Ухвала суду № 40496452, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2013 рокусправа № 2а-0870/2642/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Захарченко В. Ф. (дов. від 01.07.2013 р.)

відповідача: - Харламова О. О. (дов. від 27.03.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року

у справі №2а-0870/2642/11

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000270807/0 від 04.11.10, -

встановила:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000270807/0 від 04.11.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку зменшувати чи збільшувати валовий дохід та порядок такого відображення в декларацій з податку на прибуток у зв'язку з банкрутством страхової компанії, відтак позивач не повинен був коригувати у своєму податковому обліку доходи і витрати по договору перестрахування. Також позивач зазначає, що він не укладав договір перестрахування напряму з ТДВ «СК «Ініціатива», а доручив це ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг» згідно договору №01-ОМ-01/07 від 16.01.2007 на брокерське обслуговування, відтак саме ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг» повинно було відслідковувати фінансовий стан ТДВ «СК «Ініціатива» і прийняти відповідні міри у зв'язку з банкрутством останнього. Крім того, на момент укладення договорів перестрахування (ковер-нотів) з ТДВ «СК «Ініціатива» останнє не було банкрутом, у нього була дійсна ліцензія на здійснення страхової діяльності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 в адміністративному позові відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції, посилаючись на ст.45 Закону України від 14.05.1992 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначив, що норма вказаної статті не встановлює обов'язку позивача вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії, однак враховуючи те, що це основний вид діяльності позивача та не повернення коштів за договорами перестрахування може призвести до не виконання позивачем своїх обов'язків у разі виникнення страхового випадку, суд дійшов висновку, що в інтересах позивача було слідкувати за діяльністю таких підприємств та звернутися з відповідними вимогами у разі визнання їх банкрутами.

Крім того, послуга перестрахування надана у повному обсязі не була, анулювання ліцензії та визнання підприємства банкрутом стало підставою для дострокового припинення договору перестрахування.

У зв'язку з банкрутством ТДВ СК «Ініціатива», яке перестрахувало ризики ТДВ СК «Мотор-Гарант» в перевіреному періоді через ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг», дію договорів припинено, а частку перестрахувальних премій, що фактично сплачені за діючими ковер-нотами, з моменту банкрутства перестраховика не можна класифікувати як страхові платежі, які зменшують оподаткований дохід ТДВ СК «Мотор-Гарант» згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТДВ «СК «Мотор-Гарант» з питання правильності відображення в податковому обліку суми перестрахувальної премії, перерахованої ТДВ «СК «Мотор-Гарант» через ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг» на ТДВ СК «Ініціатива» та ТДВ «Страхова компанія «Міжрегіональний страховий альянс» за період з 01.01.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №32/08-07/31154435 від 22.10.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено у 2008 році оподатковуваний дохід від страхової діяльності, що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 3% в сумі 112036,00 грн., в т. ч. по періодах: 1 квартал 2008 року - 0,0 грн., півріччя 2008 року - 0,0 грн., 9 місяців 2008 року - 0,0 грн., 2008 рік - 112036,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000270807/0 від 04.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток у сумі 168054,00 грн., у тому числі 112036,00 грн. - за основним платежем, 56018,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

16.01.2007 між позивачем (Цедент) та ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг» ТОВ «Руна» (Брокер) укладено договір №01-ОМ-01/07 на брокерське обслуговування, відповідно до п.2.1. якого Брокер здійснює перестрахування (розміщення) страхових ризиків Цедента з допомогою найкращого страхового покриття ризиків.

Відповідно до п. 6.1.7 цього договору Брокер зобов'язаний укладати від свого імені за дорученням та за рахунок вказаного Цедента (ТДВ «СК «Мотор-Гарант») договори факультативного страхування, перестрахування, ковер-ноти та генеральні угоди про факультативне перестрахування.

На виконання вказаного договору, 27.04.2007 ДП «Страховий (перестраховий) брокер «Оберіг» ТОВ «Руна» (Брокер) уклав з ТДВ «Страхова компанія «Ініціатива» (Перестраховик) генеральну угоду про факультативне перестрахування №МА-О-03/07, за умовами якої Брокер може передавати, а Перестраховик може приймати у перестрахування ризики за договорами страхування, які укладено Перестрахувальником з страхувальниками, а також ризики взяті Перестрахувальником за договорами про перестрахування з іншими Страховиками.

Пунктом 8.4 ст.8 вказаного договору передбачено, що дія цієї угоди та договорів достроково припиняється якщо, зокрема, Перестраховик або Перестрахувальник буде визнаний неплатоспроможним (банкрутом); буде позбавлений ліцензії на право займатися страховою діяльністю. При цьому у разі дострокового припинення дії договору за вимогою Брокера, Перестраховик повертає йому суму перестрахувальних премій, що фактично сплачені, за період, який залишився до закінчення терміну дії договору, з вирахуванням витрат на ведення справи та частин сум та страхового відшкодування, що були фактично сплачені або підлягають сплаті за цим договором.

23.10.2008 розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №1228 від 23.10.2008 анульовано дію всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності ТДВ «СК «Ініціатива» у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг.

05.12.2008 господарським судом Рівненської області у справі №8/40 прийнято постанову про визнання банкрутом ТОВ СК «Ініціатива» (публікація про банкрутство ТОВ СК «Ініціатива» розміщено в газеті « Голос України» №237 від 11.12.2008).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.12.2008 №1456 схвалено рішення від 02.12.2008 №923-л про виключення з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію ТДВ «СК «Ініціатива».

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті7 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону та оподатковується за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Відповідно до ст.1 Закону України №85/96-ВР від 07.03.1996 «Про страхування» (надалі - Закон №85/96) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (ст.2 Закону №85/96-ВР).

Частиною першою статтею 12 Закону №85/96-ВР передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з моменту анулювання Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України всіх ліцензій ТОВ СК «Ініціатива» та прийняття господарським судом Рівненської області постанови про банкрутство ТОВ СК «Ініціатива», останнє перестало бути страховиком в розумінні діючого законодавства України.

Частиною 6 статті 45 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Страхувальники за договорами страхування, дії яких припиняються на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством (ч.7 ст.45 Закону №2343-XII).

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування (ст. 12 Закону №2343-XII).

Отже, у зв'язку з банкрутством ТОВ СК «Ініціатива», яке перестраховувало ризики позивача, дію договорів припинено, а частку перестрахувальних премій, що фактично сплачені за діючими ковер-нотами не можна класифікувати як страхові платежі, які зменшують оподатковуваний дохід позивача, з моменту банкрутства ТОВ СК «Ініціатива».

Зважаючи на той факт, що договір перестрахування припинився у зв'язку з визнанням ТОВ СК «Ініціатива» банкрутом, позивач, який задекларував суму перестраховочних платежів на зменшення валового доходу від страхової діяльності повинен відобразити частину страхового платежу, що має бути повернутий відповідно до ч. 7 ст. 45 Закону №2343-XII у звітному податковому періоді, в якому перестраховика оголошено банкрутом.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про заниження позивачем у 2008 році оподатковуваного доходу від страхової діяльності на суму 112036,00 грн., а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000270807/0 від 04.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток у сумі 168054,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 у справі №2а-0870/2642/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко