Рішення № 40617995, 18.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 р. Справа № 914/2288/14

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Ділай У.І.

Судді: Мороз Н.В., Петрашко М.М.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

за участю третьої особи-1, без самостійних вимог, на стороні відповідача: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

за участю третьої особи-2, без самостійних вимог, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

про: звільнення заставного майна з-під арешту.

Представники :

Від позивача: Хорошева К.М. - представник (Довіреність б/н від 28.11.2013р.).

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи-1:не з'явився

Від третьої особи-2: Лаврів В.П. - представник (Довіреність №13-379/14д від 08.07.2014р.).

Представникам позивача та третьої особи роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів, відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів про звільнення з-під арешту рухомого майна, що знаходиться у заставі ПАТ «Універсал Банк», який накладено постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 15.05.2014 р. ВП № 35250751.

Ухвалою суду від 01.07.2014 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2014 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 17.07.2014 р. суд задоволив клопотання відповідача-2 та виключив ПАТ "Мегабанк" з числа відповідачів та залучив Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" до участі у справі в якості в якості третьої особи-2, без самостійних вимог, на стороні відповідача. Приймаючи таке рішення суд погодився із доводами ПАТ «Мегабанк» про те, що фактично жодних вимог до відповідача-2 позивачем не заявлено, жодних дій, які мав би вчинити ПАТ «Мегабанк» як відповідач у спорі, а також обставин, які б свідчили про порушення останнім прав чи інтересів ПАТ "Універсал Банк" позивач не вказав. При цьому, рішення за результатами розгляду даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки ПАТ «Мегабанк», в користь якого накладено арешт на спірне майно.

Ухвалою суду від 31.07.2014 р. було призначено колегіальний розгляд даного спору у складі трьох суддів. За результатами автоматизованого розподілу, проведеного на підставі Розпорядження № 516 від 01.08.2014 р. членами колегії суддів, окрім судді Ділай У.І. визначено суддів Мороз Н.В. та Петрашка М.М.

В судовому засіданні 18.09.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Окрім заявлених у позовній заяві вимог, позивачем 15.07.2014 р. подано на розгляд суду Уточнення до позовної заяви № 3707-юд від 11.07.2014 р., відповідно до якого позивач, визначивши відповідачем-3: Публічне акціонерне товариство «АКБ «Львів» та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача-3 - Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, просить суд звільнити з-під арешту рухоме майно, що знаходиться у заставі ПАТ «Універсал Банк», який накладено постановою Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 15.042014 р. ВП № 42947059, а саме: Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір-оранжевий, номер шассі - WDB9321631L223547, державний номер ВС6804ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі WDВ9321631L225426, державний номер ВС6805ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі WDВ9321631L225836, державний номер ВС6773ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі -WDB9321631L225835, державний номер ВС6794ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі -WDВ9321631L225427 державний номер ВС6862ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі -WDВ9321631L225428, державний номер ВС6806ВЕ; Бетононасос НВТ 60С-1413Б lll; самоскид-С марки ISUZU CYZ51K, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № JALCYZ51К67000022, реєстраційний № ВС 1574 АТ; Екструдер Е 90 К51 (прямий) в кількості 2 шт.; Екструдер Е 90 К51 (поворотний) в кількості 2 шт.

Розглянувши вищевказане уточнення позовних вимог, суд прийшов до висновку про залишення його без розгляду з огляду на наступне:

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У п. 3.11. вищевказаної постанови Вищий господарський суд України вказав, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

При цьому, згідно роз'яснень Вищого господарського суду України збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вбачається із змісту Уточнення до позовної заяви № 3707-юд від 11.07.2014 р., згідно даного документу позивачем заявлено нові позовні вимоги до іншого відповідача, тобто позивач фактично просить суд про об'єднання різних позовних вимог до різних відповідачів.

Метою об'єднання позовних вимог є забезпечення належної організації розгляду справи, реалізації принципу процесуальної економії, виключення можливості прийняття судових рішень, що суперечать одне одному.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлені ст. 58 ГПК України, згідно ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, для об'єднання позовних вимог необхідна хоча б одна з умов: 1) зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто такі вимоги мають походити від загальної підстави, 2) зв'язаність між собою поданими доказами, тобто у разі використання позивачем тих самих доказів.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Як було зазначено вище поданням уточнення до позовної заяви, позивач просить суд звільнити рухоме майно з-під арешту, який накладено в процесі двох окремих виконавчих проваджень, різними органами державної виконавчої служби.

Таким чином, заявлені вимоги не пов'язані між собою ні підставами виникнення ні поданими доказами.

Поєднання цих окремих вимог в одній позовній заяві перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, адже у стислі терміни, встановлені ст.69 ГПК України для вирішення одного спору, суд вимушений буде досліджувати та вивчати обставини, які фактично можуть бути предметом дослідження окремих господарських справ. (Детальніше див. п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Окрім того, слід вказати, що відповідно до п. 2.11. роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у Постанові № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Таким чином, за заявлення нової немайнової вимоги, яка за переконанням позивача пов'язана із первісною підставами виникнення позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». Проте, як встановив суд доказів сплати судового збору за заявлення другої немайнової вимоги позивач суду не надав.

Із врахуванням вищенаведеного, Уточнення до позовної заяви № 3707-юд від 11.07.2014 р. суд до розгляду не приймає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що він може звернутись до суду з окремим позовом за захистом порушеного права шляхом заявлення відповідних позовних вимог.

Відповідач та третя особа-1 явки представників в судове засідання 18.09.2014 р. з невідомих причин не забезпечили.

По суті заявленого позову відповідачем 17.07.2014 р. в канцелярію суду було подано Відзив на позовну заяву та уточнення до позовної заяви про звільнення майна з-під арешту № 537 від 16.07.2014 р., відповідно до якого відповідач просить суд позовну заяву ПАТ "Універсал Банк" із врахуванням Уточнення до позовної заяви № 3707-юд від 11.07.2014 р. задоволити повністю.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області пояснень по суті позовних вимог суду не надав.

Представником третьої особи-2 заперечень по суті позову також не надано.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

20.11.2007 р. між ВАТ «Банк Універсальний» (Правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" було укладено Кредитний договір № 33/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути строковий кредит в сумі, що дорівнює 5 988 477,60 грн.

Факт надання позивачу кредиту в сумі 5 988 477,60 грн., згідно вищевказаного Кредитного договору підтверджується Меморіальним ордером № 049WCL3073240001 від 20.11.2007 р.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача перед позивачем 15.01.2010 р. між Пат «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" укладено Договір застави транспортних засобів № PL-01/33/07, згідно якого в заставу позивачу передано наступне рухоме майно:

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір-оранжевий, номер шассі - WDB9321631L223547, державний номер ВС6804ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі WDВ9321631L225426, державний номер ВС6805ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі WDВ9321631L225836, державний номер ВС6773ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі -WDB9321631L225835, державний номер ВС6794ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі -WDB9321631L224408, державний номер ВС6795ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі -WDВ9321631L225427 державний номер ВС6862ВЕ;

- Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі -WDВ9321631L225428, державний номер ВС6806ВЕ.

Вищевказаний договір застави посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 56. Заборону відчуження зазначених у Договорі застави транспортних засобів зареєстровано в реєстрі за №№ 57-63.

15.05.2014 р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на виконання наказу № 5023/1535/12 (н.р. 5023/8962/11) виданого 05.11.2012 р. Господарським судом Харківської області про стягнення з ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості за Кредитними договорами № 35/2008 від 07.03.2008 р., № 46/2008 від 21.03.2008 р., № 75/2008 від 06.05.2008 р., « 177/2008 від 29.08.2008 р., № 196/2008 від 03.10.2008 р., в сумі 270 206,96 дол. США та 4 728 133,73 грн. винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35250751, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" у межах суми стягнення 6 887 897,96 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Із посиланням на те, що ПАТ «Універсал Банк» має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна, позивач у позовній заяві просить суд звільнити з-під арешту, накладеного вищевказаною постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, майно, яке перебуває у заставі ПАТ «Універсал Банк» згідно Договору застави транспортних засобів № PL-01/33/07 15.01.2010 р.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (Заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Зазначені положення кореспондуються зі ст. 572 Цивільного кодексу України, згідно якої, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як встановлено в судовому засіданні, 20.11.2007 р. між ВАТ «Банк Універсальний» (Правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" було укладено Кредитний договір № 33/07, який передбачав надання відповідачу кредиту в сумі 5 988 477,60 грн.

На забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором 15.01.2010 р. між Пат «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" укладено Договір застави транспортних засобів № PL-01/33/07, згідно якого в заставу позивачу було передано наступне рухоме майно: - Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір-оранжевий, номер шассі - WDB9321631L223547, державний номер ВС6804ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335 К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі WDВ9321631L225426, державний номер ВС6805ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі WDВ9321631L225836, державний номер ВС6773ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі - WDB9321631L225835, державний номер ВС6794ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі - WDB9321631L224408, державний номер ВС6795ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий , номер шассі -WDВ9321631L225427 державний номер ВС6862ВЕ; Самоскид-С, марки Мегсеdеs-Веnz, модель Actros 3335К, 2007 року випуску, тип - самоскид-С, колір - оранжевий, номер шассі - WDВ9321631L225428, державний номер ВС6806ВЕ.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження " особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 5.6.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 передбачено право сторін виконавчого провадження та осіб, які вважають що майно, на яке накладено арешт, належить їм, звернутися до суду з позовом про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту.

Судом встановлено, що предмет застави є власністю заставодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", про що вказано також у Договорі застави транспортних засобів № PL-01/33/07 від 15.01.2010 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частиною 4 ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 вказаного Закону на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Звернення стягнення на предмет публічного обтяження визначено нормами ст. 40 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яка передбачає, що звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом. Якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.

Таким чином, право заставодержателя отримати задоволення від вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами передбачено нормами Законів України "Про заставу" та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

У п. 4.2. Договору застави транспортних засобів № PL-01/33/07 від 15.01.2010 р. сторони обумовили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Договір посвідчується нотаріусом; або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення (п. 4.2. Договору).

Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави, не надано відповідного витягу з реєстрацією запису щодо звернення стягнення, чи документів про оформлення права власності банку на підставах позасудового способу звернення стягнення передбаченого ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" тощо.

Набуття заставодержателем права звернення на заставлене майно прямо кореспондується з правом заставодержателя звернутись до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, оскільки в разі припинення права застави (іпотеки), майно що перебуває під арештом може бути використане для задоволення вимог інших кредиторів, а у випадку реалізації заставодержателем права звернення на заставлене майно виникає потреба у звільненні майна з-під арешту з необхідністю реалізації прав заставодержателя у відповідний спосіб.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що реєстрація спірного обтяження державною виконавчою службою не порушує переважного права позивача на звернення стягнення на заставлене майно, що належить відповідачу, оскільки позивач наділений вищим пріоритетом на задоволення власних вимог до вказаного відповідача за рахунок майна, яке є предметом Договору застави транспортних засобів № PL-01/33/07 від 15.01.2010 р. (Аналогічної позиції у подібних правовідносинах дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 26.02.2013 р. у справі № 5017/1897/12)

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вже зазначалося відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121 2 ГПК. ( п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. (з наступними змінами та доповненнями).

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" № 6 від 27.08.1976р. (з наступними змінами та доповненнями) зазначається, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що пред'явлення позовів про звільнення майна з-під арешту є способами захисту права власності особи від незаконних посягань на майно. Цей спосіб судового захисту застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване державним виконавцем. Істотною ознакою даної категорії спорів є наявність безпосереднього спору про право на арештоване майно.

Однак, позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" не стосуються спору щодо права власності на заставлене майно і направлені виключно на оспорювання законності накладення арешту на дане майно в процесі здійснення виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову належить відмовити повністю.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2014 р.

Головуючий суддя Ділай У.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Петрашко М.М.