Рішення № 40486123, 08.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11550/14 08.09.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті КиєвідоПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 136807 грн 53 коп.Представники сторін:від прокуратури:Кубишкіна С.С. - представник на підставі посвідчення № 023147 від 26.11.2013від позивача:Ружицька І.С. - представник за довіреністю № 556-07/01 від 23.01.2014від відповідача:Васійчук Л.Ф. - представник за довіреністю б/н від 28.12.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.06.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 136807 грн 53 коп. збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Свої позовні вимоги прокурор та позивач обґрунтовують тим, що позивачем в порушення норм чинного законодавства за період з 10.08.2012 по 29.04.2013 здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, у зв'язку з чим позивачем заподіяно збитки державі у розмірі 136807 грн 53 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11550/14, розгляд справи призначений на 08.07.2014.

03.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

07.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11550/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) справу № 910/11550/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/11550/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу № 910/11550/14 прийнято до провадження.

25.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 25.07.2014 оголошено перерву до 04.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2014 частково задоволено клопотання відповідача та від сторін витребувано додаткові документи.

29.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 04.08.2014 оголошено перерву до 08.09.2014.

22.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

03.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 08.09.2014 з'явились представник прокуратури, позивача та відповідача та надали пояснення по суті справи.

Представники прокуратури та позивача надали пояснення, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заявив клопотання про витребування в Управління екології та охорони природних ресурсів КМДА журналів реєстрації (або інші документи в тому числі на електронних носіях) в яких фіксується (фіксувалася) реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходила до Державного управління охорони природного середовища у м. Києві за період з 01.01.2012 по 29.04.2013. Розглянувши зазначене клопотання суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю з огляду на те, що факт подання заяв до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві заяв про продовження терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами жодним чином не може підтверджувати факт отримання (наявності) відповідного дозволу у відповідача у період з 10.08.2012 по 25.04.2013.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Розглянувши зазначене клопотання суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві

Також представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що направляв заяви до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві з метою продовження терміну дії дозволу викиди

У судовому засіданні 08.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Уповноваженим представником Державної екологічної інспекції України у місті Києві Шечковим І.М. (головний інспектор з охорони навколишнього природного середовища) в присутності начальника управління використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Прищепо О.О., заступника начальника управління використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Прищепо І.О., начальника відділу екології управління використання паливно-енергетичних ресурсів енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Семенова О.А., заступника начальника відділу екології управління використання паливно-енергетичних ресурсів енергозбереження та екології департаменту виробництва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Коротченко В.С., начальника відділу шкідливих викидів, екології та промислової санітарії філії НВЦ «Техдіагаз» Білоусова О.С., начальника відділу екології, природних ресурсів та енергозбереження філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Козаковської О.О. та директора філії «Агрогаз» Ярошенко О.Л. на підставі наказу № 2102 від 21.10.2013 Державної екологічної інспекції України у місті Києві та направлення на перевірку № 2068 від 21.10.2013 проведено перевірку Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", філії «НВЦ «Техдіагаз», філії «Агрогаз» дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та встановлено, що на момент перевірки було встановлено, що суб'єкт господарювання Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" за адресою: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а саме: стаціонарне джерело (дизель генератор); філія «НВЦ «Техдіагаз» Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 56, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, а саме: стаціонарне джерело (газовий котел Viessmann-200-SX2); філія «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", за адресою: м. Київ, пр.-т. Космонавта Комарова, 44, здійснювала викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в період з 10.08.2012 по 29.04.2013, а саме: стаціонарне джерело (дизель генератор), який не врахований в дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8038900000-150, що підтверджується матеріалами перевірки, про що складено акт № 05/1718а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно з положеннями частин 5, 6, 7 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), визначений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 63.

Відповідно до пункту 2.1.2. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 3.1. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою 1: m i = 3,6 х 10 -6 х (r Bi - r Bнорм) х q v х T, де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; r Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3; r Bнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, мг/м 3; q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с; або за формулою 2: m i = 3,6 х 10 -3 х (q mi - q m норм) х T, де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; q mi - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с; q m норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Положеннями пункту 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Як вбачається з письмових пояснень позивача за матеріалами інвентаризації та відповідно до довідки підприємства кількість годин роботи джерел викидів та середні масові витрати складають:

Кількість годин роботиЗабруднююча речовинаСереднє значення масової витрати, г/с740Азоту діоксид0,2596 Вуглецю оксид0,041254Вуглецю оксид0,067355 Гексан0,001392Азоту діоксид0,00121 Вуглецю оксид0,1503 Гексан0,018841Азоту діоксид0,003402 Вуглецю оксид0,007812 Гексан0,0247Згідно з пунктом 4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою 12: З = m i х 1,1П х A i х К т х К з i,, де З - розмір збитків, грн; mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; A i - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; К з i - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147грн 00 коп.

Відповідно до пункту 4.2. Методики безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини (Ai) визначається із співвідношення за формулою 13: Ai = 1/ГДКi, де ГДК i - середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3. Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Як вбачається з письмових пояснень позивача:

Назва забрудненої речовиниГДК (ОБРВ)АОксиди азоту (у перерахунку на діоксин азоту)0,0425Оксид вуглецю33,333Гексан600,17У відповідності до пункту 4.3. Методики коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (К т), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою 14: К т = К нас х К ф, де К нас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1; К ф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2 (місто Київ відноситься до категорії населених пунктів «Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення»).

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною (Кзi), визначається за формулою15: К з i = r Bi / ГДК СДi, де рBi - середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м 3; ГДК сдi - середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м 3.

За даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) середньорічна концентрація забруднюючих речовин (рВі) за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік та відповідно Кзі становлять:

Назва забрудненої речовинирBiГДК сдiКзіОксиди азоту (у перерахунку на діоксин азоту)0,110,042,75Оксид вуглецю1,431Гексан-601У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзi приймається рівним одиниці (пункт 4.4. Методики).

Відповідно до виконаного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Києва, Шевчуком І.М., розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ПАТ «Укртрансгаз» філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» за період з 10.08.2012 по 29.04.2013 розмір збитків заподіяних державі складає 136807 грн 53 коп.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 7 від 20.01.2014 про відшкодування збитків, обумовлених здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Нормами статті 2 Господарського процесуального кодексу України та резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади. В позові прокурор самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує їх захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Статтею 2 Водного кодексу України встановлено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

У відповідності до норм статті 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Вказані норми кореспондуються з вимогами статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якою визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства. З цією метою, має право виступати позивачем та відповідачем у судах.

Територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища на території міста Києва є Державна екологічна інспекція у місті Києві.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої у недоговірних правовідносинах, за своєю правовою природою є деліктним зобов'язанням.

Отже, для застосування такого правового наслідку цивільного (господарського) правопорушення як відшкодування шкоди (збитків) необхідним є встановлення всіх елементів такого правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

При відсутності хоч б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Факт здійснення відділеннями відповідача викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без належних дозволів підтверджується актом перевірки дотримання вимог природного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 05/1718а.

У пункті 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/774 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Твердження відповідача щодо наявності доказів направлення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в місті Києві заяв про продовження терміну дії дозволу № 8038900000-044 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, не приймаються судом до уваги, оскільки факт наявності відповідних заяв не підтверджує наявність у відповідача відповідного дозволу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ПАТ «Укртрансгаз» філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 63. Таким чином, вимоги позивача про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 136807 грн 53 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами частини 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Враховуючи викладене та виходячи з ціни позову у розмірі 136807 грн 53 коп., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 2736 грн 15 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 та ч. 2 ст. 49, ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в дохід Державного бюджету України (р/р 33118331700010, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 38050812, код бюджетної класифікації: 24062100) збитки у розмірі 136807 (сто тридцять шість тисяч вісімсот сім) грн 53 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 2736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) грн 15 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.09.2014

Суддя І.М. Отрош