Постанова № 40634550, 28.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2014 рокусправа № 0870/8010/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі № 0870/8010/12 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, від 08.08.2012 року №0000100024 та від 20.08.2012 року №0000110024. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач при визначенні показників податкового обліку з податку на додану вартість діяв відповідно до вимог податкового законодавства, а спірні рішення податкового органу не відповідають дійсним обставинам справи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, суд не врахував, що сума бюджетного відшкодування сформована підприємством правомірно та згідно вимог Податкового кодексу України.

Відповідачем на апеляційну скаргу подані письмові заперечення, що долучені до справи.

Крім цього, на підставі письмового клопотання відповідача та наданих на підтвердження відповідних доказів, згідно ст.55 КАС України, судом здійснено заміну відповідача його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів.

У судовому засіданні сторони, доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, здійснивши перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Запорізької міської Ради народних депутатів за №1-р від 04.01.1997р., перереєстроване 04.06.1999 за №0010322. ВАТ "Запоріжсталь" перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів. В період з 12.07.2012 по 01.08.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання визначення правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 03.08.2012р. №270/24-2/00191230. 06.08.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 275/24-0/00191230. Як зазначено у висновках актів перевірок встановлено, що на порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, п.10.1. "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних" затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697, ВАТ "Запоріжсталь" завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за травень 2012 року на загальну суму ПДВ - 475 714 грн., а також завищено заявлену за червень 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 475 714,0грн. На підставі висновків актів прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.08.2012р. №0000100024, яким ВАТ "Запоріжсталь" було зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за травень 2012р. на суму 475 714,00 грн., та від 20.08.2012р. №0000110024, яким ВАТ "Запоріжсталь" було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012р. у розмірі 475 714,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 237 857,00грн. Висновки актів перевірок обґрунтовані тим, що ВАТ "Запоріжсталь", в порушення чинного законодавства, до складу податкового кредиту, від'ємного значення травня 2012 року включено операції з придбання "вугілля" від ТОВ "Антрацит Кепітал", по якому не підтверджується поставка продукції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язанні вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. З урахуванням пункту 2 статті 3, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складенні в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій формі або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.3 ст.200 Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські відносини з ТОВ "Антрацит Кепітал" відповідно до укладеного договору поставки від №20/2011/1648 від 30.08.2011 року, відповідно до умов ТОВ "Антрацит Кепітал" (постачальник) зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію, в подальшому "Вугілля" на умовах договору. Згідно з умовами договору, "Вугілля" поставляється партіями, залізничним транспортом в технічно та комерційно робочих, люкових (з незавареним люком) полу вагонах, які належать Укрзалізниці навалом. По кожній партії "Вугілля", постачальник повинен передавати покупцю наступні документи: Залізничну квитанцію (оригінал або завірена печаткою копія), посвідчення якості, (оригінал або завірена копія), рахунок-фактура (оригінал), податкова накладна (оригінал), акт приймання-передачі на поставлене "Вугілля" з вказанням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних квитанцій, вагонів -2 екз. "Вугілля" поставляється у супроводі оригіналів наступних документів: залізнична накладна, сертифікат якості. За умовами договору - якість "Вугілля" підтверджується сертифікатом (посвідченням) якості, яке видається виробником (вантажовідправником).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки у ТОВ "Антрацит Кепітал", яке перебуває на обліку у ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС, виробничі потужності для видобутку, зберігання та транспортування "Вугілля" відсутні, то господарські операції між ним та позивачем не підтверджується поставками продукції.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

В ході проведення перевірки податковому органу надано первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, залізничні накладні на підтвердження факту перевезення товару, акти торгівельно-промислової палати, акти ДП «Укрвуглеякість», сертифікати якості, які свідчать про дійсність вчинених операцій. Крім того, посадовими особами в акті перевірки зазначається, що з залізничних накладних встановлено відправників та перевізників продукції. Тобто документи, які свідчать про дійсність вчинених операцій та правильність відображення у бухгалтерському обліку, були наявні під час перевірки у посадових осіб податкового органу та належним чином надані в ході її проведення і це зафіксовано безпосередньо в акті перевірки.

Також, реальне здійснення операцій підтверджується залізничними накладними та даними складського обліку щодо подальшого використання вугілля у виробничий діяльності підприємства.

Як вбачається з актів перевірок податковим органом дослідженні всі первинні документи, які підтверджують постачання товару від TOB «Антрацит Кепітал» та ВАТ «Запоріжсталь»: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів в оплату товару, залізничні накладні, сертифікати якості, та інші.

Крім того, відповідно до наданих до перевірки залізничних накладних встановлено, що контрагентом позивача були укладені договори по постачанню вугілля. Відправниками "Вугілля" виступають:

- ТОВ "ПТГ "Технопромал'янс", який фактично здійснює відвантаження "Вугілля" зі ст. Торез (Донецька обл.) та послуги з надання сертифікатів якості. - ФОП ОСОБА_1, який фактично здійснює відвантаження "Вугілля" зі ст. Постинково (Донецька обл.).

Тобто дані документи підтверджують реальність господарських операцій - фактичне переміщення (транспортування), приймання, використання товару ВАТ «Запоріжсталь» у власній господарській діяльності.

Твердження про «безтоварність» здійснених ВАТ «Запоріжсталь» господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження податковим органом не було надано належних доказів. Відтак, позивачем придбано товар, який в подальшому використовувався у власній господарській діяльності, а отже порушень податкового законодавства з боку позивача не вбачається. Отже господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Антрацит Кепітал» оформлені належним чином, а фактичне проведення господарських операцій з постачання товарів підтверджено належними первинними документами та документами податкової звітності.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, висновки суду не відповідають обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі № 0870/8010/12 - скасувати.

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 20.08.2012 року №000110024.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай

Згідно з оригіналом І.О. Гуртова

помічник судді