Постанова № 40499050, 21.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2014 року

справа № 808/7910/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 808/7910/13-а за позовом Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізькій області Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Василівське відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Василівське відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003881500 від 20.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду розстрочено на 12 місяців стягнення з позивача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 79558,97 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013р. позов було частково задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Василівське відділення №0003881500 від 20.09.2013р. в частині застосування до комунального підприємства «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області штрафних санкцій в розмірі 14376,73грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення в частині задоволених позивних вимог та в цій частині у задоволенні позову відмовити. Скарга вмотивована тим, що відповідачем вірно встановлено несплату узгодженої суми податкового боргу протягом граничних строків, а на цей період не існувало рішення суду та податкового органу щодо розстрочення суми боргу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового боргу протягом граничних строків за податковою декларацією стягнуто №9028972594 від 20.05.2013 р. та податковою декларацією стягнуто №9036402584 від 19.06.2013 р. з посиланням на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/6498/13-а від 12.08.2013, відповідно до якої стягнуто суму боргу за такими деклараціями та вказаним рішенням суду розстрочено виконання судового рішення, а отже строк сплати не настав, а також з цих це підстав, кошти які сплачувались за декларацією №9043338540 від 18.07.2013 р., неправомірно спрямовувались відповідачем на погашення податкового боргу, на погашення податкового боргу за деклараціями №9028972594 від 20.05.2013 р. та №9036402584 від 19.06.2013 р.

Колегія суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем 11.09.2013р. проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт №101 від 11.09.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість в розмірі 102700,55грн., а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість №90219891237 від 19.04.2013 р., дата сплати 03.05.2013-30.07.2013 (89днів) - до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6163,38 грн.; несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість №9028972594 від 20.05.2013 р., дата сплати 31.05.2013-20.08.2013 (82дня) - до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6769,00 грн.; несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість №9036402584 від 19.06.2013 р., дата сплати 01.07.2013-30.08.2013 (61день) - до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 7203,80 грн.; несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість №9043338540 від 18.07.2013 р., дата сплати 31.07.2013 -30.08.2013 (31день) - до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 403,93 грн.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена статтею 126 Податкового кодексу України. Відповідно до вимог до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. З наданої до матеріалів справи облікової картки платника податків, судом встановлено, що у зв'язку з тим, що відповідач мав недоїмку зі сплати податку на додану вартість, податковим органом сплачені позивачем кошти зараховувались в погашення податкового боргу за попередні періоди у відповідності до приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Так позивачем самостійно подавались до податкового органу вищезазначені декларації з податку на додану вартість, а отже задекларовані суми є узгодженими сумами податкового зобов’язання, які позивач у відповідності до норм ПК України повинен сплатити протягом строків, визначених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем, щодо правомірності висновків відповідача про несвоєчасність сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30816,90 грн., самостійно визначеного в податковій декларації №90219891237 від 19.04.2013 р. та правомірність застосування контролюючім органом штрафної санкції за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання більше 30 календарних днів в розмірі 6163,38 грн.

В цій частині рішення суду не оскаржено.

Щодо задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків визначених за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9028972594 від 20.05.2013 р.; №9036402584 від 19.06.2013 р.; №9043338540 від 18.07.2013 р.

Податковим органом перевіркою також встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків визначених за податковими деклараціями з податку на додану вартість №9028972594 від 20.05.2013 р., дата сплати 31.05.2013-20.08.2013 (82дня); №9036402584 від 19.06.2013 р., дата сплати 01.07.2013-30.08.2013 (61день); №9043338540 від 18.07.2013 р., дата сплати 31.07.2013 -30.08.2013 (31день).

На думку колегії суду, суд першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як на неправомірне застосування штрафних санкцій податковим органом за несвоєчасну сплату сум податкових зобов’язань на вказаними деклараціями з посланням на рішення суду першої інстанції від 12.08.2013р. у справі №808/6498/13-а та розстрочення виконання судового рішення, прийшов до помилкового висновку, оскільки саме з часу подання позивачем декларацій з податку на додану вартість суми податкового зобов’язання є узгодженими, а відтак враховуючи норму п. 126.1 ст. 126 ПК України, податковий орган прийшов до вірного висновку щодо несплати узгоджених сум податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачених цим Кодексом.

Крім того, рішення суду першої інстанції про стягнення податкового боргу та розстрочення виконання судового рішення у справі №808/6498/13-а набрало законної сили 10.09.2013р., податковий орган на виконання вказаного рішення суду 16.09.2013р. затвердив графік погашення розстрочення сплати боргу.

Згідно пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом, таким чином до затвердження графіку розстрочення суми сплати боргу, позивач – платник податків був зобов’язаний сплачувати самостійно узгоджені суми податкового зобов’язання, за поданими деклараціями №9028972594 від 20.05.2013 р., №9036402584 від 19.06.2013 р., у строки, визначених цим Кодексом, до прийняття такого рішення податковим органом.

Таким чином є помилковий висновок суду першої інстанції щодо неправомірного застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного в податкових деклараціях №9028972594 від 20.05.2013 р. та №9036402584 від 19.06.2013 р. в період їх сплати 01.07.2013-30.08.2013 та 31.07.2013 -30.08.2013 відповідно.

Враховуючи викладене, також є невірним висновок суду першої інстанції стосовно правомірного застосування штрафних санкцій за несвоєчасність сплати податкового боргу по декларації №9043338540 від 18.07.2013 р., оскільки в такому випадку податковий орган відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення про часткове задоволення позову, а тому в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 808/7910/13-а за позовом Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізькій області Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Василівське відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 22 серпня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник