Ухвала суду № 40456059, 03.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3066/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

05 серпня 2014 року позивач звернувся з зазначеним позовом до Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 червня 2012 року № 0012592800 щодо визначення податкового зобов'язання на суму 44 671,00 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду. Повернуто позивачу сплачений судовий збір у сумі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 35 коп. згідно квитанції № N198J56242 від 04 серпня 2014 року. Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернуто позивачу.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, просить її скасувати та направити справу на новий розгляд.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї матеріалів, оскаржуване повідомлення-рішення № 0012592800 відповідачем було винесено 12 червня 2012 року. З 2012 року Херсонським окружним адміністративним судом розглядається справа № 2-а-3943/12/2170 про стягнення з позивача суми боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог ч. 5 ст. 99 КАС України, мав змогу звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів протягом місяця з дня отримання вищезазначеного податкового повідомлення-рішення. Проте, звернувся до суду першої інстанції лише 05 серпня 2014 року. Таким чином, на думку суду першої інстанції, позивачем пропущено строк звернення до суду, не подано клопотання про поновлення цього строку та не зазначені підстави для визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку з чим суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду.

Проте, колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком Херсонського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених цим Кодексом. При цьому для оскарження податкових повідомлень-рішень ст. 102 ПКУ встановлюється загальний строк позовної давності - 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Вимогами пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Таким чином, аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України свідчить про те, що ці норми по-різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Згідно листа ВАСУ № 203/11 13-11 від 10.02.2011 року, ця колізія має вирішуватися на користь платника податків. Зокрема, слід керуватися пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України. Цією нормою встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого па підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На необхідність дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України».

Аналогічний висновок робиться і в листі ВАСУ від 01.11.2011 року № 1935/11/13-11: «При прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяці)».

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції, при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративні справі, невірно застосовані норми діючого законодавства.

Враховуючи всі викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Колегія суддів вважає, що апелянтом доведено, що позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 червня 2012 року № 0012592800 подано до суду першої інстанції в строк, передбачений законодавством України.

Оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до Херсонського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі та її розгляду по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 199; 202; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року скасувати.

Направити справу до Херсонського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі та її розгляду по суті заявлених вимог.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: А.В. Крусян