Ухвала суду № 40496406, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 рокусправа № 808/7369/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року

у справі № 808/7369/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 76848,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною у відповідача податкової заборгованості перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 76 848,49 грн., яка виникла у в'язку з несплатою у встановлені строки податкового зобов'язання з вказаного податку, визначеного податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 06.07.2011 № №0004861702. Правомірність визначення податкового зобов'язання було предметом судового розгляду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 у справі №2а-0870/7084/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013, у задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у сумі 76848,49 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.85), в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити ухвалу, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом проігноровано вимогу про зупинення провадження у справі до вирішення справи по суті в касаційній інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Також відповідач зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог в частині їх задоволення про стягнення податкового боргу, а не грошових коштів з рахунків платника податків у банках як того вимагає чинне законодавство. До того ж, відповідач вказує, що податковий орган порушив процедуру стягнення податкового боргу, а саме: не здійснив дій щодо передання в заставу майна відповідача та не наклав арешт на майно.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питання дотримання вимог діючого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт №2218/НОМЕР_1 від 16.05.2011.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004861702 від 06.07.2011, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 76567,00 грн., в тому числі за основним платежем - 76566,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

За наслідками судового оскарження вищеозначеного податкового повідомлення-рішення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013, у задоволенні адміністративних вимог відмовлено.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

За правилами ч.5 ст.254 КАС України постанова апеляційної інстанції за наслідками перегляд, набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з податку на додану вартість виникла також у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме:

- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року, згідно з яким самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 219 грн. та сума штрафних санкцій становить 7 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, згідно з якою самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 207 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, згідно з якою самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 317 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, згідно з якою самостійно визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість становить 324 грн.

До того ж, податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового боргу нарахована пеня у розмірі 1 079,62 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Задля погашення податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога №309-19 від 26.04.2013 на загальну суму 75694,87 грн.

Враховуючи наявну переплату відповідача з податку на додану вартість у сумі 1842,13 грн., податковий борг останнього становить 76 848,49 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податків та довідкою про заборгованість.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ПК України).

Зважаючи на той факт, що відповідачем самостійно визначено у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2013 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, отже заборгованість відповідача за період березень-червень 2013 року у розмірі 1074,00 грн. є узгодженою.

Також, є узгоджено сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена податковим повідомленням-рішенням №0004861702 від 06.07.2011 у розмірі 76567,00 грн., зважаючи на приписи п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.

З дня набрання судовим рішенням законної сили, в даному випадку 21.03.2013 - дати набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, визначене податковим органом грошове зобов'язання є узгодженим, підлягає сплаті відповідачем протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).

Подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України жодним чином не впливає на права та обов'язки відповідача по сплаті суми грошових зобов'язань (штрафних санкцій) відповідно до прийнятого податкового повідомлення-рішення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 76567,00 грн.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем визначених до сплати сум податкових зобов'язань Позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 079,62 грн.

Згідно з п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України). При цьому, пунктом 59.4. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу, податковим органом було направлено податкову вимогу форми «Ф» №309-19 від 26.04.2013 р.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи.

У відповідності до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 76 848,49 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на обов'язковість здійснення податковим органом дій щодо передання майна платника податку в податкову заставу, як це передбачено статтями 88 та 89 Податкового кодексу України, та накладення адміністративного арешту майна, як це передбачено статтею 94 Податкового кодексу України, не приймаються колегією суддів до уваги, зважаючи на наступне.

Статтями 95 - 99 Податкового кодексу України врегульовано порядок стягнення податкового боргу платників податків. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Виходячи з вказаних норм вбачається, що наведені позивачем обставини не є перешкодою для звернення податкового органу до суду з вимогами про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив обґрунтований висновок про задоволення адміністративного позову.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі № 808/7369/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко