Ухвала суду № 40521817, 30.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2013 рокусправа № 2а/0470/17863/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Ясенової Т.І. Іванова С.М.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/17863/12 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у м.Жовті Води Дніпропетровської області в особі державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Оніщенко О.О. про визнання дій протиправними та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії державного інспектора відділу Держкомзему у м. Жовті Води Оніщенко О.О. при здійсненні перевірки 17.06.2011 року протиправними та скасувати припис від 17.06.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем проведено перевірку без наявної на те правової підстави, з порушенням встановленого порядку її проведення та порядку відображення висновків в акті такої перевірки. Крім того, про проведення зазначеної перевірки позивача, як власника земельної ділянки, повідомлено не було.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 20112 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перевірка була здійснена з порушенням вимог п.3.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель без повідомлення у десятиденний строк до дня проведенні перевірки про її проведення. Крім того, в порушення вимог пункту 4.1. зазначеного вище Порядку, перевірка була проведена без присутності власника земельної ділянки.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 17 червня 2011 року головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель - державним інспектором відділу Держкомзему у м. Жовті Води Дніпропетровської області Оніщенко Олександром Олександровичем за участю начальника відділу земельно-майнових відносин Фонду комунальної власності ЖМР Горбай Вікторії Вікторівни, головного спеціаліста відділу Верховинко Олени Вікторівни відповідно до плану роботи управління Держземінспекції у Дніпропетровській області на другий квартал 2011 року проведено планову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 під час користування земельною ділянкою по м. Жовті Води, вул.Кропоткіна, 10/5. На підставі перевірки складено акт про дотримання вимог земельного законодавства від 17.06.2011 року, в якому встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0024 га, яка розташована по вказаній адресі, призначена для комерційного використання, належить до земель житлової та громадської забудови, право користування земельною ділянкою договором оренди не посвідчено та не зареєстровано. На час перевірки встановлено, що термін дії поновлення оренди земельної ділянки скінчився 16.06.2011 року та на даний час Жовтоводською міською радою не поновлено, земельна ділянка Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 орендодавцю - міській раді не повернута та використовується без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки винесено припис №35 від 17 червня 2011 року, в якому встановлено строк до 17 липня 2011 року для усунення виявлених порушень земельного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обґрунтованості позовних вимог та доведеності їх достатніми та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 зазначеного Закону визначено поняття договору оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції за для об'єктивного та всебічного розгляду справи витребувано у позивача договорів оренди з Жовтоводською міською радою щодо спірної земельної ділянки та інших документів, які є необхідними для розв'язання спору, та відсутність яких позбавляє суд можливості всебічно та повно дослідити усі обставини справи. Проте позивачем означені докази суду першої інстанції представлені не були.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові такої особи може бути відмовлено.

Посилання позивача на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 року № 1068 ліквідовано Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, що діє у складі Державного комітету із земельних ресурсів як урядовий орган державного управління та її територіальні органи, а тому відповідач на момент складання акту був неналежною посадовою особою є необґрунтованими, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2010 року № 1068 Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель (Держземінспекцію) було ліквідовано та зазначено утворити комісію з ліквідації Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, Державному комітетові із земельних ресурсів: забезпечити здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.

Згідно Указу Президента про Державне агентство земельних ресурсів України №445/2011 від 08.04.2011 року Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів. Пунктом 4 Указу Президента встановлено Кабінету Міністрів України провести свої акти у відповідність із цим Указом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позовні вимоги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/17863/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: С.М. Іванов