Ухвала суду № 40590419, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/1065/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,

за участю представників:

позивача: - Косякіна В.В.,

- Кащенко С.А.,

відповідача: - Туркіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року

у справі № 804/1065/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас»

до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, рішень, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемності правочинів; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 серпня 2012 року №0001032302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 457705 гривень; №0001042302 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 54733,75 гривень; №0001052302 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 38075 гривень; від 29 жовтня 2012 року №0000332202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 54733,75 гривень; заборону розповсюджувати та використовувати акти планової документальної перевірки та позапланової документальної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року (з урахуванням виправлення описок) позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року №0001032302; №0001042302; №0001052302; від 29 жовтня 2012 року №0000332202. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції, на підставі клопотання, допущено процесуальне правонаступництво сторони відповідача державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області правонаступником державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представник державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представники товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 07 липня 2012 року №1366/23-2/36296513 (т. 1 а.с. 38-73).

За висновками перевірки, зокрема, встановлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас»:

- підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток у сумі 366164 гривень;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на додану вартість у сумі 132758 гривень та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року на 38075 гривень.

Податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року №0001032302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 457705 гривень (у тому числі за штрафними санкціями 91541 гривень); №0001042302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 165948 гривень (у тому числі за штрафними санкціями 33189,5 гривень); №0001052302 про зменшення від'ємного значення податку на додану на 38075 гривень (т.1 а.с. 107, 109, 111).

У зв'язку з оскарженням позивачем до Державної податкової служби у Дніпропетровській області зазначених податкових повідомлень-рішень, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполімер-2004» та приватним підприємством «Електромашстан» за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03 жовтня 2012 року №2454/22-2/36296513 (а.с. 125-148).

За висновками позапланової перевірки, не встановлено реальність придбання товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» обладнання у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімер-2004» згідно договору від 18 червня 2009 року та у приватного підприємства «Електромашстан» згідно договору №24/06-2010 від 24 червня 2010 року.

Державною податковою службою у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0001052302 та №0001032302 залишені без змін; податкове повідомлення-рішення №0001042302 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 111213,75 гривень (88971 гривень - основний платіж, 22242,75 гривень - штрафна санкція), в іншій частині залишено без змін (т. 1 а.с. 183-191).

У частині залишеній без змін, державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року №0000332202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 54733,75 гривень (т. 1 а.с. 112).

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою України вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін (т. а.с.22-225).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» (замовник) з приватним підприємством «Електромашстан» (постачальник) укладено договір від 24 червня 2010 року№24/06-2010 поставки товариству автоматизованої лінії поперечної різки рулонного металу типу EMS-APR-1,5/1250 у кількості двох комплектів, вартість якої, згідно з додаткової угодою від 01 листопада 2010 року, складає 4876012 гривень (т. 1 а.с. 226-228, 229).

Судом досліджені видаткові накладні приватного підприємства «Електромашстан» від 11 листопада 2010 року №54/1; №55 (автоматизована лінія поперечної різки, на суму 243806 гривень, у тому числі податок на додану вартість 40634,33 гривень за кожною накладною); податкові накладні від 07 липня 2010 року №51, від 25 серпня 2010 року №64, від 16 вересня 2010 року №75, від 02 листопада 2010 року №85, від 10 листопада 2010 року №86, від 16 листопада 2010 року №88, від 17 листопада 2010 року №89; паспорт, технічний опис та інструкція з експлуатації автоматизованої лінії EMS-APR-1,5/1250 поперечної різки рулонного металу, розроблений приватним підприємством «Електромашстан» (т.1 а.с.230, 231, 232-238, 239-249).

Розрахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» з приватним підприємством «Електромашстан» підтверджується платіжними документами, а саме: банківськими виписками товариства від 07 липня 2010 року, від 25 серпня 2010 року; від 16 вересня 2010 року, від 02 листопада 2010 року, від 10 листопада 2010 року, від 16 листопада 2010 року, від 18 березня 2011 року на загальну суму 487612 гривень (т.2 а.с. 34-41).

Фактичні обставини перевезення обладнання (автоматизованої лінії поперечної різки рулонного металу типу EMS-APR-1,5/1250 у кількості двох комплектів) від постачальника до замовника підтверджені зокрема, договором про надання транспортних послуг від 08 листопада 2010 року укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; товарно-транспортною накладною від 11 листопада 2010 року №11 до подорожнього листа №11/11/10; товарно-транспортною накладною від 17 листопада 2010 року №17 до подорожнього листа №17/11/10; рахунком-фактурою від 10 листопада 2010 року на суму 3000 гривень; актами виконаних робіт від 11 листопада 2010 року №78, від 17 листопада 2010 року №82; свідоцтвом про реєстрацію за ОСОБА_4 транспортного засобу КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с.250, т. 2 а.с. 1-12).

Операції по наданню транспортних послуг з перевезення обладнання відображені у бухгалтерському обліку позивача за дебетом рахунку 104 та кредитом рахунку 6851 (т. 2 а.с. 14).

Факт оприбуткування обладнання позивачем на складі підтверджується, зокрема, актами приймання-передачі основних засобів від 31 березня 2011 року (інвентарний номер 00018, заводський номер R-1,5/1250-2 та інвентарний номер 00019, заводський номер R-1,5/1250-1); інвентарною книгою обліку об'єктів основних засобів за період з 01 січня 2008 року по 31 жовтня 2011 року; інвентарним списком основних засобів (т. 2 а.с. 17-33).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполімер-2004» (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 18 червня 2009 року товару - лінії різки металу ЛППР ПС за ціною 533825,04 гривень (т. 2 а.с. 42-44).

Судом першої інстанції досліджені первинні бухгалтерські та податкові документи, акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу від 18 червня 2009 року; додаток №1 до акту «Опис товару, що передається відповідно до договору купівлі-продажу від 18 червня 2009 року за актом прийому-передачі»; видаткову накладну №РН-0000127 від 18 червня 2009 року; податкову накладну від 18 червня 2009 року №189, банківську виписку від 01 жовтня 2009 року (т.2 а.с. 42-49).

18 червня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» (комітент), з метою подальшого продажу придбаної у товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімер-2004» лінії різки металу ЛППР ПС, укладено договір комісії №195-УК із комісіонером - закритим акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод «Комінмет» (т. 2 а.с. 60-61).

Відповідно до умов договору комісії комісіонер зобов'язався за винагороду та за дорученням комітента, укласти угоду щодо продажу лінії різки металу ЛППР ПС.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр Елвас", відповідно до акту приймання-передачі від 18 червня 2009 року, передано комісіонеру лінію різки металу ЛППР ПС, яку у подальшому, 26 лютого 2010 року повернуто у розпорядження товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас», у зв'язку з неможливістю реалізувати лінію різки металу за ціною 600000 гривень (т. 2 а.с. 62-66).

22 лютого 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр Елвас» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №4 з товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерметал» (покупець), на підставі якого передало лінію різки металу ЛППР у власність покупця.

Досліджені судом першої інстанції первинні документи свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів позивачем у господарській діяльності, документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивачем правомірно сформовані податкові зобов'язання.

Доводи податкового органу стосовно відсутності фактів вказаних правочинів є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим