Ухвала суду № 40562018, 04.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/851/14-к 04.07.2014 04.07.2014 04.07.2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Головуючого: Хоміка І.М.,

суддів: Маркової Т.О., Рудяка А.В.,

за участю секретаря: Георгіци Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12013160040005686 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.04.2014 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1,

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Учасники судового провадження.

прокурор: Денисенко В.В.,

обвинувачений: ОСОБА_1,

захисник: ОСОБА_2,

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок змінити в зв'язку з невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого і призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Провадження №11-кп/784/372/14 Головуючий суду 1 інстанції: Захарченко Д.В. Категорія: ст.307 ч.2 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Рудяк А.В.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України і призначено покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням експертиз в сумі 821 грн. 52 коп.

Узагальнені доводи апеляційної скарги обвинуваченого.

За змістом апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1, не оскаржуючи обставин вчинення злочину, доведеність вини та кваліфікацію своїх дій, вважає призначене йому покарання явно несправедливим за своїм видом.

Погоджуючись з висновком суду про наявність підстав для застосування ст.69 КК України, просить змінити вирок, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Вважає, що суд не в повній мірі врахував дані про його особу, зокрема те, що він працевлаштований і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, раніше не судимий, а також обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, яке полягало у повідомленні даних про осіб, які здійснюють продаж наркотичних засобів.

Крім того, твердить про тяжкі обставини, в яких він опинився через матеріальну залежність від осіб, що змусили його збувати наркотичні засоби.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_1 при невстановлених обставинах, незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою не менше 42,291 гр., який зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, з метою збуту.

14.12.2013 року близько 12 год. 51 хв. ОСОБА_1, знаходячись на території Миколаївської ЗОШ №30, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Квітнева, 50, незаконно збув ОСОБА_5, шляхом продажу, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину - 29,02 гр., а особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що залишився, вагою в перерахунку на суху речовину 17,271 гр., продовжив незаконно зберігати за місцем проживання, з метою збуту.

21.01.2014 року близько 13 год. 13 хв. ОСОБА_1, повторно, знаходячись біля кафе «Інгульський» по вул. Херсонське Шосе в м. Миколаєві, незаконно збув ОСОБА_5, шляхом продажу, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину - 6,368 гр., а особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що залишився, вагою в перерахунку на суху речовину 6,84 гр., незаконно зберігав за місцем проживання, з метою збуту, до проведення обшуку 21.01.2014 року близько 15 год. 40 хв., за адресою: м. Миколаїв, вул. 2-а Інгульська, 20-а.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Денисенко В.В., яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим і просила залишити його без зміни, вивчив матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд прийшов до таких висновків.

Рішення суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, за який він засуджений та кваліфікація його дій за ст.307 ч.2 КК України, апелянтом не оскаржуються.

Що стосується покарання, то воно призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, працює, а також обставини, що пом'якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, яке він мотивує повідомленням даних про осіб, які здійснюють продаж наркотичних засобів. Тобто судом враховані всі обставини на які посилається апелянт.

Саме з врахуванням зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на певний строк та призначив його з застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст.307 КК України і без конфіскації майна.

Є безпідставними твердження апелянта про наявність тяжких обставин, в яких він опинився через матеріальну залежність від осіб, що змусили його збувати наркотичні засоби, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Не надав апелянт таких даних і апеляційному суду.

До того ж, навіть наявність зазначених даних, які по суті є лише даними про особу обвинуваченого, не дає підстав для призначення йому іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ст.307КК України, з огляду на тяжкість і конкретні обставини інкримінованого злочину, в числі яких неодноразове розповсюдження наркотичних засобів у громадських місцях (на території загально освітньої школи під час навчального процесу та території закладу громадського харчування), а також особлива небезпечність цих наркотичних засобів.

За таких обставин, призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання є справедливим за своїм видом та розміром і повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

Підстав для скасування або зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання обвинуваченому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.04.2014 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Хомік І.М. Маркова Т.О. Рудяк А.В.