Ухвала суду № 40479280, 16.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1261/14 Справа № 206/3801/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Мірошниченко Н. В. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Живоглядової І.К.,

секретаря Профорук В.О.,

за участю прокурора Кузьменко А.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляцію засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2014 року про відмову в задоволенні подання Ігренського ВЦ УДПтСУ в Дніпропетровській області № 133 про застосування умовно-дострокового звільнення до ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И Л А:

цією ухвалою було відмовлено в задоволенні подання адміністрації Ігренського ВЦ УДПтСУ в Дніпропетровській області № 133 та спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, засудженого 02.03.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст.187, ст. 71 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2014 року не відбутий строк, ОСОБА_2 01 рік 11 місяців 17 днів позбавлення волі було замінено на обмеження волі на підставі ст. 82 КК України.

Своє рішення Самарський районний суд м. Дніпропетровська обґрунтовував тим, що засуджений неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, неодноразово судимий, 16.05.2009 року постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області звільнявся умовно-достроково за попереднім вироком, але на шлях виправлення не став та 10.07.2009 року вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України, своєю поведінкою виправлення не довів (а.п. 17).

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати як необґрунтовану і незаконну, та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання адміністрації Ігренського ВЦ про його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, посилаючись на те, що судом порушено його законне право на застосування ст. 81 КК України. Крім того вважає, що судом не взято до уваги його позитивні характеристики, декілька заохочень, сумлінне ставлення до праці, пояснення представника ВЦ (а.п. 20-21, 26-27).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги і обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведення засудженим свого виправлення. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_2 на час звернення з клопотанням про умовно-дострокове звільнення відбув ? строку призначено покарання, мав заохочення, а також стягнення, які вже погашені (а.п. 17). Адміністрацією ВЦ характеризується позитивно.

Разом з тим, крім врахування поведінки і ставлення до праці засудженого за весь період перебування у виправній установі, необхідно врахувати і дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і його особу в цілому.

Відповідно до ст.12 КК України, засуджений скоїв тяжкий злочин, не одноразово був судимим за інші злочини (а.п. 7-11), що свідчить про те, що ОСОБА_2 схильний до антисоціальної поведінки.

Крім цього, наявність декількох заохочень за час відбування покарання не є доказом того, що засуджений за цей час довів своє виправлення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні подання, оскільки в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого, а тому доводи засудженого про наявність підстав для його умовно-дострокового звільнення необґрунтовані.

У зв'язку з чим, ухвала суду є законною та обґрунтованою, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року про відмову в задоволенні подання Ігренського ВЦ УДПтСУ в Дніпропетровській області № 133 про застосування умовно-дострокового звільнення ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: