Ухвала суду № 40497116, 02.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 382/1333/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвин Л.І. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Степанюка А.Г.,

суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 07.07.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою суду від 07.07.2014 року позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього нарахувати та виплатити Позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення в порядку ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2014 рік.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, Позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та отримує щорічну грошову допомогу на оздоровлення.

Згідно зі ст. 48 Закону особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідами 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Всупереч ст. 48 вказаного Закону, Відповідач здійснював виплату у розмірі, визначеному постановою КМ України від 12.07.2005 року № 562, що є меншим за розмір, встановлений Законом.

Зі змісту приписів ст. 113 Конституції України випливає, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, законами України.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 зауважив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, дії Відповідача щодо виплати Позивачу допомоги у розмірі, визначеному постановою КМ України, а не відповідним Законом є неправомірними.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 16.03.2012 року № 4, в якій, зокрема, зазначено, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням їх дії у часі, а саме: з 20 червня 1996 року до 31 грудня 2005 року, з 9 липня до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання Відповідача на те, що правомірність дій останнього обумовлена застосуванням положень п. 67 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», згідно яких, зокрема, норми ст. 48 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, з огляду на наступне.

Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст. 48 Закону в частині визначення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.

Поряд з цим, необхідно зауважити, що оскільки право Позивача на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення деклароване державою, то остання, через створені нею органи несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті даної допомоги у розмірах, які знайшли своє закріплення у відповідному Законі.

Отже, враховуючи викладене, Відповідач неправомірно виплачував допомогу на оздоровлення відповідно до постанови КМ України від 12.07.2005 року № 562 в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом.

Відповідна позиція також випливає з практики Вищого адміністративного суду України та висвітлена у рішенні від 11.06.2014 року у справі № К/800/30176/14, від 14.07.2014 року у справі № К/800/37494/14 та від 23.07.2014 року у справі № К/800/40053/14.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 07.07.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.