Ухвала суду № 40475957, 11.09.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря: Данилко О.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про витребування майна, за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2014 року, та апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про витребування майна.

Посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_9. Рішенням Вижницького районного суду від 10 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2011 року визнано недійсним заповіт від 18 грудня 2002 року, зареєстрований за № 100, посвідчений секретарем виконавчого комітету Виженської сільської ради від імені ОСОБА_9.

Вказували на те, що вони як діти померлого ОСОБА_9 та відповідачки ОСОБА_8 є спадкоємцями першої черги за законом та своєчасно прийняли спадщину. Спадщина складається з 1/2 частини житлових будинків з належними до них надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за

_________________________

№22-ц/794/1238/14 Головуючий у 1 інстанції: Круглюк В.Г.

Категорія:5 Доповідач: Литвинюк І.М.

2

адресою АДРЕСА_4, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3; 1/2 легкового автомобіля марки Форд Ескорт, 1990 року випуску; 1/2 грошових внесків з нарахованими відсотками та компенсаційними витратами, що знаходилися на зберіганні у філії Вижницького відділення Ощадного банку України; житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1.

Також зазначали, що рішенням Вижницького районного суду від 07 червня 2012 року, частково зміненим рішенням апеляційного суду від 06 вересня 2012 року, визнані недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 лютого 2004 року, видане державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори за реєстр. № 201 після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я ОСОБА_8 в частині 3/8 частки житлового будинку по АДРЕСА_2; свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 лютого 2004 року, видане державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори за реєстр. № 203, 201 після смерті ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_8 в частині 3/8 частки легкового автомобіля марки Форд Екскорт, 1990 р.в. вартістю 11 090 грн. та грошових внесків у Вижницькому відділенні Ощадного банку України; свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 листопада 2007року, видане державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори за реєстр.№1806, 201 після смерті ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_8 в частині 3/4 часток житлового будинку по АДРЕСА_1; договір дарування від 30 листопада 2007 року житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_4 в частині відчуження 3/4 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі № 413; договір дарування від 16 січня 2010 року житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_4, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_7 в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстр. в реєстрі № 67; договір дарування від 16 січня 2010 року житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_2, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_7 в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 71; договір дарування від 16 січня 2010 року житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_3, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_7 в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 68; рішення виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району від 20 липня 2010 року за № 4/25 про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 в частині 3/8 частки без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літери «Д» і сараю літери «Е», взамін договору дарування від 16 січня 2010 року; рішення виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району від 20 липня 2010 року за № 4/25 про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 в частині 3/8 частки без урахування самовільно збудованої бані літери «В», взамін договору дарування від 16 січня 2010 року.

Однак 23 липня 2011 року ОСОБА_7 продав ОСОБА_6 житлові будинки з належними до них надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

З цих підстав просили витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на їх користь по 1/8 частини (кожному) житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літери «Д» і сараю літери «Е»), що розташований в АДРЕСА_2, та 1/8 частини (кожному) житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без врахування самовільно збудованої бані літери «В»), що розташований в АДРЕСА_3, належне їм як спадкове майно, яке вони прийняли в установленому законом порядку після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Вижницького районного суду м. Чернівецької області від 24 червня 2014 року позов задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літери «Д» і сараю літери «Е»), що розташований в АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_3 як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літери «Д» і сараю літери «Е»), що розташований в АДРЕСА_2 і належить

4

ОСОБА_4 як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літери «Д» і сараю літери «Е»), що розташований в АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5, як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без врахування самовільно збудованої бані літери «В»), що розташований в АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3 як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без врахування самовільно збудованої бані літери «В»), що розташований в АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_4 як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1/8 частину житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (без врахування самовільно збудованої бані літери «В»), що розташований в АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5, як спадкове майно після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_8 про ухвалення додаткового рішення, оскільки рішенням суду не вирішено питання про притягнення її, як відповідача по справі, до цивільно-правової відповідальності.

На рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких по суті виклали тотожні вимоги та просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянти вважають, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

На ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову до неї про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних

5

скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Кожному із спадкоємців належить по 1/8 частині житлових будинків з належними до них надвірними будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_4, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та іншого нерухомого та рухомого майна. Житлові будинки, що розташовані в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 перейшли у власність відповідача ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу від 23 липня 2011 року, укладених між нею та відповідачем ОСОБА_7. Вказані житлові будинки були продані не з волі позивачів, як власників 3/8 частин вказаних житлових будинків, так як в силу вимог закону спірне спадкове майно належало їм з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 - батько позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_8.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2011 року, позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним заповіт від 18 грудня 2002 року, зареєстрований за № 100, посвідчений секретарем Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від імені ОСОБА_9.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2012 року позов ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Цим рішенням визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 25 лютого 2004 року, видане державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 201, після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я ОСОБА_8 в частині 3/8 частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2; рішення виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницьког району від 20 липня 2010 року за № 4/25 про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований за адресою по АДРЕСА_2 взамін договору дарування від 16 січня 2010 року; рішення виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району від 20 липня 2010 року за № 4/25 про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_3 взамін договору дарування від 16 січня 2010 року.

Також визнано частково недійсними: договір дарування від 16 січня 2010

6

року житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_2, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_7, в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 71; договір дарування від 16 січня 2010 року житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_3, укладений між дарувальником ОСОБА_8 та обдарованим ОСОБА_7, в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 68; договір купівлі-продажу від 23 липня 2011 року житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 1940; договір купівлі-продажу від 23 липня 2011 року житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в частині відчуження 3/8 частки житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 1945.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено з підстав наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 06 вересня 2012 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2012 року в частині визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу житлових будинків з належними до них господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, а саме: в частині відчуження 3/8 частки кожного із зазначених житлових будинків, укладених між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчених приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, зареєстрованих у реєстрі відповідно за № 1940 та 1945, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. Абзац дев'ятий резолютивної частини рішення Вижницького районного суду від 07 червня 2012 року після слів «Чернівецької області» доповнено словами «в частині 3/8 частки без урахування самовільно збудованої господарської будівлі літ. «Д» і сараю літ. «Е»». Абзац десятий резолютивної частини рішення суду після слів «Чернівецької області» доповнено словами «в частині 3/8 частки без урахування самовільно збудованої

7

бані літ. «В». В решті рішення суду залишене без змін.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, яка складається з 1/2 частини житлових будинків з належними до них надвірними будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, та інше майно. Тобто кожному із спадкоємців належить по 1/8 частини житлових будинків з належними до них надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, та інше майно.

Також встановлено, що житлові будинки, розташовані по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, на підставі договорів купівлі-продажу від 23 липня 2011 року, посвідчених приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу, належать на праві приватної власності ОСОБА_6.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обставини, встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, мають преюдиціальне значення і не потребують доказування.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала право відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

У даному випадку позивачі захищають порушене право шляхом витребування майна (віндикаційний позов) в останнього набувача, яким є ОСОБА_6.

8

Отже, з урахуванням вищевикладеного та у зв'язку з тим, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ставили перед судом питання про витребування із чужого володіння ОСОБА_6 по 1/8 кожному з них частин житлового будинку по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки позивачами правильно обрано спосіб захисту свого порушеного права, і для цього є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно з чужого володіння набувача.

Згідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди під час розгляду спорів про поновлення права на частку у спільній частковій власності повинні враховувати, що якщо частка у праві спільної часткової власності за відплатним договором придбана в особи, яка не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, то особа, яка втратила частку, має право вимагати поновлення права на неї за умови, що ця частка вибула з її володіння не з її волі. Під час розгляду такої вимоги за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК) підлягають застосуванню положення статей 387, 388 ЦК.

Отже, посилання в апеляційних скаргах на помилковість висновку суду першої інстанції про можливість витребування часток без вирішення питання щодо технічної можливості виділу в натурі цих часток з спірного нерухомого спадкового майна й набуття ними статусу об»єктів цивільних прав, є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи і визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Перелік обставин, що дають підстави для ухвалення додаткового рішення, що наведений в ст. 220 ЦПК України, є вичерпним.

Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

9

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, викладені в позовній заяві, судом розглянуті і по них ухвалено рішення, яким вирішено всі необхідні питання, про які просили позивачі.

Однак, як вбачається з заяви про ухвалення додаткового рішення та апеляційної скарги, ОСОБА_8 просить вирішити питання щодо неї як співвідповідача, що не може вирішуватись шляхом ухвалення додаткового рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції, ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального права, тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не вбачається.

Згідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2014 року та ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: