Ухвала суду № 40480701, 16.09.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/660/14-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 79 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів обмеження у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2014 року,-

встановила:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, застосованого за ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 04 липня 2012 року до виконання його зобов'язань перед ОСОБА_3 по сплаті заборгованості за договором позики в сумі 316043,4 грн. мотивуючи тим, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення коштів з нього на користь ОСОБА_3. Заінтересованою особою вказано відділ державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2014 року заяву задоволено. Скасовано заборону виїзду за межі України ОСОБА_2

В апеляційній скарзі відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції просить скасувати дану ухвалу та постановити нову - про залишення без змін ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 04 липня 2012 року до погашення заборгованості в сумі 443164,31 грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що підстав для скасування заборони не було, оскільки виконавче провадження закінчено у зв'язку із відсутністю майна боржника, а не по виконанню рішення суду. Крім того, у провадженні державного виконавця перебувають інші виконавчі провадження щодо цього боржника.

Представник скаржника підтримав апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи заяву, суд послався на те, що державним виконавцем не надано доказів ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань і встановлене обмеження порушує його право на свободу пересування.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 04 липня 2012 року у справі № 621/850/2012 заборонено ОСОБА_2 виїзд за межі України до виконання своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 по сплаті заборгованості за договором позики в сумі 316043,4 грн..

Зобов'язання за даним договором позики до даного часу не виконано.

Прийнявши до розгляду заяву ОСОБА_2, суд не звернув увагу на те, що норма ст.377-1 ЦПК України відносить до компетенції суду лише вирішення питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а не скасування цих заходів.

Положенням ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» визначено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно п.8. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Крім того, пунктами 11.3, 11.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. №512/5, яка діє з 17 квітня 2012 р., передбачено, що державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації ДПС. У разі виконання боржником відповідних зобов'язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Своєю ухвалою суд фактично скасував рішення попередньої ухвали від 04 липня 2012 року. Мотиви обґрунтування ухвали суду могли бути предметом розгляду під час вирішення питання про застосування чи не застосування тимчасового обмеження, а також підставою апеляційного оскарження ухвали від 04 липня 2012 року.

Верховним Судом України 01 лютого 2013 року узагальнено судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України і зроблено висновок, що Пунктом 11.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, яка діє з 17 квітня 2012 р., передбачено, що державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації ДПС.

У разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі ч. 1 п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIVдержавний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Однак, деякі суди помилково, у непередбачений законом спосіб, виносять ухвали про зняття обмеження у виїзді за межі України у зв'язку з погашенням боржником своїх зобов'язань.

На підставі викладеного вище слід дійти такого висновку: тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Отже, виходячи із норми ст.377-1 ЦПК України та висновків Верховного Суду України, колегія суддів приходить до висновку, що питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не відноситься до компетенції суду і не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, що не було враховано судом.

На підставі викладеного ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової - про закриття провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2014 року та постановити нову - про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді