Ухвала суду № 40546397, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2847/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" до Київської регіональної митниці про визнання неправомірних податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" звернувся до суду з позовом до Київської регіональної митниці про визнання неправомірних податкових повідомлень форми «Р» № 70 та 71 від 16 квітня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Київська регіональна митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з березня по квітень місяці 2008 року, у відповідності до вимог Митного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксекспрес-II» здійснювало митне оформлення ввезених транспортних засобів у відділі митного оформлення №7 Київської регіональної митниці шляхом подачі митних декларацій.

Позивачем виконано вимоги митного органу щодо надання необхідних документів та висновків відповідних установ: акти про проведення митного огляду товарів, митна оцінка товарів, що проводилась відповідної установою Київської регіональної митниці, сертифікати відповідності Держаного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Державної системи сертифікації УкрСЕПРО та інші документи.

27 березня 2009 року Київською регіональною митницею був надісланий запит до Укрбюро Інтерполу Міністерства Внутрішніх Справ України з метою проведення перевірки щодо законності ввезення з США та Канади на митну територію України товару «нові, легкові автомобілі».

Так, Листом Укрбюро Інтерполу Міністерства Внутрішніх справ України №IP/1726/09/С67/5974/СV1/А6/3 від 29 квітня 2009 року повідомлено, що згідно з наявною у відкритих джерелах інформацією автомобілі марки: BMW Х5, номер кузова - 5UXFE43588L008317, 2008 р.в., з двигуном об'ємом 3000 см куб.; Lexus LX570, номер кузова - JTJHY00W384002181, 2008 р.в., з двигуном об'ємом 5700 см куб. та Mercedes-Benz GL550, номер кузова - 4JGBF86E58A366076, 2008 р.в. з двигуном об'ємом 5461 см. куб., перебували на реєстраційному обліку в США.

У період з 11 листопада 2009 року по 24 листопада 2009 року Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Люксекспрес-II» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за вантажними митними деклараціями №1000000011/8/491484 від 05 березня 2008 року, № 1000000011/8/497398 від 29 квітня 2008 року та № 100000011/8/493750 від 27 березня 2008 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт камеральної перевірки №к/41/9/100000000/22919651 від 23 листопада 2009 року.

Перевіркою встановлено, що згідно з ВМД № 1000000011/8/491484 від 05 березня 2008 року позивачем були задекларовані наступні товари: Товар № 1: edes-Benz GL 550», кузов 4JGBF86E58A366076; Товар № 2: «Honda CR-V», кузов: JHLRE48718C034009; Товар № 3 «Honda CR-V», кузов: JHLRE48748C032111; Товар № 4 «Honda CR-V», кузов: JHLRE48728С021544; Товар № 5 «Suzuki SX-4», кузов JS2YB417985101588; згідно з ВМД № 1000000011/8/497398 від 29 квітня 2008 року позивачем були задекларовані наступні товари: Товар № 1 «Lexus LX 570», кузов JTJHY00W384002181; Товар №2 «Hummer H3x», кузов 5GTEN13E488167293; Товар № 3 «Acura MDX», кузов: 2HNYD28858H533296; Товар № 4 «Subaru Tribeca», кузов 4S4WX98D384409613; Товар № 5 Benz ML 350», кузов 4JGBB86E58 A388459; згідно з ВМД № 1000000011/8/493750 від 27 березня 2008 року позивачем були задекларовані наступні товари: Товар № 1 «Honda Accord EX-L», кузов 1HGCP26848A045547; Товар № 2 «Acura MDX», кузов 2HNYD28858H526221; Товар № 3 «Toyota Sienna», кузов 5TDZK22C78S133657; Товар № 4 «BMW X5», кузов 5UXFE43588L008317; Товар № 5 Benz GL 450», кузов 4JGBF71E58A372056.

Також, в Акті перевірки вказано, що 05 березня 2008 року та 29 квітня 2008 року при перевезенні товарів позивачем задекларовано товари за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 8703 24 10 00, а при перевезенні товарів 27 березня 2008 року за кодом УКТ ЗЕД 87 03 24 10 00 (товари 2,3,5) та 8703 23 19 00 (товари 1,4).

Так, на товар, який класифікується у підкатегорії УКТ ЗЕД 8703 24 10 00, на дату митного оформлення, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» була встановлена ставка ввізного мита 25% від митної вартості товару, а згідно Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»із змінами та доповненнями, була встановлена ставка акцизного збору 0,1 євро за 1 см3 об'єму двигуна та на товар, який класифікується у підкатегорії УКТ ЗЕД 8703 23 19 00, на дату митного оформлення, Законом України «Про знесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» була встановлена ставка ввізного мита 25% від митної вартості товару, а згідно Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» із змінами та доповненнями, була встановлена ставка акцизного збору 0,06 євро за 1 см3 об'єму двигуна.

Київською регіональною митницею зроблено висновки про те, що товари Benz GL550» та «Lexus LX570» повинні були декларуватись позивачем за кодом УКТ ЗЕД 8703 24 90 10 (для товару за цим кодом згідно Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузова до них», на дату митного оформлення була встановлена ставка акцизного збору 3 євро за 1 см3 об'єму двигуна), а товар BMW X5 за кодом 8703 23 90 31 (ставка акцизного збору 2 євро за 1 см3 об'єму двигуна).

За результатами Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення форми «Р» від 16 квітня 2010 року за № 70, № 71, загальна сума податкового зобов'язання, що визначена у податкових повідомленнях та підлягає сплаті до Держбюджету складає 375 448,80 грн., у тому числі штрафні санкції 17 878,51 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Пунктом 19 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Тобто, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, в Листі Міністерства закордонних справ України від 31 серпня 2007 року №71/АЄ/17-500-73894 на запит Державної митної службу України щодо реєстрації транспортних засобів зазначено, що за роз'ясненнями співробітників Відділу реєстрації транспортних засобів Офісу іноземних місій Державного департаменту США, поданий у запиті документ OF ORIGIN» іноді CERTIFICATE OF ORIGIN» відповідно до американського законодавства видається автомобільному дилеру виробником транспортного засобу і підтверджує те, що останній є новим.

Також, вказано, що у разі використання транспортного засобу під час обов'язкової реєстрації на території США власнику замість OF ORIGIN»видається новий «тайтл» - документ про право власності оформлений на його ім'я.

Згідно листа Укрбюро Інтерполу МВС України №ІР/1726/09/С67/5974/СV1/А6/3 від 29 квітня 2009 року, Benz GL 550», кузов 4JGBF86E58A366076, рік покупки 2008, тип власника: комерційний лізинг 1 рік 2 місяці, право власності набуто у наступних штатах/провінціях: Флоріда, останні зазначені показники спідометра 18; «Lexus LX 570», кузов JTJHY00W384002181, рік покупки 2008, тип власника: особистий 1 рік 2 місяці, право власності набуто у наступних штатах/провінціях: Джорджия, останні зазначені показники спідометра 10; «BMW X5», кузов 5UXFE43588L008317, рік покупки 2008, тип власника: особистий 1 рік 3 місяці, право власності набуто у наступних штатах/провінціях: Огайо, останні зазначені показники спідометра 12.

Тобто, вищевказані автомобілі були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ", як нові, що підтверджується матеріалами справи та правомірно було сплачено акцизний збір.

Положення ст. 69 Митного кодексу дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Так, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

В матеріалах справи мітяться докази на підтвердження того, що відповідачем було оглянуто товар, перевірено митну вартість товарів, перевірено сертифікати відповідності Держаного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодних зауважень у Київської регіональної митниці не було.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що при винесенні податкових повідомлень форми «Р»№ 70 та № 71 від 16 квітня 2010 року Київською регіональною митницею не було враховано всіх існуючих обставин, а тому оскаржувані рішення є протиправними та правомірно скасовані судом.

Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною в постановах від 07 листопада 2011 року №21-233а11 та від 04 липня 2013 року № 21-327а14.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ", оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Натомість, Київська регіональна митниця, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх рішень.

Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.