Ухвала суду № 40476835, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 804/3339/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по справі № 804/3339/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та скасовано рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №000001/04-07-21/НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 6 800 грн. за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведено тих обставин, які б свідчили про те, що продаж алкогольного напою неповнолітній особі здійснено особою, яка працювала у позивача.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позу. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Заявник апеляційної скарги вказує на те, що факт продажу алкогольної продукції неповнолітній особі мав місце у магазині, що належить позивачу, у зв'язку з чим, відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», саме до позивача, як суб'єкт господарювання, застосовано штрафні санкції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2013р. співробітниками Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області встановлено факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі в магазині продукти за адресою: АДРЕСА_1, який належить ФОП ОСОБА_1

За вказаним фактом відносно продавця магазину «Продукти-24 години» ОСОБА_2, складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП.

За наслідками розгляду матеріалів, які надійшли до Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі ст..17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000001/04-07-21/НОМЕР_1 від 17 лютого 2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 6800грн.

Вказуючи на необґрунтованість рішення відповідача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що продавець ОСОБА_2 працювала у приватного підприємця ОСОБА_1, що б відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" було правовою підставою для застосування до позивача спірних фінансових санкцій. З цього приводу суд першої інстанції вживав заходів щодо встановлення обставини, які б свідчили або спростовували факт роботи ОСОБА_2 у позивача. Як вбачається з судового рішення, представник відповідача (органу доходів і зборів) вказав на відсутність у ДПІ відомостей про трудові взаємовідносини позивача та ОСОБА_2

Крім цього, задовольняючи позов, суд першої інстанції прийняв до уваги укладений між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 договір Оренди від 01.09.2013р., відповідно до умов якого позивач передав у тимчасове платне користування приміщення магазину. До вказаного договору надано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, який свідчить про те, що з 01.09.2013р. приміщення магазину перебувало у користуванні ОСОБА_3

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції правильно вказав на те, що відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано доказів, які б свідчили про правомірність застосування до позивача спірних штрафних санкцій.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом першої інстанції, але вказані докази не дозволяють дійти висновку про те, що реалізацію алкогольних напоїв неповнолітній особі вчинено саме особою, яка працювала у приватного підприємця ОСОБА_1

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по справі №804/3339/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 12.09.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк