Ухвала суду № 40464786, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/800/34785/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Олендера І.Я.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Кримської митниці про стягнення коштів, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Кримської митниці про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2 про поновлення на роботі в розмірі 28337,13 гривень (з подальшим відрахуванням при виплаті обов'язкових податків та зборів, які підлягають стягненню).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Кримська митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2012 у справі № 2а-4979/11/0170/2 та прийнято нову постанова по справі, якою позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України № 709-К від 08 квітня 2011 року "Про припинення перебування на державній службі" в частині що стосується ОСОБА_3 та Кримської митниці № 353-К від 11 квітня 2011 року "Про припинення перебування на державній службі" в частині що стосується ОСОБА_3

Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора митного поста "Євпаторія" Кримської митниці Державної митної служби України.

Стягнуто з Кримської митниці на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 квітня 2011 року по 13 червня 2012 року, в сумі 54081,32 грн. з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Разом з тим, Державною митною службою України та Кримською митницею постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року тривалий час не виконувалася та фактично лише 23 січня 2013 року Державною митною службою України був виданий наказ про поновлення позивача на посаді.

Позивач звернувся до Кримської митниці з заявою про стягнення коштів у зв'язку з тривалим невиконанням судового рішення, але відповідач з посиланням на статтю 236 КЗпП надав відповідь, що за таких умов кошти за затримку виконання судового рішення стягуються на підставі ухвали органу, що поновив особу на посаді.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, Отже, оскільки за період затримки виконання судового рішення позивачу, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Пунктом третім частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи те, що на виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року ОСОБА_3 був поновлений на роботі лише 23 січня 2012 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Кримської митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: