Ухвала суду № 40581125, 22.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 3937/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельський м'ясокомбінат» до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А:

29.12.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинною постанови від 09.08.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 20708637.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова від 20.09.2007 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 61 699,43 грн. по виконавчому провадженню № 4615459 про звернення стягнення на частину приміщення головного виробничого комплексу - приміщення холодильника, що належить ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» та було заставлене ним, як майновим поручителем ТзОВ «Ковельм'ясопродукт» перед ЗАТ КБ «Приватбанк» за договором застави. Однак дії відповідача щодо стягнення з ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» виконавчого збору були визнані протиправними рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2008 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанову 09.08.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 20708637 про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Ковельський м'ясокомбінат» в дохід держави виконавчого збору в розмірі 61 699,43 грн. визнано нечинною.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не було встановлено чи позивачем сплачено витрати на проведення виконавчих дій та чи позивач скористався правом звернення до начальника ВДВС про скасування оскаржуваної постанови.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обгрунтованих підстав у відповідача для виділення постанови від 20.09.2007 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 61 699,43 грн. по закінченому виконавчому провадженню № 4615459 в окреме виконавче провадження № 20708637 про стягнення з ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» виконавчого збору в розмірі 61 699,43 грн. - не було.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що постановою від 09.08.2010 року відкрито виконавче провадження № 20708637 щодо стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 61 699,43 грн. з вимогою добровільно виконати зазначену постанову державного виконавця на протязі семи днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження № 20708637 було відкрито ВДВС на підставі постанови від 20.09.2007 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 61 699,43 грн. по виконавчому провадженню № 4615459 щодо примусового виконання виконавчого напису № 845 виданого 16.03.2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 про звернення стягнення на частину приміщення головного виробничого комплексу - приміщення холодильника, загальною площею 3 687,7 м кв., що знаходиться по вул. Володимирська, 156, в м. Ковелі, Волинської області і належить ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат», та було заставлене ним. як майновим поручителем ТОВ «Ковельм'ясопродукт» перед ЗАТ КБ «Приватбанк» за договором застави (а.с.11).

В жовтні 2008 року ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» оскаржило в судовому порядку дії ВДВС щодо неповернення стягувану - ЗАТ КБ «Приватбанк» за його заявою від 20.08.2008 року № 08.0.01/-6514, виконавчого напису № 845 виданого 16.03.2004 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 без виконання, а також провадження ВДВС виконавчих дій по стягненню з ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» виконавчого збору в розмірі 61 699,43 грн.

Згідно копії постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2008 року в адміністративні справі № 2а-738/2008 встановлено, що позов задоволено, визнано дії ВДВС щодо стягнення з ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» виконавчого збору в розмірі 61 699,43 грн. протиправною та зобов'язано винести постанову про повернення ЗАТ КБ «Приватбанк» виконавчого напису приватного нотаріуса № 845 від 16.03.2004 року (а.с.12-15)

Зазначена вище постанова була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2008 року в адміністративні справі № 2а-738/2008 залишено без змін.

Пунктом 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувана.

Згідно ч.4,5 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10- денний строк. Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст.21 цього Закону.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Проте стягувач ЗАТ КБ «Приватбанк» повторно до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса № 845 від 16.03.2004 року не пред'являв, постанова державного виконавця про повернення ЗАТ КБ «Приватбанк» (стягувану) виконавчого документу в судовому порядку незаконною не визнавалася та не скасовувалася начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом. У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що фактичного грошового стягнення по виконавчому документу - виконавчому напису приватного нотаріуса № 845 від 16.03.2004 року ВДВС проведено не було, майно ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» стягувачу - ЗАТ КБ «Приватбанк» фактично не передавалося, а тому підстав для нарахування виконавчого збору у ВДВС не було, оскільки постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.12.2008 року в адміністративні справі № 2а-738/2008 визнано дії ВДВС щодо стягнення з ВАТ «Ковельський м'ясокомбінат» виконавчого збору в розмірі 61 699,43 грн. протиправною та зобов'язано винести постанову про повернення ЗАТ КБ «Приватбанк» виконавчого напису приватного нотаріуса № 845 від 16.03.2004 року.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року у справі №2а-3583/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний