Ухвала суду № 40633435, 24.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/435/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1984/2014

Категорія 49

Головуючий у 1 інстанції Круль І.В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2. Вирішено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 09 лютого 1985 року у с. Манява Богородчанського райвідділу ЗАГС Івано-Франківської області, актовий запис №5 - розірвати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що висновок суду про те, що сторони з 2012 року припинили спільне проживання не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач з 2012 року працює у Російській Федерації. Нею був наданий дозвіл на зміну позивачем громадянства. Стосунки між ними як такі були збережені.

Апелянт вказує, що оскільки відповідач на даний час перебуває за межами України, то вона просила суд визнати його явку в судові засідання обов'язковою. Однак, суд відмовив в задоволенні її клопотання, посилаючись виключно на пояснення представника позивача, допустивши тим самим неналежне дослідження фактичних обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

З наведених підстав апелянт просить рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності нез'явившихся сторін.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони зареєстрували шлюб 09 лютого 1985 року в с. Манява Богородчанського райвідділу ЗАГС Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №5 (а. с. 7).

Від шлюбу мають двох дітей, які на даний час є повнолітніми.

З 2012 року сторони припинили спільне проживання.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що сторони тривалий час проживають окремо, сімейних відносин не підтримують, чого не заперечила відповідачка. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, вважаючи, що сім'я розпалася, миритися він не бажає. У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому зберігати такий шлюб недоцільно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З урахуванням наведеного та того, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, зокрема позивача, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати. Рішення суду відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам.

Доводи апелянта про те, що суд відмовив їй в задоволенні клопотання про визнання явки позивача в судові засідання обов'язковою, що потягло за собою прийняття незаконного рішення не заслуговують на увагу, оскільки глава 11 Сімейного кодексу України, якою врегульовані дані спірні правовідносини, не містить заборони на участь представника у справах про розірвання шлюбу. Не передбачена така заборона і нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального судом не встановлено.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 308 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Проскурніцький П.І.

Ясеновенко Л.В.