Ухвала суду № 40591588, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ К/9991/84050/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011

у справі № 2а-14298/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Укрросстрой-2006"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватного підприємства "Укрросстрой-2006" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Техноенергоресурс» за період з 01.01.2009 по 01.12.2009, про що був складений акт №894/23-0305/34264956 від 04.05.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.7.2.1п.7.2, пп.7.4.5.п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення задекларованої суми податкового кредиту суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Електроспецтех» на суму 21138,37 грн. та ТОВ «Техноресурс» на суму 8554,56 грн.

На підставі зазначеного акту та адміністративного оскарження були ухвалені податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000592303/0 від 26.05.2010 року; № 0000592303/1 від 25.06.2010 року; № 0000592303/2 від 09.092010 року, якими було визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податку на додану вартість у розмірі 44540 грн., у тому числі 29693 грн. за основним платежем та 14847 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В силу вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та контрагентами ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Техенергоресурс» були укладені угоди про виконання ремонтних послуг.

Реальність надання послуг з виконання будівельних робіт підтверджується податковими накладними, актами приймання будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є документами первинного обліку.

Крім того, згідно довідок з ЄДРЮО, станом на момент укладання з позивачем угод, відомості про відсутність ТОВ "Електроспецтех", ТОВ «Техенергоресурс» за своїм місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру не внесені.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі № 2а-14298/10/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі № 2а-14298/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко