тотнес” за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, з ТОВ “Новобуд-Світ” за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, з ПП “Ванцдорф Компані” за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року, з ТОВ “Размус” за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №19/11-23-22-06/36333345 від 29.01.2014 року, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі за текстом ПК України), в результаті чого встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (ряд. 18 декларації) на загальну суму 136049 грн. в тому числі: за листопад 2012 року на суму 46695 грн.; за травень 2013 року - 13000 грн.; за червень 2013 року - 13000 грн.; за липень 2013 року - 19469 грн.; за листопад 2013 року - 43885 грн.,

та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (ряд. 19 декларації) на загальну суму 105777 грн., в тому числі: за листопад 2012 року у сумі 8809 грн.; за березень 2013 року - 57225 грн.; за липень 2013 року - 35011 грн.; за листопад 2013 року - 4732 грн.,

внаслідок чого перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 222363 грн., в тому числі: за листопад 2012 року на суму 46695 грн.; за січень 2013 року - 8809 грн.; за червень 2013 року - 72398 грн.; за липень 2013 року - 19469 грн.; за серпень 2013 року - 41501 грн.; за листопад 2013 року - 33491 грн.;

та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на загальну суму 14731 грн.;

а також, завищення зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації) за листопад 2013 на загальну суму 4732 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2014 року: №0000272206, яким підприємству збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість, в загальному розмірі 204074 грн., в тому числі 136049 грн. за основним платежем, 68025 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000282206, яким підприємству зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105777 грн..

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості висновків ДПІ щодо нереальності укладених правочинів між ТОВ «Феросистема» та ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані». Суд першої інстанції вказав на те, що такі доводи ДПІ спростовані встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, що не визнаються ДПІ.

Оскільки, рішення суду першої інстанції оскаржено лише відповідачем, в частині задоволених позовних вимог, то оцінці, на предмет його законності та обґрунтованості, підлягає судове рішення в цій частині.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків ДПІ, які стали підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов’язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані».

Так, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які з огляду на доводи апеляційної скарги не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що підставою для висновків про завищення податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані», стали висновки ДПІ щодо нереальності цих господарських взаємовідносин.

Висновки про нереальність господарських операцій ДПІ зроблено з огляду на акти звірок постачальників ТОВ «Феросистеми», які надійшли на адресу ОДПІ під час проведення перевірки, а саме:

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 03.01.2013 року № 1/224/38199315 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Арніта Трейд» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень, жовтень, листопад 2012 року», в якому зазначено, що зустрічною звіркою ТОВ «Арніта Трейд» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Арніта Трейд» - по ланцюгу постачання з підприємствами-контрагентами;

- акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 25.11.2013 року № 2485/26-55-22-03/38292091 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес») з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Кепріана» за грудень 2012 року, лютий, березень 2013 року, відповідно до якого встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 12.12.2013 року № 2900/26-55-22-01/38347454 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ванцдорф Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень – жовтень 2013 року;

Приймаючи до уваги вищенаведені Акти звірок, Кіровоградською ОДПІ зроблено висновок про те, що надані до перевірки первинні бухгалтерські та податкові документи ТОВ «Феросистема» не підтверджують факт придбання та використання у господарській діяльності товарів з урахуванням результатів перевірок контрагентів.

Правильно встановивши підстави для збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість, суд обґрунтовано вказав на їх безпідставність з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані», за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов’язання з ПДВ. Висновки про завищення податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Актах звірок постачальників позивача, в який йдеться про їх взаємовідносини з іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до постачальників своїх контрагентів, з огляду на те, що позивач з ним не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.

В той же час, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про наступне.

У перевіреному періоді позивач здійснював діяльність з оптової торгівлі металами та металевими рудами, що зазначено на стор.3 Акту перевірки.

У межах своєї господарської діяльності позивачем укладено наступні договори.

Так, 24.09.2012 р. між позивачемТОВ «Феросистема» (Покупець) та ТОВ «Арніта Трейд» (Продавець) укладено договір №25 щодо поставки феросиліція ФС-45.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується актами звірки від 31.10.2012 року, 28.02.2013 року (т.2 а.с.29, 45-46), видатковими накладними АТ-1001/25 від 01.10.2012 року, АТ-1001/26 від 01.10.2012 року, АТ-1005/19 від 05.10.2012 року, АТ-1008/15 від 08.10.2012 року (т.2 а.с.39-44), податковими накладними від 08.10.2012 р. №593 (т.2 а.с.30), від 01.10.2012 р. №47 (т.2 а.с.31), від 05.10.2012 р. №351 (т.2 а.с.32), від 01.10.2012 р. №45 (т.2 а.с.33), від 08.10.2012 р. №591 (т.2 а.с.34), від 05.10.2012 р. №349 (т.2 а.с.35), товарно-транспортними накладними № 000012 від 01.10.2012 року, № 000019 від 05.10.2012 року, № 000023 від 08.10.2012 року (т.2 а.с.36-38), розрахунки здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 51(т.2 а.с.47).

01.03.2013р. між ТОВ «Феросистема» (Покупець) та ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ “Тотнес”) (Продавець) укладено договір поставки товару (чавун переробний ПЛ-1,2) №65.

Виконання умов Договору підтверджено: актом звірки від 31.03.2013 року (т.2 а.с.174), накладними № 447, № 448 від 01.03.2013 року, № 449, № 450 від 04.03.2013 року, № 451, № 452 від 11.03.2013 року (т.2 а.с.175, 179, 183, 187, 190, 193), рахунками-фактурами № 448 від 01.03.2013 року, № 449, № 450 від 04.03.2013 року, № 451, № 452 від 11.03.2013 року, (т.2 а.с.176, 180, 184, 188, 191, 194-195), товарно-транспортними накладними № 000008, № 000009 від 01.03.2013 року, № 000017 від 04.03.2013 року, №000034 від 11.03.2013 року (т.2 а.с.177, 181, 185, 196), податковими накладними від 01.03.2013 р. №233 (т.2 а.с.178), від 01.03.2013 р. №234 (т.2 а.с.182), від 04.03.2013 р. (т.2 а.с.186), від 04.03.2013 р. №236 (т.2 а.с.189), від 11.03.2013 р. №237 (т.2 а.с.192), від 11.03.2013 р. №238 (т.2 а.с.197).

20.05.2013 року між позивачем (Покупець) та ПП “Ванцдорф Компані” (Продавець) укладено договір поставки №10, згідно якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця товар (феросиліцій ФС-45), а Покупець оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Виконання сторонами умов договору підтверджено:

- актом звірки від 30.06.2013 року, 312.07.2013 року (т.1 а.с.182, а.с.226), накладними № 171, 172 від 12.06.2013 року, № 173, 174 від 14.06.2013 рок, № 175 від 17.06.2013 року, № 456, 457 від 01.07.2013 року, № 458, 459 від 05.07.2013 року, № 460, 461 від 10.07.2013 року (т.1 а.с.183, 186, 189, 193, 197, 228, 232-233, 235, 240, 243, 246, 249) та рахунками-фактурами № 171, 172 від 12.06.2013 року, № 173, 174 від 14.06.2013 року, № 175 від 17.06.2013 року, № 456, 457 від 01.07.2013 року, № 458, 459 від 05.07.2013 року, № 460, 461 від 10.07.2013 року(т.1 а.с.184, 187, 190, 194, 198, 227, 231, 239, 242, 245, 248), товарно-транспортними накладними № 000322 від 14.06.2013 року, № 000325 від 17.06.2013 року, № 000438 від 01.07.2013 року, № 000452 від 05.07.2013 року, № 000467 від 10.07.2013 року(т.1 а.с.191, 195, 199, 201, 230, 234, 236-237).

ПП “Ванцдорф Компані” виписано позивачу податкові накладні: від 12.06.2013 р. №222, від 12.06.2013 р. №223 (т.1 а.с.188), від 14.06.2013 р. №224 (т.1 а.с.192), від 14.06.2013 р. №225 (т.1 а.с.196), від 17.06.2013 р. №226 (т.1 а.с.200), від 01.07.2013 р. №240 (т.1 а.с.229), від 01.07.2013 р. №241 (т.1 а.с.238), від 05.07.2013 р. №242 (т.1 а.с.241), від 05.07.2013 р. №243 (т.1 а.с.244), від 10.07.2013 р. №244 (т.1 а.с.247), від 10.07.2013 р. №245 (т.1 а.с.250).

Оплата за отриманий товар підтверджена платіжними дорученнями № 399 від 11.10.2013 року, № 460 від 06.11.2013 року, № 475 від 18.11.2013року, № 480 від 22.11.2013 року, № 510 від 09.12.2013 року, № 519 від 12.12.2013 року, № 551 від 23.12.2013 року. (т.2 а.с.21-27).

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, зазначені первинні документи надавалися і до перевірки, що відображено в Акті, при цьому, будь-яких зауважень до їх складення перевіряючими особами висловлено не було.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Сатурн Інвест» (ТОВ «Тотнес»), ПП «Ванцдорф Компані».

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним підставам для прийняття спірних рішень, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ДПІ в акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки постачальників позивача, оскільки такі акти можуть свідчити лише про не можливість проведення звірки платників податків, а не про нереальність господарських операцій, які здійснювались від імені таких платників податків.

Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

П. 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком №1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п.4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Методичних рекомендації необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки. Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка випадку проведена не була.

Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічної звірки постачальників позивача, на які посилається Кіровоградська ОДПІ, неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би свідчив про нереальність господарських операцій.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі №П/811/1190/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 18.09.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк