Ухвала суду № 40561155, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19055/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр "Радіосервіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 №2326552207, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр "Радіосервіс" (далі - позивач, ТОВ НТЦ Науково-технічний центр "Радіосервіс") звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. №2326552207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, згідно з наказом від 07.06.2013 №13 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Мерікс ЛТД" за період з 01.12.2012 по 31.12.2012, за результатами якої відповідач склав акт від 13.06.2013 №592/22.2/36425776 і виніс податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 №2326552207, яким збільшив позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на 295548 грн. (у т.ч.: основний платіж - 236438 грн., штраф - 59110 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК, що призвело до заниження ПДВ за грудень 2012р. на 236438 грн.

Згідно з актом, зміст порушення полягає у тому, що правочин з ТОВ "Мерікс ЛТД" не створює реальних правових наслідків і є недійсним, тому формування податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Такий висновок зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Печер-ському районі м.Києва ДПС від 16.04.2013 №1381/22-2/38105557 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мерікс ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 15.03.2012 по 31.01.2013", в якому зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215 ЦК правочини ТОВ "Мерікс ЛТД" з контрагентами є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Позивач, не погоджуючись з вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення і повноти нарахування ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ "Мерікс ЛТД" було укладено договір від 01.11.2012 №39 на поставку товарів.

Виконання умов вказаного Договору підтверджується видатковими накладними: від 14.12.2012 №758, від 14.12.2012 №759, від 14.12.2012 №760, від 14.12.2012 №761 на суму 354657,6 грн. (у т.ч. ПДВ - 59109,60 грн.) кожна, що підтверджують придбання позивачем у ТОВ "Мерікс ЛТД" товар - рами кріплення з обичпикою для фільтру ФВК 35-5 490*592*360 у кількості 352 штуки на загальну суму 1418630 грн. (у т.ч. ПДВ - 236438 грн.); копіями рахунків-фактур від 02.12.2012 №299, від 05.12.2012 №, від 07.12.2012 №309, від 14.12.2012 №384, виписаних ТОВ "Мерікс ЛТД" на поставку 202 шт. рам кріплення з обичпикою для фільтру ФВК 35-5 490*592*360, а також копією листа-відповіді ТОВ "Мерікс ЛТД" від 09.11.2012 №79 про прийняття комерційної пропозиції ТОВ "НТЦ "Радіосервіс" щодо збільшення об'єму закупівлі товару.

Поряд з цим, судом першої інстанції також встановлено, що придбані позивачем товари використані в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності позивача. Так, згідно з договором купівлі-продажу від 01.03.2012 №1, укладеним між позивачем (Продавець) і ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Меридіан" (Покупець), позивачем реалізовано останньому товар (рами кріплення з обичпикою для фільтру ФВК 35-5 490*592*360), що підтверджується видатковими і податковими накладним, довіреністю на отримання товару.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Водночас, судова колегія вважає необґрунтованим посилання апелянта на висновок спеціаліста від 12.04.2013 №9, згідно з яким при проведенні почеркознавчого дослідження підписів директора ТОВ "Мерікс ЛТД" гр. ОСОБА_2 встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_2 на установчих та реєстраційних документах ТОВ "Мерікс ЛТД" виконані різними особами та підтримує позицію суду першої інстанції, що висновок спеціаліста не є експертним висновком, тому згідно з пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК не є підставою для висновків посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок.

Крім того, судом першої інстанції також вірно зауважено, що достовірність підписів ОСОБА_2 в установчих та реєстраційних документах не стосується укладення і виконання договору 01.11.2012 №39, а тому не впливає на дійсність складених первинних документів, які не були предметом дослідження, і правильність відображення позивачем господарських операцій з ТОВ "Мерікс ЛТД" в податковому обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.