Постанова № 40556506, 10.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/8024/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників:

від апелянта: Сєров Є.Ю. за дов. №10-94-6/д від 19.02.2014.

від позивача: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2014.

у справі № 910/8024/14 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 665 695,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 у справі № 910/8024/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 665 695,70 грн. задоволено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем виконані покладені на нього обо'язки відповідно до договору №20/1837-МРТ від 19.08.2013, а саме поставлено обумовлений товар на суму 665 695,70 грн. Разом з тим, відповідачем, в свою чергу, зобов'язання за наведеним договором щодо оплати отриманого товару, виконані не були, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом позов задоволено через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Черкаської міської ради передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

На підставі ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Скрипка І.М., прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 10.09.2014.

В судовому засіданні 10.09.2014 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовити повністю.

В судове засідання 10.09.2014 позивач свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №20/1837-МРТ, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі "товар", відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 5.2. Договору, покупець проводить оплату товару на умовах, зазначених у додатку, що є його невд'ємною частиною.

Як зазначено в додатку до Договору №20/1837-МРТ від 19.08.2013, оплата товару здійснюється по факту поставки.

Відповідно до видаткових накладних № 121196 від 13.09.2013 на суму 221 077,21 грн., №121233 від 17.09.2013 на суму 42 799,14 грн., №121240 від 17.09.2013 на суму 44 056,81 грн., №121489 від 01.10.2013 на суму 120 437,27 грн., №121490 від 01.10.2013 на суму 3 378,47 грн., №121492 від 01.10.2013 на суму 757,27 грн., №121529 від 01.10.2013 на суму 27 378,94 грн., №121528 від 02.10.2013 на суму 5 461,24 грн., №121491 від 03.10.2013 на суму 31 313,98 грн., №121672 від 14.10.2013 на суму 46 791,67 грн., №121708 від 14.10.2013 на суму 2551,19 грн., №121709 від 15.10.2013 на суму 28 745,34 грн., №121823 від 22.10.2013 на суму 1693,02 грн., №121824 від 22.10.2013 на суму 11 904,52 грн., №121825 від 22.10.2013 на суму 47 271,90 грн., №122981 від 23.01.2014 на суму 1707,59 грн., №122982 від 23.01.2014 на суму 1149,05 грн., №122984 від 23.01.2014 на суму 13 169,05 грн., №123027 від 24.01.2014 на суму 14052,04 грн., що підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств без будь-яких претензій та зауважень.

Таким чином, позивачем виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 20/1837-МРТ від 19.08.2013. Разом з тим, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару не виконав, грошові кошти за отриманий товар на розрахунковий рахунок позивача не перерахував, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 665 695,70 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, разом з тим, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів сплати вказаної заборгованості, у зв'язку з чим на момент винесення рішення відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 665 695,70 грн.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує оплату ним поставленого товару на загальну суму 665 695,70 грн. Інші докази, які б підтверджували виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, щодо оплати товару в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" підлягають задоволенню у повному обсязі

Щодо тверджень відповідача про те, що позов позивача є передчасним, оскільки умовами договору №20/1837-МРТ від 19.08.2013 сторони не погодили строк виконання зобов'язань, а на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до суду, 7 денний строк з дня надсилання позивачем на адресу відповідача, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, листа вимоги № 392 від 23.04.2014, не сплинув, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 додатку до договору №20/1837-МРТ від 19.08.2013 умови оплати: по факту поставки.

З огляду на викладене, сторонами погоджено строк оплати товару. Обов'язок відповідача по оплаті товару за договором №20/1837-МРТ від 19.08.2013 виникає одразу після поставки товару, а отже виникнення обов'язку оплати товару за наведеним договором не пов'язано із пред'явленням позивачем вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 в справі № 910/8024/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 у справі № 910/8024/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 у справі № 910/8024/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8024/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка