Ухвала суду № 40504366, 02.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2014 рокусправа № 0870/6313/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі № 0870/6313/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП Лана"

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012201 від 19.06.2012р.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СПП ЛАНА») звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, Токмацька ОДПІ, податковий орган) №0000012201 від 19.06.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 19489 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24361 грн. 25 коп.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та висновки акту перевірки щодо нікчемності угод є необґрунтованими.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що податковим органом не доведено порушень з боку позивача пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що перевіркою встановлена фактична відсутність господарської діяльності Фермерського господарства «Вікторія» (ФГ «Вікторія»), чим пояснюється безтоварність операції позивача з даним контрагентом.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням відповідача на підставі наданих документів здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби її правонаступником - Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області .

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Михайлівським відділенням Токмацької ОДПІ в травні 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СПП ЛАНА» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Мелітопольметалторг» за період з 01.07.2008р. по 31.07.2008р. та Фермерським господарством «Вікторія» за період з 01.06.2009р. по 31.07.2009р. За результатами перевірки складено акт №09/22/20476578 від 05.06.2012р. (а.с. 8-17,т.1), в якому зазначено про порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого податковий орган дійшов висновку про завищення податкового кредиту на суму 19489 грн. 00 коп. за червень 2009 року.

На підставі акту перевірки №09/22/20476578 від 05.06.2012р. податковим органом 19.06.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012201, яким ТОВ «СПП ЛАНА» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 19489 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24361 грн. 25 коп. (а.с.7,т.1).

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.

01.06.2009р. між позивачем - ТОВ «СПП ЛАНА» (замовник) та ФГ «Вікторія» (підрядник) укладено Договір підряду, згідно з 2 розділом якого підрядник зобов'язується провести будівництво огорожі периметром 5563 метра (а.с.18-19,т.1).

Згідно з Додатком №1 до Договору підряду від 01.06.2009р. вартість робіт складає з ПДВ 50066 грн. 23 коп., у тому числі ПДВ - 8344 грн. 37 коп.(а.с.19,т.1).

Про виконання вказаного Договору підряду від 01.06.2009р. свідчать наступні документи:

- рахунок №12 від 11.06.2009р.;

- платіжне доручення №132 від 12.06.2009р. на суму 50066 грн. 23 коп. з призначенням платежу: за послуги з будівництва огорожі саду згідно Договору б/н від 01.06.2009 згідно рахунку №12 від 11.06.2009р., у тому числі ПДВ 20% - 8344 грн. 37 коп.;

- податкова накладна №007 від 12.06.2009р. на суму з ПДВ 50066 грн. 23 коп., у тому числі ПДВ - 8344 грн. 37 коп.;

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009р. на суму з ПДВ 13524 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ 2254 грн. 07 коп.;

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2009р. на суму з ПДВ 36541 грн. 81 коп., у тому числі ПДВ 6090 грн. 30 коп. (а.с.20-23,т.1).

З матеріалів справи також вбачається, що 22.06.2009р. між ТОВ «СПП ЛАНА» (замовник) та ФГ «Вікторія» (підрядник) укладено наступний Договір підряду, згідно з 2 розділом якого підрядник зобов'язується провести закріплення крапельної лінії до проволоки довжиною 1609,2 тис. метрів (а.с.24-25,т.1).

За Додатком №1 до Договору підряду від 22.06.2009р. вартість робіт складає з ПДВ 3700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 616 грн. 67 коп.

На виконання вказаного Договору підряду від 22.06.2009р. складені:

- рахунок №13 від 22.06.2009р.;

- платіжне доручення №155 від 22.06.2009р. на суму 3700 грн. 00 коп. з призначенням платежу: за послуги з розмотування і кріплення крапельних мереж по винограднику згідно рахунку №13 від 22.06.2009р., у тому числі ПДВ 20% - 616 грн. 67 коп.;

- податкова накладна №08 від 22.06.2009р. на суму з ПДВ 3700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 616 грн. 67 коп.;

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009р. на суму з ПДВ 3700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 616 грн. 67 коп. (а.с.26-28,т.1)

23.06.2009р., що також підтверджується матеріалами спарви, між ТОВ «СПП ЛАНА» (замовник) та ФГ «Вікторія» (підрядник) укладено наступний Договір підряду, згідно з 2 розділом якого підрядник зобов'язується провести зачистку дна траншей міжклітинних та розподільчих трубопроводів, та засипання траншей вручну (а.с.29-30,т.1).

Згідно з Додатком №1 до Договору підряду від 23.06.2009р. вартість робіт складає з ПДВ 63168 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 10528 грн. 00 коп.

На виконання вказаного Договору підряду від 23.06.2009р. складені:

- рахунок №14 від 23.06.2009р.;

- платіжне доручення №160 від 23.06.2009р. на суму 63168 грн. 00 коп. з призначенням платежу: за надані послуги згідно договорів б/н від 23.06.2009р. згідно рахунку №14 від 23.06.2009р., у тому числі ПДВ 20% - 10528 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №09 від 23.06.2009 на суму з ПДВ 63168 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 10528 грн. 00 коп.;

- акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 на суму з ПДВ 63168 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 10528 грн. 00 коп. (а.с.31-33,т.1)

Наступний договір підряду укладено між тими ж сторонами 01.07.2009р., де ТОВ «СПП ЛАНА» (замовник),а ФГ «Вікторія» (підрядник). Згідно з 2 розділом вказаного договору підрядник зобов'язується провести зачистку дна траншей, укладку сталевої труби, укладку азбестоцементних труб і муфт, та засипання траншей вручну (а.с.34-35,т.1).

Згідно з Додатком №1 до Договору підряду від 01.07.2009р. вартість робіт складає з ПДВ 23653 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 3942 грн. 27 коп.

Виконання вказаного Договору підряду від 01.07.2009р. підтверджується:

- рахунком №15 від 03.07.2009р.;

- платіжним дорученням №175 від 24.07.2009р. на суму 14000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: за виконані роботи з укладки азбестоцементних труб згідно рахунку №15 від 03.07.2009р., у тому числі ПДВ 20% - 2333 грн. 33 коп.;

- платіжним дорученням №508 від 24.07.2009р. на суму 2317 грн. 49 коп. з призначенням платежу: за виконані роботи з укладки азбестоцементних труб згідно рахунку №15 від 03.07.2009р., у сумі 1931 грн. 24 коп., у тому числі ПДВ 20% - 386 грн. 25 коп.;

- платіжним дорученням №276 від 28.07.2009р. на суму 7336 грн. 11 коп. з призначенням платежу: за послуги з укладки азбестоцементних труб згідно рахунку №15 від 03.07.2009р., у тому числі ПДВ 20% - 1222 грн. 69 коп.;

- податковою накладною №011 від 03.07.2009р. на суму з ПДВ 23653 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 3942 грн. 27 коп.;

- актом приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2009р. на суму з ПДВ 23653 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 3942 грн. 27 коп.(а.с.36-39,т.1)

При цьому, загальна сума ПДВ за вказаними операціями між ТОВ «СПП ЛАНА» та ФГ «Вікторія» складає 23431 грн. 31 коп., у тому числі за періодами: червень 2009 року - 19489 грн. 04 коп., липень 2009 року - 3942 грн. 27 коп.(а.с.39,т.1)

Податковий орган обґрунтовує правомірність спірного податкового повідомлення-рішення тим, що позивачем безпідставно зменшено суму зобов'язання з ПДВ за операціями з контрагентами, оскільки правочини здійснені без мети настання реальних наслідків. При цьому відповідач посилається на пояснення керівників зазначених підприємств щодо фіктивності угод.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

За приписами ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За визначенням п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встанволено у пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та норм Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на відображення податкового кредиту обмежується 1095 днями від дати вчинення господарської операції. Згідно з матеріалами справи цей строк позивачем не порушений.

За нормами пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Проаналізувавши надані до суду документи та фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності доводів відповідача та обґрунтованості позовних вимог.

Контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сумнівів щодо фіктивності цих підприємств не виникало.

Як свідчать матеріали справи, позивачем як податковому органу під час перевірки, та і до суду надавалися первинні бухгалтерські документи стосовно виконання угод з ФГ «Вікторія», у тому числі документи на підтвердження оплати товару (послуг), податкові накладні.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Мелітопольметалторг» в липні 2008р. слід зазначити, що перевірка позивача проведена в травні 2012р., тобто майже через чотири роки після здійснення господарських операцій між вказаними особами. При цьому податковий орган не зазначає, які саме нормативні чи законодавчі акти порушені позивачем при передачі первинних документів відповідно до Постанови КМУ від 08.08.2007р. №1004 «Про проведення експертизи цінностей документів» та Наказу Головного архівного Укравління при КМУ №41 від 20.07.1998р. «Про затвердження Переліку типових документів» з метою проведення перевірки цінності документів, їх відбору на зберігання або для знищення.

Наявні у позивача первинні документи було надано ним податковому органу під час перевірки, копії цих документів залучені до матеріалів справи. Крім того в матеріалах справи містяться: робочий план рахунків ТОВ «СПП ЛАНА», відомості по приходу за червень, липень 2009 року, рахунок №631/2 (2009 рік), меморіальний ордер №4/1 (приход) за червень, липень 2009 року, Дебіт рахунку №631 за червень, липень 2009 року - кредит рахунку №311.

Відповідач у акті перевірки (а.с.10,12 т.1) посилається на пояснення голови ФГ «Вікторія» Козлова В.А. та директора ТОВ «Мелітопольметалторг» Кайрачка С.В., що надавалися Управлінню СБУ України у Запорізькій області, в яких зазначені особи пояснили, що підрядні роботи за договорами з ТОВ «СПП ЛАНА» не виконувались, а самі договори є фіктивними.

Проте, з урахуванням норм ст.70 КАС України, яка визначає належність та допустимість доказів, колегія суддів не приймає до уваги пояснення Козлова В.А. як допустимий доказ у даній адміністративній справі. Вказані пояснення мають оцінюватись судом у кримінальній справі. Проте податковим органом не додано до матеріалів справи вироку кримінального суду, де б повноважний суд надав оцінку вказаним обставинам.

Доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкування однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Таким чином, слід погодитись з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту безтоварності операцій за договорами підряду, укладеними між ТОВ «СПП ЛАНА» та його контрагентами. Позиція відповідача з цього питання не підтверджується матеріали справи. Виконання вищевказаних договорів підряду підтверджується первинними бухгалтерськими документами, достовірність та відповідність яких нормам закону не спростована відповідачем. А відтак порушення з боку позивача норм пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не доведено. За встановлених обставин спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі № 0870/6313/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2012р. у справі № 0870/6313/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна