Постанова № 40448436, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6399/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Пилипенко І.К.

пр-к позивача Матюха О.Ю.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного Територіального-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Державної фінансової інспекції в м.Києві про визнання протиправними та скасування вимог -

ВСТАНОВИВ:

Державне Територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - позивач) звернулось в суд з позовом про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11, 16, 24, 27, 28, 30 вимог Державної фінансової інспекції в м.Києві від 29.03.2013 року № 26-08-14-14/9182 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених плановою ревізією фінансово-господарської діяльності Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві, викладені в листі від 29.03.2013 року №26-08-14-14/9182 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених плановою ревізією фінансово-господарської діяльності Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» щодо зобов'язання:

· внести, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, зміни до договорів про теплопостачання в частині підвищення тарифів на послуги з теплопостачання. В разі відмови контрагентами внести такі зміни розірвати договори в установленому законодавством порядку. В інакшому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотримані доходів, шкоду у загальній сумі 677 939,19 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 2 вимоги);

· відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за недоотриманими доходами від реалізація брухту чорних та кольорових металів на загальну суму 17180,72 грн. Відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотриманні доходів від реалізації металобрухту, шкоду у загальній сумі 17 180,72 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 3 вимоги);

· скласти акти на зменшення вартості наданих послуг, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за завищеною вартістю послуг ТОВ «Мастер Клін» на суму 310 176,61 грн. Стягнути з ТОВ «Мастер Клін» зайво сплачені кошти за завищеною вартістю наданих послуг у сумі 310 176,61 грн. на підставі ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України. В інакшому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведені зайвих виплат, шкоду у загальній сумі 310 176,61 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 4 вимоги);

· відшкодувати в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 2 000 410,99 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 8 вимоги);

· відшкодувати в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 5 251,20 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 9 вимоги);

· відшкодувати в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 27 285,74 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 10 вимог);

· провести незалежну оцінку розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей, відповідно до вимог пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (надалі - Порядок № 116). Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України стягнути з осіб винних у нестачі матеріальних цінностей розмір збитків та відповідно до п. 10 Порядку № 116, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснити відшкодування збитків, завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перерахувати до державного бюджету (пункт 11 вимог);

· вжитими після завершення ревізії заходами моторвагонним депо Чернігів відкориговано в обліку нараховану амортизацію на дизель-поїзди за 9 місяців 2012 року на суму 210 710, 43 грн., у зв'язку з чим: відкоригувати в обліку витрати на амортизацію дизель-поїздів за 2011 рік на суму 202 347,22 грн. (пункт 16 вимог);

· відкоригувати в обліку витрати на суму 81 500,00 гривень та збільшити в обліку вартість незавершених капітальних інвестицій на вказану суму (пункт 24 вимог);

· відкоригувати в обліку витрати на загальну суму 3 901 333,21 грн. та відобразити в обліку ВП Коростенська дистанції колії ДТГО «ПЗЗ» дебіторську заборгованість за завищену структурним підрозділом ДТГО «ПЗЗ» - ВП Коростенська колійно-машинна станція №122 вартість робіт в загальній сумі 3 901 333,21 грн. (пункт 27 вимог);

· зменшити в обліку ВП Конотопська дистанція колії вартість активів на загальну суму 2 956 249,64 грн. (пункт 28 вимог);

· повернути використані за нецільовим призначенням кошти в сумі 4 000 000,0 грн. до державного бюджету (пункт 30 вимоги).

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в період з 26.11.2012 року по 19.02.2013 року ревізійною групою ДФІ в м. Києві проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДТГО «ПЗЗ» за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами, якої складено Акт №08-30/459 від 22.02.2013 року.

В Акті ревізії зазначено про допущення ДТГО «ПЗЗ» ряду порушень вимог чинного законодавства. На підставі висновків Акта ревізії відповідачем 29.03.2013 року складено обов'язкові вимоги за №26-08-14-14/4182 щодо усунення порушень, виявлених плановою ревізією.

Не погоджуючись з висновками відповідача, закріпленими в Акт ревізії, а також вимогами ДФІ в м. Києві в певній частині позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пункти 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11, 16, 24, 27 (в частині), 28 (в частині), 30 владних приписів Державної фінансової інспекції в місті Києві від 29.03.2013 року №26-08-14-14/9182 «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених плановою ревізією фінансово-господарської діяльності Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 26.01.1993р. №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон №2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною другою статті 15 Закону №2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з Положення про Державну фінансову інспекцію України(далі - Держфінінспекція), затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 N 499/2011 (далі - Положення), Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому законом порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року (справа N 21-40а14).

При цьому Верховний Суд України вказував на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Втім зазначав, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Отже, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та правильність визнання протиправними та скасування вимоги відповідача №26-08-14-14/9182 від 29.03.2013 щодо пунктів 2,3,4, 8, 16, 27,28, 30 вимоги Державної фінансової інспекції в м.Києві №26-08-14-14/9182 від 29.03.2013 року.

Щодо оскаржуваної позивачем вимоги ДФІ в м. Києві, закріпленої в пункті 2 переліку обов'язкових вимог №26-08-14-14/4182 від 29.03.2013 року.

Відповідно до Акту ревізії, відповідачем зроблено висновок про порушенням позивачем вимог п.4 ст.10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010р. №2479; п.п.1 п.1 ст.21 та п.п.2, 4, 5, 6 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875; абзаців 1, 6 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. №2633; п.10, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290; п.6.5 Положення про ВП Моторвагонне депо Чернігів ДТГО «ПЗЗ» при затвердженні граничних тарифів на оплату послуг з теплопостачання будинків 4-А по вул. Жабинського і в гуртожитку за адресою пров. Вокзальний, 14-А у місті Чернігові, які, на думку інспекторів, є меншими від собівартості цих послуг. В результаті чого відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» - ВП Моторвагонне депо Чернігів недоотримано плати (прибутку) за комунальні послуги від споживачів теплопостачання на загальну суму 677 939,19 грн..

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.2 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача про недоотримання відокремленим підрозділом позивача доходів від постачання комунальних послуг на загальну суму 677 939,19 грн. є безпідставними, оскільки фактично ґрунтується на припущеннях, що не були перевірені суб'єктом владних повноважень у встановленому законодавством порядку, відтак є недоведеним.

Як встановлено судом першої інстанції, Моторвагонне депо Чернігів є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» і має ліцензію Серія АВ №378334 від 09.09.2008 року, видану Чернігівською обласною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 05.09.2008 року за №319 на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії із строком дії з 05.09.2008 р. по 04.09.2013р.

Протягом 2010, 2011 та 9 місяців 2012 років за даними бухгалтерського обліку, сплата за проживання та комунальні послуги у кімнатах відпочинку в будинку 4-А по вул. Жабинського і в гуртожитку за адресою пров. Вокзальний, 14-А у місті Чернігові, працівниками Моторвагонного депо Чернігів здійснювалася безпосередньо шляхом утримання нарахованої суми «до оплати за проживання» з їх заробітної плати, а працівникам іншого структурного підрозділу позивача - працівникам локомотивного депо Дарниця також з урахуванням показників граничних тарифів - шляхом нарахування їм суми «до оплати за проживання» з послідуючим проведенням взаєморозрахунків (по АВІЗО) на підставі граничних тарифів, затверджених відповідними наказами керівництва Моторвагонного депо Чернігів, які видані на виконання рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради, постанов Чернігівської обласної державної адміністрації та постанов НКРЕ України.

Вимогами ст.20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Статтями 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Згідно ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009р. №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Нарахування плати за проживання та комунальні послуги в спірних правовідносинах здійснювалася на підставі граничних тарифів, затверджених відповідними наказами керівництва Моторвагонного депо Чернігів, які видані на виконання рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради, постанов Чернігівської обласної державної адміністрації та постанов НКРЕ України.

Враховуючи вищевикладене, припис щодо внесення зміни до договорів про теплопостачання в частині підвищення тарифів на послуги з теплопостачання, а в разі відмови контрагентами внести такі зміни, розірвати договори в установленому законодавством порядку, таким, що не ґрунтується на нормах законодавства і може призвести до порушення охоронюваних законодавством прав споживачів комунальних послуг.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, показник недоотриманих доходів від постачання комунальних послуг (з утримання будинку та прибудинкової території, послуг з водопостачання та водовідведення, теплопостачання та підігріву гарячої води) на загальну суму 677 939,19 грн. ДФІ у місті Києві самостійно не розраховувався, а був запозичений інспекцією з даних бухгалтерського обліку відокремленого підрозділу ДТГО «ПЗЗ» - Моторвагонного депо Чернігів, де згаданий показник відображався як арифметична різниця між собівартістю послуг та компенсацією, фактично отриманою підприємством від споживачів за господарськими операціями з постачання послуг.

Тобто, відповідач не здійснив жодних власних розрахунків ефективності використання Моторвагонним депо Чернігів ресурсів за господарськими операціями по постачанню для потреб населення послуг з утримання будинку та прибудинкової території, послуг з водопостачання та водовідведення, теплопостачання та підігріву гарячої води (в тому числі і відносно собівартості послуг) з подальшим порівнянням з фактичною оплатою отриманих споживачами послуг.

За зазначених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності п.2 оскаржуваної вимоги.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.3 Вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правильності обрахунку оприбуткованих труб в комору від розбирання вагонів по вагонному депо станції Бахмач, та вважав їх такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях інспекторів без дослідження всіх показників, які вплинули, або могли вплинути на визначення вартості труб

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення, затвердженого наказом начальника ДТГО «ПЗЗ» від 08.02.2011року №49-Н, Пасажирське вагонне депо станції Бахмач є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та підпорядковується відокремленому підрозділу галузева пасажирська служба ДТГО «ПЗЗ» (Положення про відокремлений підрозділ пасажирське вагонне депо станції Бахмач Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»).

Наказом пасажирського вагонного депо станції Бахмач від 10.01.2011 року №28 «Про порядок розробки, зберігання, відвантаження, облік брухту чорних, кольорових металів і сплавів в депо» створено комісію, у тому числі для визначення придатності запасних частин для повторного використання.

Комісією протягом 2011 року та 9 місяців 2012 року складались акти за результатами проведення дефекації труб системи опалення демонтованих вагонів, що порізані у металевий брухт (акти заміру фізичного зносу та дефекації труб по вагонам №28921, №30786, №31438, №30547, №30885, №30711, №30505, №31412, №30802, №31867, №30877, №31446, №28624, №27204, №73018, №31016, №27089, №26990, №76045, №14103, а також акти дефектації старопридатних матеріалів, що утворились в результаті розробки вагонів в металобрухт, затверджені начальником Пасажирського вагонного депо станції Бахмач у спірний період.

Структурним підрозділом позивача за підписом начальника пасажирського вагонного депо станції Бахмач розрахунки економічного ефекту від оприбуткування труб б/в, що надійшли в комору ЛВЧД-9 станції Бахмач з розроблених вагонів в металобрухт за 2011 рік та за 9 місяців 2012 року. При здійсненні вказаних розрахунків пасажирським депо враховано процент зносу згідно актів дефектації, складених в спірному періоді.

При обрахуванні вартості труб відокремленим підрозділом була врахована ціна по реалізації металобрухту марки 501, що була рекомендована Укрзалізницею згідно протоколів чергових засідань комісії Укрзалізниці з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів, що приймалися в 2011 та 2012 роках.

В зазначених протоколах визначені різні рівні цін металобрухту марки 501 у відповідних періодах, разом з тим інспекцією під час обрахунку використано загальну ціну, а саме : за 2011 рік - 2 250,00 грн., за 9 місяців 2012 року -2000, 00 грн.

Крім того, з складених ДФІ в м. Києві реєстрів оприбуткування труб в комору від розбирання вагонів по вагонному депо станції Бахмач за 2011 рік і за 9 місяців 2012 року, що були оформлені відповідачем в якості додатку до Акта ревізії №23, не містять інформації, яка б давала можливість встановити факт врахування інспекторами стану реалізованих труб (їх знос з урахуванням часу та інтенсивності використання).

Стосовно припису ДФІ в м. Києві, закріпленого в пункті 4 переліку вимоги №26-08-14-14/4182 від 29.03.2013 року, колегнія суддів звертає увагу на наступне. В Акті ревізії зазначено, що перевіркою обґрунтованості включення до складу адміністративних витрат вартості послуг сторонніх організацій проведено по ТОВ «Мастер КЛІН», який надав наступні послуги: збір, вивезення та відвантаження сміття із урн та контейнерів Приморського вокзалу Київ-Пасажирський (платформи, Північний павільйон з платформами до майданчика тимчасового зберігання сміття), комплекс прибирання будинків по зупинкам Короваєві дачі, Лівий берег, Дарниця.

Так, протягом періоду, що підлягав ревізії, ТОВ «Мастер Клін» за 26 договорами з ДТГО «ПЗЗ» надано послуг на суму 42 138 172,73 грн. (в 2010 році - 8 договорів та додаткових угод на суму 11 827 305,89 грн.; в 2011 році - 7 договорів та додаткових угод на суму 18 456 025,17 грн.; за 9 місяців 2012 року - 11 договорів та додаткових угод та калькуляцій до них на суму 11 854 841,67 грн.), що відповідає обліковим даним відокремлених підрозділів галузевої пасажирської служби та галузевої служби приміських пасажирських перевезень. Розрахунки за вищевказаними договорами проведені в повному обсязі, станом на 01.10.2012 року заборгованість відсутня.

За наслідками перевірки умов укладених договорів та додаткових угод встановлено, що зазначена в них вартість визначена згідно з калькуляціями, в яких включено: витрати на витратні матеріали (миючі засоби, господарчі товари тощо), спецодяг, амортизація основних засобів (оренда обладнання, нарахування амортизації на обладнання тощо), витрати на оплату праці та інші витрати (медичний огляд тощо), рентабельність (протягом 2010, 2011 років 16 %, протягом 2012 року 18 %), ПДВ.

В ході ревізії з метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків проведено зустрічну звірку у ТОВ «Мастер Клін», якою встановлено, що до вартості послуг включено витрати на медичні послуги для працівників ТОВ «Мастер Клін» на суму 156 252,32 грн. (в 2010 році - 41 315,48 грн.; в 2011 році - 63 627,60 грн. та січень-вересень 2012 року - 51 309,24 грн.).

Згідно наданих до звірки документів (договорів укладених з Центральною поліклінікою Шевченківського району міста Києва від 25.06.2010р. №63, від 24.06.2011р. №124, від 03.07.2012р. №76 та актів на медичне обслуговування від 22.07.2010р. б/н, від 08.07.2011р. б/н, від 12.07.2012р. №414) Товариством фактично понесено витрат на медичні послуги працівників за 2010, 2011 роки та січень-вересень 2012 року на суму 32 555,11 грн. (в 2010 році на суму 15 109,10 грн., в 2011 році 9 635,32 грн. та протягом січня-вересня 2012 року 7 810,69 грн.).

На підставі звірки сум вказаних у калькуляціях до договорів (додаткових угод) , актів прийому-здачі виконаних робіт з фактично понесеними Товариством витратами на медичні послуги для працівників, відповідач прийшов до висновку про прийняття ДТГО «ПЗЗ» завищених сум в калькуляціях (до договорів та додаткових угод) та відповідно актів прийому-здачі виконаних робіт на загальну суму 123 697,21 грн. з урахуванням ПДВ та рентабельності в 2010 році - 26 206,38 грн., в 2011 році - 53 992,28 грн., протягом січня-вересня 2012 року - 43 498,55 грн.).

Крім того, в ході зустрічної звірки відповідачем проведено перевірку підтвердження фактичних витрат, понесених Товариством при включенні до вартості послуг нарахованої суми амортизації на обладнання за дев'ятьма договорами (за 2010 рік - 2 договори на суму 197 869,33 грн., за 2011 рік - 4 договори на суму 13 079 249,04 грн., за 9 місяців 2012 року - 3 договори на суму 10 518 445,20 грн.).

Визначення обсягів нарахувань на амортизаційні витрати основних засобів, як зазначено в Акті ревізії, здійснювалось Товариством за обладнанням, яке рахувалось на балансі Товариства за видатковими накладними (від 16.08.2007 року №0000000005 підлогомиючих машин Hakomtik B 530 36 172,50 грн. без ПДВ та Hakomtik B 910 у вартості 137 886,13 грн. без ПДВ, від 22.07.2008р. №КИ-0766 тягача ЕТ 512.5 загальною вартістю 101 397,78 грн., підлогомиючої машини Hako Jonaz 900 вартістю 32 000,00 грн.).

Провівши співставлення вартості зазначеного обладнання, яке рахувалось на балансі ТОВ «Мастер Клін» з вартістю обладнання, зазначеного в калькуляціях при нарахуванні амортизації основних засобів, за 2010, 2011 роки та 9 місяців 2012 року, ДФІ в м. Києві дійшла висновку про завищення витрат на амортизаційні нарахування за 9 договорами на загальну суму 103 508,06 грн. (за 2010 рік по 2 договорам на суму 110 509,60 грн., за 2011 рік по 4 договорам на суму 42 264,67 грн., за 9 місяців 2012 року на суму 50 733,79 грн.).

Також, перевіркою 4 договорів та 1 додаткової угоди (за 2011 рік - 2 договори на суму 2 277 360,00 грн., за 9 місяців 2012 року - 2 договори та 1 додаткова угода на суму 2 517 964,26 грн.) щодо включення в калькуляції вартості оренди обладнання за 2011 рік та 9 місяців 2012 року інспекторами було встановлено, що передача власного майна ДТГО «ПЗЗ» (вокзал станції Київ-Пасажирський) Товариству здійснено за договором оренди від 20.05.2008 року №165/08, яке, в свою чергу, включено в калькуляції до вищезазначених договорів по наданню послуг по прибиранню.

Товариством фактично понесені витрати на оренду спеціалізованої техніки (майно) відповідно рахунків-фактур на загальну суму 63 280,63 грн. в т.ч. за 2011 рік - 36 059,44 грн., за 9 місяців 2012 року - 27 221,19 грн.

При цьому, загальні витрати на оренду спеціалізованої техніки, які зазначено в калькуляціях (до 4 договорів про надання послуг) та в актах прийому-здачі виконаних робіт склали на загальну суму 122 451,00 грн. у т.ч. за 2011 рік - 69 972,00 грн., за 9 місяців 2012 року - 52 479,00 грн.

За наслідками співставленням сум орендної плати майна, яке передано Товариству, значених в калькуляціях та актах прийому-здачі виконаних робіт, з сумами орендної плати, зазначеними в рахунках-фактурах за 2011 роки та 9 місяців 2012 року інспекторами встановлено завищення витрат на оренду майна по 4 договорам та 1 додатковій угоді на загальну суму 82 971,34 грн. (за 2011 рік по 2 договорам на суму 47 206,28 грн., за 9 місяців 2012 року по 2 договорам та 1 додатковій угоді на суму 35 765,06 грн.

На підставі зазначених вище обставин, встановлених під час ревізії, відповідач, посилаючись на результати зустрічної звірки, дійшов висновку про завищення ТОВ «Мастер Клін» вартості наданих послуг на суму 310 176,61 грн. внаслідок включення до вартості послуг витрат, які документально не підтверджені, а саме: на медичні послуги працівників, оренду обладнання та завищення амортизаційних нарахувань, чим порушено ст.193 Господарського кодексу України в частині необхідності вжиття кожною стороною усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу та ст.629 Цивільного кодексу України в частині того, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.4 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача ґрунтуються на даних, перевірка яких не входить до повноважень ДФІ в м. Києві, а тому викладені в пункті 4 переліку обов'язкових вимог №26-08-14-14/4182 від 29.03.2013 року вимоги не ґрунтуються на положеннях законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем договори з ТОВ «Мастер КЛІН» про надання послуг з прибирання територій та приміщень у 2010-2012 роках укладались на підставі положень Закону України «Про здійснення державних закупівель» після проведення конкурсних торгів.

Зі змісту договорів між ДТГО «ПЗЗ» (Замовник) та ТОВ «Мастер Клін» (Виконавець), сторонами при їх укладенні погоджувалась вартість послуг по прибиранню визначених в угодах територій за місяць та визначалась загальна вартість послуг по договорам з моменту їх підписання до дати, зазначеної в угодах.

Згідно актів прийому-здачі виконаних робіт, визначена до сплати сума коштів за надані послуги дорівнює, а в деяких випадках є меншою, ніж визначена сума в договорах (в додаткових угодах), калькуляціях та переліках видів, обсягів та вартості робіт по об'єктах.

Під час проведення ревізії контролюючим органом не досліджувалось питання дотримання сторонами визначеної Законом України «Про здійснення державних закупівель» процедури укладення договорів на закупівлю та не встановлено фактів невідповідності умов, закріплених в договорах і в додаткових угодах, вимогам чинного законодавства.

Укладені між позивачем і його контрагентом (ТОВ «Мастер Клін») договори і додаткові угоди у встановленому законодавством порядку недійсними або такими, що суперечать положенням законодавства не визнавались.

Під час проведення зустрічної звірки ДФІ в м. Києві було проведено перевірку підтвердження фактичних витрат понесених ТОВ «Мастер Клін» при наданні послуг підконтрольній установі, у зв'язку з чим відповідачем досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Мастер Клін» з Центральною поліклінікою Шевченківського району міста Києва (договори, акти приймання-здачі виконаних робіт тощо), а також бухгалтерські документи щодо оренди спеціалізованої техніки та оренди обладнання.

На підставі зібраних під час зустрічної звірки даних відповідач дійшов висновку, який зазначив в Акті ревізії, про завищення ТОВ «Мастер Клін» вартості наданих послуг на суму 310 176,61 грн. внаслідок включення до вартості послуг витрат, які документально не підтверджені, а саме: на медичні послуги працівників, оренду обладнання та завищення амортизаційних нарахувань.

Разом з тим, відповідно до пункту 12 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Статтею 11 зазначеного Закону визначено, що зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.

При зустрічній звірці органи державної фінансової інспекції лише перевіряють на підставі наявних у такого суб'єкта документів та матеріалів дотримання законів підконтрольною установою, що ревізується, встановлювати вид, обсяг та якість операцій, що проводилися двома суб'єктами господарювання.

Тобто, відповідач фактично здійснив дії щодо фінансового контролю за правильністю і достовірністю обліку контрагента підконтрольної установи та його первинних документів, що не відноситься до повноважень фінансової інспекції, а отже є такими, що були вчинені з перевищенням повноважень та з порушенням положень Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» і Порядку №550.

Крім того, факт порушення підконтрольною установою вимог законодавства щодо відображення в бухгалтерському обліку спірних операцій, а також факт існування обставин, які б свідчили про фіктивність правочинів або про невиконання (неналежне виконання) сторонами угод взятих на себе зобов'язань під час ревізії і зустрічної звірки, а також судом першої інстанції не встановлено.

Відповідно до положення ч.2 ст.845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Погіршення якості отриманих ДТГО «ПЗЗ» від ТОВ «Мастер Клін» послуг по прибиранню територій і приміщень ревізією не встановлено.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірності свого рішення в цій частині.

Щодо правомірності скасування судом першої інстанції пункту 8 Вимоги щодо списання дебіторської заборгованості Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України у сумі 11 788 753, 54 грн. по невідшкодованим витратам ДТГО «ПЗЗ» за пільгові перевезення студентів у 2004-2005 роках. Зокрема, в аткі ревізії відповідач вказував на відсутність документів, що підтверджують проведення претензійно-позовної роботи з відшкодування заборгованості Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України за пільгові перевезення студентів у 2004 році у сумі 2 000 410,99 гривень.

Наведені обставини стали підставою для висновку інспекторів про порушення ДТГО «ПЗЗ», як кредитором, вимог статті 509 Цивільного кодексу України, оскільки підконтрольна установа не скористалась своїм правом вимагати від боржника (Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України) виконання його обов'язку та прострочила терміни, у межах яких могла звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, які визначені главою 19 Цивільного кодексу України.

Натомість судом першої інстанції встановлено, відповідно до п.2.1 договору ПЗ/Л-045060/НЮ від 05.02.2005 року ДТГО «ПЗЗ» зобов'язувався здійснювати перевезення студентів у загальних і плацкартних вагонах пасажирських та швидкісних поїздів, вагонах електро- та дизель-поїздів приміського сполучення за умови придбання студентами проїзних документів (квитків) з оплатою 50 відсотків їх вартості у термін з 1 січня по 28 червня та з 28 серпня по 31 грудня 2004 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2005 року у справі №24/507 за позовом ДТГО «ПЗЗ» до Міністерства освіти і науки України про стягнення 4 266 496,62 грн. стягненно з Міністерства освіти і науки України у зв'язку з невиконанням останнім в повному обсязі зобов'язань по договору №ПЗ/Л-045060/НЮ від 05.02.2005 року про розрахунки за надані послуги по перевезенню залізницею студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Тобто, за результатами розгляду справи господарським судом вимоги позивача задоволені у повному обсязі, стягнуто з Міністерства освіти і науки України суму витрат по забезпеченню ДТГО «ПЗЗ» пільгового проїзду студентів за 2004 рік на загальну суму 4 266 496,62 грн., до складу якої входить і спірна сума у розмірі 2 000 410,99 гривень, що була відображена в Акті ревізії.

Підстави для відшкодування позивачем в повному обсязі шкоди за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 2 000 410,99 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України відсутні, оскільки зазначені обставини мали місце на час проведення відповідачем ревізії і складення обов'язкових для виконання приписів.

Щодо пункту 16 Вимоги.

Відповідно до Акту ревізії відповідачем зафіксовано порушення Відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Моторвагонне депо Чернігів вимог п.23, п.29 П(С) БО 7 «Основні засоби», що полягає у здійсненні нарахування амортизації на дизель-поїзди під час проходження ними приймальних випробувань, тобто, які не були введені в експлуатацію для здійснення пасажирських перевезень у загальній сумі 413 057,65 грн., в т.ч. за 2011 рік на - 202 347,22 грн., за 9 місяців 2012 року - 210 710,43 грн., що призвело до завищення витрат на відповідну суму.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.16 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази по даному епізоду в своїй сукупності спростовують висновки ДФІ в м. Києві про порушення Відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Моторвагонне депо Чернігів вимог п.23, п.29 П(С) БО 7 «Основні засоби».

Так, відповідно до п. 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р. №92 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При цьому, строком корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в силу приписів п. 24 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, вважається очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Таким чином, амортизація на об'єкт основних засобів нараховується протягом усього строку отримання підприємством економічних вигод від його використання.

У відповідності до абз.1, 3 п.29 Положення (стандарт) 7 нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу по Відокремленому підрозділу Моторвагонне депо Чернігів від 22.06.2011 року №296 «Про введення в експлуатацію основних засобів і визначення терміну експлуатації», у зв'язку з придбанням основних засобів для визначення в господарській діяльності постійно діючій комісії для введення в експлуатацію і списання основних засобів, малоцінних необоротних і нематеріальних активів, створеній наказом №424 від 04.09.2010р. наказано ввести в експлуатацію і встановити термін експлуатації основного засобу - дизель-поїзду 630М 0001 зі строком служби 240 місяців і шифром амортизації 50105.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується фактичне використання дизель-поїзду 630М 001 за призначенням (експлуатація), зокрема маршрутними листами за 23-26 червня 2011 року.

