Ухвала суду № 40590418, 25.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2014 рокусправа № 2а-0870/12105/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В. О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року

у адміністративній справі № 2а-0870/12105/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року частково задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український графіт», визнано протиправним, та скасовано прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення № 0000710803 від 01.09.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. Одночасно, судом відмовлено у задоволені позову ПАТ «Український графіт» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 17.06.2011 № 0000540803, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 802586,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., з підстав його скасування ДПА в Запорізькій області за результатами розгляду скарги позивача в частині 697198,00 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі в частині задоволення вимог позивача з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, положень п.198.3 ст.198 ПКУ, якою встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у господарської діяльності платника податку,та положень п.198.6 ст.198 ПКУ, відповідно якої не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованої) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (інш подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Посилаючись на встановлені під час перевірки позивача та зафіксовані в акті перевірки обставини відсутності фактів реальності здійснення господарських операцій між контрагентами позивача (від TOB «Ставр» та TOB « ФК «Лідер» на адресу ТОВ «ТД «Еко-Вугілля»), відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову ПАТ «Український графіт» в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні , а представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги податкового органу, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби № 0000540803 від 17.06.2011 року та № 0000710803 від 01.09.2011 року, були прийняті на підставі Акту перевірки від 06.06.2011 № 73/10/08-03/00196204, складеного за результатом проведеної на підставі направлення СДПІ № 0369 від 23.05.2011 року згідно п.78.2 ст. 78 ПК України та наказу СДПІ від 23.05.2011 року № 561, документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Укрграфіт» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за березень 2011 та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наведені в Акті перевірки від 06.06.2011 року № 73/10/08-03/00196204 висновки про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України шляхом завищення податкового кредиту на суму 802586,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду березня 2011 року. Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» є посередником в поставці товару, а постачальником реалізованої продукції є ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія», господарська операція здійснена на підставі укладеної між ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» та ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» угоди № 01П-уг від 02.11.2009 року про поставку товару, але згідно інформації, що міститься в базі даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АIС Реєстр платників податків, АIС Облік податків та платежів, Пошукова - довідкова система ЦБД ДПА України, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» не відображені взаємовідносини з ТОВ «Торговий Дім «Еко-Вугілля» за березень 2011 рік, в той же час первинні документи, описані у акті перевірки позивача, свідчать про те, що вантажовідправником товару є ВАТ ЦОФ «Нагольчанська». Разом з тим, матеріалами зустрічної звірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» з ВАТ ЦОФ «Нагольчанська», що унеможливлює підтвердження факту постачання товару від ТОВ «ТД «Еко-Вугілля», який є посередником, на ПАТ «Укрграфіт».

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено під час судового вирішення спору у цій справі судом першої та апеляційної інстанцій, позивачем по справі оскаржувалося податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0000540803 в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області, яка за результатом скарги позивача від 24.06.2011 № 10-2244 було прийнято рішення від 29.08.2011 № 3817/10/25-020 про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ від 17.06.2011 року № 0000540803 в частині 697198,00 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року, та залишено без змін в іншій частині. На підставі зазначеного рішення ДПА в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги № 3817/10/25-020 від 29.08.2011 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0000710803, яким ПАТ «Укрграфіт» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн., та яке за результатом перегляду Державною податковою адміністрацією України повторної скарги позивач від 09.09.2011 року № 10/3679 - залишено без змін.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції узяв до уваги, що ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» (постачальник) та ВАТ «Укрграфіт» (покупець) було укладено договір поставки від 28.10.2009 № 1-уг/804/95193/34, відповідно п. 1.1. якого, продавець зобов'язавсяся передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію - вугілля, по марочному складу, якості, цінам та в кількості, вказаним в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною цього Договору, відповідно до п. 2.1. цього Договору, поставку вугілля обумовлено було здійснювати залізничним транспортом на умовах «FCA - станція відправлення» згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС - 2000, з мінімальною партією - вагон (65 тон метричних), сплатою транспортних витрат з доставки вугілля покупцем. Крім того, умовами зазначеного договору було визначено, що: у разі оплати транспортних витрат постачальником, покупець зобов'язується сплатити постачальнику всі транспортні витрати з доставки вугілля, на підставі виставлених постачальником рахунків (п.2.3. Договору), перехід права власності на вугілля відбувається в момент прийняття вагонів до перевезення залізничною дорогою (п.2.4. Договору), датою поставки вважається дата штемпеля залізничної станції відправлення на залізнично-дорожній накладній (п.2.7. Договору), поставка вугілля здійснюється на суму узгодженої, здійсненої передоплати протягом 5 календарних днів після отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.9. Договору), вантажовідправників визначає постачальник з числа підприємств, що знаходяться в Луганській та Донецькій областях України (п.2.11. Договору), а відповідно до п.3.1. Договору, ціна вугілля визначається згідно Додатків (специфікацій) до Договору, і в ціну вугілля не входять транспортні витрати (залізничний тариф та експедиційні послуги). Також згідно з п.3.2. Договору, платежі за вугілля здійснюються на умовах 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунка, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку. При цьому, постачальник та покупець домовились про те, що покупець має право на відстрочення платежу на строк не більше 5 банківський днів від дати поставки на відвантажену партію товару.

З урахуванням змісту зазначеного Договору, судом першої інстанції було детально досліджено наявні в матеріалах справи Специфікацію № 1 від 28.10.2009 року, яка складена на поставку вугілля в 2009-2010 р.р., та Специфікацію № 2 від 13.12.2010 року, яка складена на поставку вугілля в в 2010-2011 р.р., та встановлено, що в цих Специфікаціях чітко зазначені найменування вугільної продукції, категорія якості, розмір кусків, кількість, та вказано, що кількість і строки відвантаження вугілля на кожний місяць обумовлюються сторонами в Додатках до Договору, що підписуються до початку відвантаження вугілля.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено судом під час вирішення спору у цій справі, на виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 28.10.2009 року між ВАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» були підписані Додатки, а саме: Додаток № 1 від 28.10.2009, Додаток № 2 від 27.11.2009, Додаток № 3 від 29.12.2009, Додаток № 4 від 29.01.2010, Додаток № 5 від 26.02.2010, Додаток № 6 від 26.03.2010, Додаток № 7 від 28.04.2010, Додаток № 8 від 26.05.2010, Додаток № 9 від 30.06.2010, Додаток № 10 від 30.07.2010, Додаток № 11 від 30.08.2010, Додаток № 12 від 01.10.2010, Додаток № 13 від 01.11.2010, Додаток № 14 від 30.11.2010, а на виконання умов Договору та Специфікації № 2 від 13.12.2010 між ВАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» були підписані Додатки, а саме: Додаток № 15 від 30.12.2010, Додаток № 16 від 31.01.2011, Додаток № 17 від 23.02.2011, Додаток № 18 від 25.03.2011, Додаток № 19 від 28.04.2011, Додаток № 20 від 01.06.2011, Додаток № 21 від 30.06.2011.

Відповідно до вищезазначених Додатків постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугілля. В Додатках, зокрема, зазначено найменування вугільної продукції, кількість, зола, вологість, базова ціна без ПДВ, сума без ПДВ. Також в Додатках вказано, що поставка вугілля здійснюється на умовах «FCA, залізнична станція «Карахаш» Донецької залізничної дороги «Укрзалізниці», код станції - 502000» згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, з урахуванням умов та застережень, що містяться в Договорі та Додатках. Вантажовідправник вугілля: ВАТ ЦОФ «Нагольчанська», код 1042. Одержувач вугілля: ВАТ «Укрграфіт», код підприємства - 4091. Залізнична станція «Запоріжжя-Ліве» Придніпровської залізничної дороги, код станції - 460005.

Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка Єнакієвської ОДПІ від 16.06.2011 № 1150/23/36596236 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ВАТ «Укрграфіт», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 26.02.2011 по 31.03.2011. Відповідно до даної Довідки зроблено висновок, що звіркою ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ВАТ «Укрграфіт», яка мала правові відносини з платником податків. Також звіркою ТОВ «ТД «Еко-Вугілля» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ВАТ «Укрграфіт».

Із матеріалів справи судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що сума 105388,00 грн. є ПДВ з поставок антрациту, здійснених 01.03.2011 (280 тон) на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. та 08.03.2011 (138 тон) на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн.

Поставка вугілля 01.03.2011 в обсязі 280 тон, яка здійснювалася у вагонах № 67901256, № 65757122, № 66680968, № 67863977, на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. підтверджується документами: - актом приймання-передачі вугільної продукції № 0000000108 від 01.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.; - податковою накладною № 2 (антрацит + ж/д тариф) від 01.03.2011 на суму 946532,80 грн., в т.ч. ПДВ 157755,47 грн. (в загальну суму 946532,80 грн. входить вартість поставки 4 вагонів в обсязі - 280 тон на суму 422344,80 грн., в т.ч. ПДВ 70390,80 грн. та вартість поставки 6 вагонів - 347 тон на суму 524188,00 грн. з іншої поставки; - квитанцією про приймання вантажу № 49481864 від 01.03.2011 на суму 10956,00 грн. (без ПДВ); - прибутковим ордером № 128 (антрацит) від 02.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.; - прибутковим ордером № 128ж (ж/д тариф) від 02.03.2011 на суму 13147,20 грн., в т.ч. ПДВ 2191,20 грн.; - рахунком № 0000000108 (вугілля) від 01.03.2011 на суму 409197,60 грн., в т.ч. ПДВ 68199,60 грн.; - рахунком № СФ 0000043 (ж/д тариф) від 01.03.2011 на суму 13147,20 грн., в т.ч. ПДВ 2191,20 грн.

Поставка вугілля 08.03.2011 в обсязі 138 тон, яка здійснювалася у вагонах № 66789587, № 67148650, на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн. підтверджується: - актом приймання-передачі вугільної продукції № 0000000124 від 08.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.; - податковою накладною № 34 (антрацит + ж/д тариф) від 08.03.2011 на суму 209983,39 грн., в т.ч. ПДВ 34997,23 грн.; - залізничною накладною № 49675614 від 08.03.2011 на суму 5478,00 грн. (без ПДВ); - прибутковим ордером № 153 (антрацит) від 09.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.; - прибутковим ордером № 153ж (ж/д тариф) від 09.03.2011 на суму 6573,60 грн., в т.ч. ПДВ 1095,60 грн.; - рахунком № 0000000124 (вугілля) від 08.03.2011 на суму 203409,79 грн., в т.ч. ПДВ 33901,63 грн.; - рахунком № СФ 0000052 (ж/д тариф) від 08.03.2011 на суму 6573,60 грн., в т.ч. ПДВ 1095,60 грн.

На підставі детально досліджених первинних документів позивача, та спираючись на положення пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.10. п.201.11 ст.201 ПК України, та абз.5 ст.1, ч.2 ст.3, ч.1 і ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, і п.2.15 та п.2.16, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача всіх необхідних первинних документів, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а товар придбаний ним з метою його використання в господарській діяльності, а також про відповідність наявних у позивача податкових накладних, у яких відображена спірна сума ПДВ, вимогам чинного законодавства, та про відсутність з вказаних підстав сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності.

За вказаних обставин та не надання відповідачем доказів того, що придбаний позивачем товар не призначався для використання у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля», відповідно висновок відповідача про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. суперечить обставинам справи та діючому законодавству, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від № 0000710803 від 01.09.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105388,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. - таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «Украграфіт» в зазначеній частині є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції щодо підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Еко-Вугілля», та вважає, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит та віднесення до валових витрат вартість придбаних товарів та послуг, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.

Доводи апеляційної скарги відповідача, в тому числі і стосовно про неможливості підтвердити факт постачання товару від ТОВ «ТД Еко-Вугілля», який є посередником, на ВАТ «Укрграфіт», судова колегія не бере до уваги як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, такі доводи податкового органу базуються лише на тому, що постачальником продукції ЗАТ «Луганська Вугільна Компанія» не відображено взаємовідносин з ТОВ «ТД Еко-Вугілля» за березень 2011, а також на тому, що матеріалами зустрічної звірки не встановлено взаємовідносини ТОВ «ТД Еко-Вугілля» з вантажовідправником продукції ВАТ «ЦОФ «Нагольчанська», хоча відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а порушення одним з постачальників товару у ланцюгу постачання певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача та не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування податкового кредиту.

Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0000540803, оскільки відповідно до п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. За вказаних обставин, суд першої інстанції правильно визначив, що податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0000540803 вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0000710803, яке містить зменшення суми грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, відповідно апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судового рішення апеляційної інстанції

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов