Постанова № 40613816, 16.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3577/13-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року задоволено позов та скасовано податкове повідомлення - рішення №0004021701 від 23.04.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як позивач є власником будівель та споруд, які розташовані не земельних ділянках державної власності, проте ним не сплачено земельного податку за фактичне користування земельних ділянок у 2012 році, а тому податковим органом правомірно прийнято відповідне рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих Олександрівською сільською радою Білозерського району Херсонської області рішенням №36 від 26.06.2006 року, позивач є власником механічної майстерні з господарськими будівлями та спорудами, автогаражу, рибного павільйону, свиноферми, центральної вісової, центрального складу з нежитловими будівлями та спорудами, плотницького цеху з господарськими будівлями та лабораторії, які розташовані в с.Олександрівка Білозерського району Херсонської області.

Позивачем, у 2012 році, не сплачено земельний податок за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташовані вищевказані споруди, а тому податковим органом, на підставі інформації Відділу Держкомзему у Білозерському районі розраховано суми земельного податку за 2012 рік, які необхідно сплатити, та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0004021701 від 23.04.2013 року.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, з чим не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269 ПК України - платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Відповідно до п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України - об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п.287.1 ст.287 означеного Кодексу - власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України - ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Судовою колегією встановлено, що згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а.с.45-52) позивач, з 2006 року, є власником споруд та будівель різного призначення, які розташовані в с. Олександрівка Білозерського району Херсонської області, при цьому позивачем не вчинено жодних дій по укладанню договорів оренди земельних ділянок, на яких розташовані дані об'єкти та не сплачено земельний податок за 2012 рік..

Листом Відділу Держкомзему у Білозерському районі №01-21/1000 від 16.10.2012 року податковому органу надано інформацію про площу земельних ділянок, які знаходяться у фактичному користуванні позивача (а.с.34), а у листі ГУ Держкомзему в Херсонській області №05-14/24311 від 16.01.2012 року вказано розмір їх нормативної грошової оцінки (а.с.38) та відповідно до вказаних даних податковим органом зроблено розрахунок сум земельного податку (а.с.10).

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач є власником споруд, які знаходяться на земельних ділянках, то він фактично користується й самими земельними ділянками, а тому повинен сплачувати відповідні збори та платежі.

Враховуючи вказані обставини колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не сплачено відповідні кошти за 2012 рік, то податковим органом правомірно винесено оскаржуване рішення, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Посилання позивача щодо недопустимості використання податковим органом інформації Відділу Держкомзему у Білозерському районі та ГУ Держкомзему в Херсонській області для розрахунку податку є необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 ч.2 "Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю", затвердженим постановою КМУ №1066 від 01.08.2006 року, встановлено, що суб'єктами інформаційного обміну на регіональному рівні є районні державні податкові інспекції та відділи земельних ресурсів Держземагентству.

Відповідно до ч.3 цього Порядку - інформаційний обмін здійснюється у письмовій та електронній формі.

Суб'єкти інформаційного обміну звіряють відомості не менше одного разу на рік.

Згідно з ч.4 цього ж Порядку - для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються суб'єктами інформаційного обміну щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості щодо проведення нормативної грошової оцінки земель та переходу права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод із зазначенням їх площі.

З огляду на вищевикладені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що надання інформації органами Держкомзему до податкового органу здійснено у межах їх компетенції та на виконання відповідних вимог закону. Жодних доказів щодо недостовірності поданої інформації позивачем не надано, а лише заявлено загальні заперечення.

Необґрунтованими є також посилання позивача на необхідність скасування оскаржуваного рішення відповідача через порушення податковим органом строків розрахунку земельного податку (податок за 2012 рік розраховано на початку 2013 року), оскільки Розділом 13 ПК України, який регулює правовідносини зі сплати за землю, не встановлено такої підстави для звільнення від сплати податку, як невчасне його обрахування податковим органом. Вказані дії відповідача лише вказують на неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків, проте це не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а тому це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування рішення - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло