Ухвала суду № 40634552, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" липня 2013 р.

справа № 2а-1684/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування" (після зміни назви – Приватне акціонерне товариство "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування")

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. у справі № 2а-1684/09/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У січні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання згоди на списання майна підсобного сільського господарства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. в задоволені позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивач не довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги та не надав суду належних доказів на підтвердження своєї правової позиції щодо правомірних підстав зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання згоди на списання майна підсобного господарства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача перебуває підсобне сільське господарство - територія колишньої військової частини. Об'єкти підсобного сільського господарства не включались до статутного фонду позивача на момент проведення приватизації, що зазначено у плані приватизації, затвердженого наказом відповідача № 12/15-ПП від 12.10.1999 року.

Оскільки нерухоме майно підсобного сільського господарства було зруйновано, позивач листом від 24.07.2008 року № 475 звернувся до відповідача з проханням надати згоду на списання майна, що не увійшло до статутного фонду позивача. До листа позивач долучив документи відповідно до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України №1314 від 08.11.2007 р. (далі – Порядок №1314)

Листом від 21.08.2008 року №11-10-06464 у задоволення заяви позивачу відмовлено. Відмова мотивована тим, що у складі майна підсобного сільського господарства, яке запропоновано до списання, зазначаються об’єкти нерухомого майна, а саме: житлові будинки, казарми для житла, казармені приміщення. Відповідно до п.3 Порядку №1314 дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо). Відповідно до п.4 Порядку №1314 списання майна, виявленого в інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування вартості. П.6 Порядку №1314 передбачено надання разом із зверненням пакету документів, серед яких є техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна, а також напрямок використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

Позивач звернувся до відповідача про надання згоди на списання майна, що не увійшло до статутного фонду позивача, - об’єктів нерухомого майна підсобного сільського господарства відповідно до Порядку №1314.

Відповідно до п.3 Порядку №1314 дія цього Порядку не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами (об'єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо), тому у відповідача відсутні підстави для задоволення заяви позивача відповідно до вказаного порядку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування" (після зміни назви – Приватне акціонерне товариство "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування") залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2011 р. у справі № 2а-1684/09/0470 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун