Ухвала суду № 40575616, 19.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2014 рокусправа № 2а/0470/11523/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі №2а/0470/11523/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання «Трансавтоматика»" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання «Трансавтоматика»" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень:

-№0000152305 від 08.08.2011 р. про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 576 429 грн. 60 коп. (з яких 521 463 грн. 08 коп. - за основним платежем, 54 966 грн. 52 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

-№0000162305 від 08.08.2011 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на суму 1 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі №2а/0470/11523/11 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує неповним з'ясуванням судом обставин справи та невірним застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, де зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального права, і підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, прохав залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 01.06.2011 р. по 03.06.2011р. проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВО «Трансавтоматика» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс», за результатами якої складено акт № 01245/2305/20257178 від 03.06.2011 р. (т. 1 а.с. 29-47).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТОВ «НВО «Трансавтоматика» ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгам від ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс». З огляду на це, податковим органом зроблено висновок про порушення платником податків п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2010 року на 521 463 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що у грудні 2010 року ТОВ «НВО «Трансавтоматика» було укладено договір № Т-0044/010 від 03.12.2010 р. з ТОВ «Олс-Вест» (т. 1 а.с. 86), на виконання умов якого, позивачем було отримано товар на суму 832 788 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ 138 798 грн. 08 коп., що підтверджено податковою накладною № 653 від 10.12.2010 р., та накладною № 653 від 10.12.2010 р. (т. 1 а.с. 90, 91).

Також, між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» та ТОВ «Ламберт-Н» було укладено договір № Т-0043/10 від 09.12.2010 р. (т. 1 а.с. 110), на виконання умов якого, позивачем отримано товар на суму 1 809 582 грн., в тому числі ПДВ 301 597 грн., що підтверджено податковою накладною № 151 від 14.12.2010 р., та накладною № 151 від 14.12.2010 р. (т. 1 а.с. 112-113).

Крім того, відповідно до акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, у грудні 2010 року ТОВ «НПО «Пром Ресурс» реалізовано на адресу ТОВ «НВО «Трансавтоматика» товар на загальну суму 1 300 008 грн., у тому числі ПДВ 216 668 грн., що підтверджено податковою накладною № 2 від 27.12.2010 р., видатковою накладною № 3 від 27.12.2010 р. (т. 1 а.с. 98-99).

Суму податку на додану вартість за придбаний у ТОВ «Олс-Вест» та ТОВ «НПО «Пром Ресурс» товар, згідно податкової декларації за грудень 2010 року (вх. № 9006086883 від 17.01.2011 р.), включено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року (т. 1 а.с. 61-70), а за товар, придбаний у ТОВ «Ламберт-Н» - до складу податкового кредиту січня 2011 року (т. 1 а.с. 143-147).

Разом з тим, згідно актів невиїзних документальних перевірок ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н» (т. 2 а.с. 30-61), проведених ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, правочини, здійснені зазначеними підприємствами з контрагентами-постачальниками, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), та, згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, суперечать інтересам держави та суспільства і мають ознаки нікчемних. Внаслідок цього, правочини, укладені ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н» з контрагентами-покупцями також можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемних. Зазначені висновки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, у зв'язку з відсутністю ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н» на час проведення перевірок за своїм місцезнаходженням, зроблені податковим органом виходячи з даних, наведених у податковій звітності зазначених платників податків, та інформації, що міститься у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань на рівні Державної податкової служби України, зокрема, щодо відсутності у підприємств достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників (т. 2 а.с. 30-45, 47-61).

З висновків ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, а також з огляду на те, що перевіркою, проведеною ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, встановлено, що товари, придбані ТОВ «НВО «Трансавтоматика» у ТОВ «НПО «Пром Ресурс», в свою чергу були придбані останнім у ТОВ «Олс-Вест», відповідачем зроблено висновок щодо нікчемності правочину, укладеного ТОВ «НВО «Трансавтоматика» з ТОВ «НПО «Пром Ресурс», що зафіксовано у акті перевірки ТОВ «НПО «Пром Ресурс» (т. 2 а.с. 22-28).

З огляду на наведені обставини, податковий орган дійшов висновку про те, що діяльність платника податків - позивача у справі була спрямована на формування податкового кредиту з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та несплати відповідних сум податку до бюджету, а первинні документи, складені на підтвердження виконання угод, укладених з ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс», не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. Внаслідок цього, ТОВ «НВО «Трансавтоматика» порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у безпідставному віднесенні до складу податкового кредиту грудня 2010 року сум ПДВ, сплачених платником податку в ціні товару, отриманого від ТОВ «Олс-Вест» (138 798 грн. 08 коп.), ТОВ «Ламберт-Н» (301 597 грн.), ТОВ «НПО «Пром Ресурс» (216 668 грн.), та, відповідно, заниження податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2010 року на суму 521 463 грн. 08 коп. (розрахунок суми заниження податкових зобов'язань наведено на стор. 6 акту перевірки (т. 1 а.с. 34).

На підставі акту перевірки від 03.06.2011 р., ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0000082305 від 20.06.2011 р. про донарахування ТОВ «НВО «Трансавтоматика» податкових зобов'язань по ПДВ на суму 651 828 грн. 85 коп., з яких 521 463 грн. 08 коп. - за основним платежем, 130 365 грн. 77 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 48).

За результатами розгляду скарги платника податків, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, враховуючи норми п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, задовольнила скаргу платника податків частково, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75 399 грн. 25 коп. При цьому, ТОВ «НВО «Трансавтоматика» було нараховано штрафні (фінансові) санкції по ПДВ в сумі 1 грн. В іншій частині скаргу підприємства залишено без задоволення (т. 1 а.с. 52-57).

Враховуючи рішення ДПА у Дніпропетровській області, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська були винесені податкові повідомлення-рішення від 08.08.2011 р. № 0000152305 про донарахування ТОВ «НВО «Трансавтоматика» податкових зобов'язань по ПДВ на суму 576 429 грн. 60 коп., з яких 521 463 грн. 08 коп. - за основним платежем, 54 966 грн. 52 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000162305 про нарахування ТОВ «НВО «Трансавтоматика» штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ в сумі 1 грн. (т. 1 а.с. 58, 59).

При цьому, штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000152305 від 08.08.2011 р. нараховані податковим органом на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181, згідно якого, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (т. 1 а.с. 60).

Штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000162305 від 08.08.2011 р. нараховані податковим органом на підставі п. 7 підрозділу 10 перехідних положень Податкового кодексу України, згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (т. 1 а.с. 60).

На скасуванні податкових повідомлень-рішень від 08.08.2011р. №0000152305, № 0000162305 наполягав у своєму позові позивач.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Так, суд встановив, що висновки акту перевірки ТОВ «НВО «Трансавтоматика» обґрунтовані лише висновками актів перевірок ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс» щодо можливості наявності ознак нікчемності у правочинах, укладених зазначеними підприємствами з контрагентами-покупцями.

Водночас, при проведенні перевірки ТОВ «НВО «Трансавтоматика» первинні документи щодо укладення угод з ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс», та факт їх реального виконання податковим органом досліджено не було, хоча, згідно акту перевірки, первинні документи, зокрема, господарські договори, податкові накладні на придбання та продаж товарів (робіт, послуг), реєстри отриманих та виданих податкових накладних, фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконаних робіт (видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт), документи, що підтверджують наявність орендованих приміщень (т. 1 а.с. 32, 33), до перевірки були надані. Проте, як вбачається зі змісту акту перевірки, зазначені документи при формуванні висновків акту податковим органом враховані не були.

Відповідно до умов договору № Т-0044/10 від 03.12.2010 р., укладеного між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (покупець) та ТОВ «Олс-Вест» (продавець), продавець зобов'язувався поставити обладнання та прилади СЦБ за цінами і у кількості, що вказані у специфікаціях (додатки до договору), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Договір містить усі істотні умови, зокрема, умови постачання, ціни, загальну вартість договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін та інш. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікації № 1, № 2 на суму, відповідно, 207 470 грн. 40 коп. (у тому числі ПДВ 34 578 грн. 40 коп.), 625 318 грн. 08 коп. (у тому числі ПДВ 104 219 грн. 68 коп.), накладні № 632 від 06.12.2010 р., № 653 від 10.12.2010 р., податкові накладні № 632 від 06.12.2010 р., № 653 від 10.12.2010 р., акт звірки взаєморозрахунків до договору № Т-0044/10 від 03.12.2010 р., а також виписки по особовому рахунку ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (т. 1 а.с. 86-94).

Також, судом було досліджено договір № Т-0046/10 від 20.12.2010 р., укладений між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (покупець) та ТОВ «НПО «Пром Ресурс» (постачальник), згідно п. 1 якого, предметом договору є поставка та придбання обладнання - «пультів управління вагонними сповільнювачами та устаткування по ст.Запоріжжя-Ліве» постачальником покупцю згідно зі специфікацією №1. Найменування товару зазначено у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Договір містить усі істотні умови, зокрема, якість товару та гарантійні терміни, строк та порядок поставки, ціну, порядок розрахунків, відповідальність сторін та інше. На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано специфікацію № 1 на суму 1 300 008 грн., у тому числі ПДВ 216 668 грн., видаткову накладну № 3 від 27.12.2010 р., податкову накладну № 2 від 27.12.2010 р., акт звірки взаєморозрахунків до договору № Т-0046/10 від 20.12.2010 р., виписки по особовому рахунку ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (т. 1 а.с. 95-109).

09.12.2010 р. між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (покупець) та ТОВ «Ламберт-Н» (продавець), було укладено договір № Т-0043/10, згідно п. 1 якого, продавець зобов'язується поставити кабельно-проводникову продукцію за цінами у кількості, що вказані у специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору. Зазначений договір також містить усі істотні умови, зокрема, якість і термін постачання, умови постачання, ціни, загальну вартість договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін та інше. На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано специфікацію № 1, накладну № 151 від 14.12.2010 р., податкову накладну № 151 від 14.12.2010 р., акт звірки взаєморозрахунків до договору № Т-0043/10 від 09.12.2010 р., виписки по особовому рахунку ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (т. 1 а.с. 110-118).

До того ж, на підтвердження факту реального виконання зазначених договорів позивачем надано: копію журналу реєстрації довіреностей, з якого вбачається, що приймання товарів за вказаними договорами здійснювалось довіреними особами позивача на підставі довіреностей № 166/307 від 03.12.2010 р., № 168/309 від 06.12.2010 р., № 169/310 від 10.12.2010 р., № 183/323 від 27.12.2010 р. (т. 1 а.с. 119-123); копію договору оренди нежитлового приміщення № 57 від 22.01.2009 р., укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (орендар), згідно розділу 1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування приміщення загальною площею 36 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, стан приміщення, що орендується на момент передачі в оренду, придатний для розміщення складу (т. 1 а.с. 124).

Суд перевірив та встановив, що контрагенти позивача на час укладання договорів були платниками ПДВ і не перебували у стані припинення (т. 2 а.с. 69). Позивачем на підтвердження реальності вчинених господарських операцій надавалися суду копії паспортів придбаного у ТОВ «Олс-Вест», ТОВ «Ламберт-Н», ТОВ «НПО «Пром Ресурс» товару, сертифікати його відповідності, видані Державною установою Реєстром сертифікації на федеральному залізничному транспорті (т. 2 а.с. 70-110), та товарно-транспортні накладні щодо перевезення зазначеного товару (т. 2 а.с. 111-113). Зазначені документи за формою відповідають вимогам ч. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.1999 р., та є належними доказами факту виконання договорів їх сторонами.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено ставку податку на рівні 20 відсотків.

Також, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту у перевіряємий період, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Позивачем були наданні первинні документи, що підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За вказаними вище договорами було придбано товари, послуги, що використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, заявлені позивачем вимоги підлягали задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/0470/11523/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак