Ухвала суду № 40504383, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 811/228/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року

у справі № 811/228/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С»

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просило, з урахуванням уточнень, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року № 0000012300, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 2500,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «Фартекс плюс» за грудень 2010 року, з приватним підприємством «Белвас» за липень 2011 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-стандарт ЛТД» за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 грудня 2012 року № 38/22/37051380.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2000,00 грн. за липень 2011 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2000,00 грн.

На підставі акту перевірки від 25 грудня 2012 року Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року № 0000012300, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2500,00 грн., у тому числі за основним платежем 2000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 500,00 грн.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідач вважає, що правочини, укладені контрагентом позивача є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», яким є товариство з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С».

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С» та приватним підприємством «Белвас» укладено договор купівлі-продажу від 05 квітня 2011 року № 8, за умовами якого приватне підприємство «Белвас» зобов'язується поставити товар, а позивач - прийняти та оплатити товар згідно виставлених рахунків. У липні 2011 року позивачем придбано товар (автонавантажувач) на суму 12000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2000,00 грн. Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною, податковою накладною. Оплата проведена в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням. Сума включена до складу податкового кредиту у липні 2011 року. Товар оприбутковано та використано у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З положеннями цієї норми кореспондуються і приписи пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Цвєтсервіс-С» надані первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчиненого правочину з приватним підприємством «Белвас», що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зокрема, договір, податкова накладна, видаткова накладна).

Таким чином, позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим