Ухвала суду № 40573187, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 рокусправа № 804/1117/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі № 804/1117/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 0000072304 від 11.01.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив про порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки проведення документальної невиїзної перевірки. За податковим повідомленням-рішенням підлягає зменшенню від'ємне значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. Положення ст. 102 Податкового кодексу України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у 3 кварталі 2012 року, є безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на те, що в порушення пункту 102.5 статті 102 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за III квартал 2012 року у сумі 720 505,00 грн.

У судовому засіданні сторони, доводи викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за 3 квартал 2012 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За результатами перевірки прийнято Акт від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Альбатрос", в якому зазначено, що згідно з поданою ТОВ "Альбатрос" податковою декларацією з ПДВ за 3 квартал 2012 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 908644 грн. В ході перевірки правомірності формування суми від'ємного значення ПДВ за 3 квартал 2012 року встановлено, що залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів складає у сумі 720505 грн., з них: 558583 грн. фактично сплачено, 161922 не сплачено. ТОВ "Альбатрос" фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за лютий 2007 року - 425660 грн., березень 2007 року - 22602, жовтень 2008 року - 4067 грн., листопад 2008 року - 16667 грн., 1 квартал 2009 року - 249870 грн., 3 квартал 2009 року - 1639 грн. За таких обставин платник податку мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це права. Тобто завищення ТОВ "Альбатрос" залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за 3 квартал 2012 року по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за лютий-березень 2007 року, жовтень-листопад 2008 року, перший та третій квартал 2009 року фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за 4 квартал 2009 року. Встановлено, що до складу залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду віднесено за 1 квартал 2009 року суму 161922 грн., яка не сплачена ТОВ "Укрметалопрофіль". На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000072304, яким Товіристу обмеженою відповідальністю "Альбатрос" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у розмірі 720505 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що:

податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду;

бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7. статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п. 7.7 статті 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.3. п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування не є тотожними: податковий кредит є категорією, яка має наслідком зменшення податкових зобов'язань платника податку на додану вартість, а бюджетне відшкодування є категорією, яка має наслідком повернення платнику податку з бюджету надмірно сплачених сум податку на додану вартість.

Крім того, після виникнення права на бюджетне відшкодування платник податків може на власний розсуд прийняти рішення або про реалізацію такого права шляхом повернення йому з бюджету суми бюджетного відшкодування, або про подальше використання податкового кредиту в наступних податкових періодах. Таке рішення приймається шляхом заповнення відповідних розділів податкової декларації та поданням заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з заявою про бюджетне відшкодування вказаних сум податкового кредиту, тобто на їх фактичне повернення з бюджету, не звертався, а прийняв рішення про зарахування їх у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За таких обставин, застосування позивачем приписів п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, якими встановлено граничний строк для подання заяви про бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ, є безпідставним, а відповідне зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість є необґрунтованим.

Як вбачається із змісту акту перевірки від 14.12.2012 року № 5269/22-6/23943885, додатковою підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року у сумі 161922 грн. з'явилося те, що ця сума не була сплачена позивачем ТОВ "Укрметалопрофіль" за договором поставки від 03.07.2008 року № 287/1 у складі вартості отриманого товару та станом на час перевірки сплив строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.

На думку відповідача, такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому право на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами у платника відсутнє.

Проте, у відповідності з підпунктом 14.1.13 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Водночас, за змістом підпункту 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У відповідності зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому ч. 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Крім того, у відповідності з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 161922 грн. є складовою частиною заборгованості позивача перед ТОВ "Укрметалопрофіль" за договором поставки від 03.07.2008 року № 287/1 за поставлений товар на суму 1001535 грн.

Таким чином, висновок відповідача, що товари отримані позивачем від ТОВ "Укрметалопрофіль" є безоплатно отриманими є безпідставним. Крім того, у відповідності з Додатковою угодою № 2 від 05.01.2009 року до Договору поставки № 287/1 від 03.07.2008 року строк позовної давності визначено сторонами договору тривалістю 5 років.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровсьому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі № 804/1117/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко