Постанова № 40609577, 30.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року справа № 823/1349/14

м. Черкаси

12 год. 59 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника відповідача - Погорнюк І.В. (за довіреністю);

представника третьої особи - Сторчоуса О.В. (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа - ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання незаконними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_3 (далі-позивач) до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі-відповідач), в якому просить: визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Погорнюк І.В. щодо винесення постанови від 24.04.2014р. про накладення штрафу у розмірі 340 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову від 24.04.2014р. про накладення штрафу.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що на адресу державного підприємства «Черкаське лісове господарство» надійшла від державного виконавця вимога, якою зобов'язано директора провести приватизацію житлового будинку з господарськими спорудами розташованого у с. Тубільці, та надати у ВДВС підтвердження виконання. 03.12.2013р. позивач надіслав державному виконавцю лист з готовністю виконати виконавчий документ і вимогу та прохання надати роз'яснення щодо порядку виконання, проте дане прохання задоволено не було. Позивач також звертався за роз'ясненням судового рішення до суду, до Черкаської РДА і до Тубільської сільської ради, проте жодних роз'яснень надано не було, а тому позивач вважає неправомірними дії державного виконавця щодо посилання у постанові про накладення штрафу на ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження». Також позивач вказує, що у постанові про накладення штрафу міститься посилання 188-13 КУпАП, проте правом накладення штрафу за постановами про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 221 КУпАП наділені виключно районні суди, а тому державний виконавець перевищила свої повноваження, порушивши процедуру накладення штрафу, не склавши протокола про адміністративне правопорушення та не подала до суду, а відразу застосувала штрафну санкцію. Позивач вважає, що відповідач в порушення Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 та ЗУ «Про виконавче провадження» порушив дані норми чинного законодавства України, внаслідок чого також порушив законні права та інтереси позивача.

В судове засідання позивач не з'явився, заявивши 30.05.2014р. клопотання про здійснення розгляду справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач щодо заявлених позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Вислухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.12.2007р. у справі № 2а-155/2007 за позовом ОСОБА_4 до ДП «Черкаське лісове господарство», третя особа Тубільцівська сільська рада Черкаського району про зобов'язання провести приватизацію житла, позовні вимоги задоволено та зобов'язано ДП «Черкаське лісове господарство» провести приватизацію житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4

05.11.2013р. головним державним виконавцем винесена постанова ВП № 40597269 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Черкаського районного суду Черкаської області № 2а-155/2007 від 07.05.2013р., який набрав законної сили 16.04.2013р. Даною постановою державний виконавець зобов'язав ДП «Черкаське лісове господарство» провести на користь ОСОБА_4 приватизацію житлового будинку з господарськими спорудами, строком на добровільне виконання протягом семи днів. 05.11.2013р. за вих. № 9855/1 постанова ВП № 40597269 у відповідності до супровідного листа направлена позивачеві.

Після чого 28.11.2013р. за № 10541/1 директору ДП «Черкаське лісове господарство» головним державним виконавцем відділу ДВС Черкаського РУЮ винесена та надіслана вимога, якою зобов'язано директора ДП «Черкаське лісове господарство» виконати постанову суду та попереджено у разі невиконання вимоги про накладення штрафу.

Листом від 03.12.2013р. № 1266/10 позивач звернувся до державного виконавця щодо надання роз'яснень з приводу виконання виконавчого листа № 2а-155/2007 від 07.05.2013р.

В подальшому 17.01.2014р. ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/3808/13-а в задоволенні заяви державного виконавця відділу ДВС Черкаського РУЮ у роз'ясненні виконавчого листа № 2а-155/2007 від 07.05.2013р., виданого Черкаським районним судом, відмовлено. Після набрання законної сили ухвалою суду державний виконавець 29.01.2014р. за № 659/1 знову виніс вимогу про зобов'язання виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про виконання ВДВС в термін до 22.02.2014р. Проте, листом від 21.02.2014р. за № 208/10 про надання відповіді на вимогу державного виконавця, директор ДП «Черкаське лісове господарство» ОСОБА_3 повідомив про прохання вдруге надати роз'яснення виконання рішення.

Також в матеріалах справи містяться звернення до Черкаської РДА, Тубільської сільської ради щодо здійснення приватизації від імені ДП «Черкаське лісове господарство» лісового будиночку.

Проте, постановою про накладення штрафу від 24.04.2014р. головний державний виконавець відділу ДВС Черкаського РУЮ у зв'язку з невиконанням вимог державного виконавця, відповідно до ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 188-13 КУпАП на директора ДП «Черкаське лісове господарство» ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 340 грн. Дана постанова 05.05.2014р. отримана позивачем.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку являється Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1-2 ст. 2 Закону № 606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом(ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV ).

Частиною 1, 3 статті 5 Закону № 606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (ч.1 ст. 19 Закону № 606-XIV).

Пунктом 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. № 512/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/20802(далі - Інструкція) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до стаття 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно вимог п. 13.4.5 Інструкції у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ст. 89 Закону № 606-XIV)

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Закону № 606-XIV за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Ідентичні приписи містить стаття 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12. 1984р. N 8074-X, якою передбачено, що за невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи - державні виконавці (стаття 188-13) (ч. 6 ст. 255 КУпАП).

Виходячи з норм статті 221 КУпАП, тільки судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статею 188-13.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Виходячи з аналізу норм та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд погоджується з думкою позивача та вважає, що державний виконавець в порушення ст. 254, 256, 257, 283, 285 КУпАП не склав протокол про адміністративне правопорушення та не звернувся до суду, а відразу виніс постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163, 181 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Погорнюк І.В. щодо винесення постанови від 24.04.2014р. про накладення штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця (ВП № 40597269) відносно директора ДП «Черкаське лісове господарство» ОСОБА_3

Визнати протиправною та скасувати постанову від 24.04.2014р. про накладення штрафу від 24.04.2014р., винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Погорнюк І.В. (ВП № 40597269) відносно директора ДП «Черкаське лісове господарство» ОСОБА_3

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру згідно квитанції від 12.05.2014р. № 8124845.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору за позовні вимоги майнового характеру, згідно квитанції від 22.05.2014р. № N18SY40413.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2014р.