У липні 2011 року, тобто в наступному місяці після видання наказу про введення в експлуатацію дизель-поїзду 630М, Моторвагонним депо Чернігів було нараховано амортизацію на дизель-поїзд 630М (інвентарний номер 54024) на суму 202 347,22 грн., про що здійснено відповідний напис у відомості наявності основних засобів за липень 2011 року.

Позивачем підтверджено наявність дохідних надходжень від експлуатації дизель-поїзду у червні 2011 року.

Разом з тим, відповідачем не доведено факт проходження дизель-поїздом 630М приймальних випробувань і не введення його в експлуатацію для здійснення пасажирських перевезень у спірному періоді.

Враховуючи, що дизель-поїзд 630М із експлуатації не виводився, підприємством отримано економічні вигоди від його використання, тому підстави для припинення нарахування амортизації в спірній період були відсутні. Відповідно і відсутні підстави для коригування в обліку витрат на амортизацію.

Щодо оскаржуваної позивачем вимоги ДФІ в м. Києві, закріпленої в пункті 27.

В Акті ревізії відповідач зазначає про зайво понесені Відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Коростенська дистанція колії витрати на загальну суму 583 926,69 грн., а саме: за 2010 рік - 6 752,60 грн., 2011 рік - 537 917,41 грн., 2012 рік - 39 256,68 грн., внаслідок завищення підрядником - Відокремленим підрозділом Коростенська колійно-машинна станція №122 вартості капітального ремонту та модернізації колії в актах виконаних робіт за 2010-2011 роки та 9 місяців 2012 року через фактично не підтверджені витрати на час, який витрачено на перехід до місця робіт з інструментом та повернення після роботи, на пропуск поїздів, огороджування місця роботи сигналами та забезпечення його зв'язком, піднесення води, охорону інструмента та матеріалів, чим порушено вимоги Загальної частини збірника типових технічно обґрунтованих норм часу на роботи з ремонту верхньої будови колії, погодженого постановою від 23.01.2002 року №пр.-1 Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України та затвердженого наказом Укрзалізниці від 30.04.2002 року №17-ЦЗ.

В обґрунтування наведеного висновку в акті ревізії зазначається про те, що КМС №122 до актів виконаних робіт та виконавчих калькуляцій по капітальному ремонту та модернізації колії за червень-грудень 2011 року позивач застосовує норми часу, що передбачені типовими технічно обґрунтованими нормами часу на роботи з ремонту верхньої будови колії, затвердженими наказом Укрзалізниці від 30.04.2002 року №17-ЦЗ, в той час як діючі місцеві норми часу, тобто фактичні, нижчі від тих, що передбачені зазначеним наказом, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт по капітальному ремонту та модернізації колії в актах виконаних робіт та виконавчих калькуляціях на загальну суму 131 452,14 грн., чим порушено вимоги Загальної частини збірника типових технічно обґрунтованих норм часу на роботи з ремонту верхньої будови колії, погодженого Постановою від 23.01.2002 року №пр.-1 Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України та затвердженого наказом Укрзалізниці від 30.04.2002 року № 17-ЦЗ.

Крім того, в Акті ревізії стверджується, що ВП Коростенська дистанція колії завищена вартість виконаних робіт на загальну суму 3 769 881,07 грн. внаслідок не підтвердження факту отримання будівельних матеріалів КМС №122 у грудні 2011 року (відсутні залізничні накладні на перевезення рейко-шпальної решітки), а саме: рейки типу Р-65, скріплення КПП-5 - від Козятинської колійної машинної станції (КМС №120) на суму 1 823 244,55 грн. та від Шепетівської колійної машинної станції (КМС №193) на суму 1 946 636,52 грн., які в подальшому були списані на проведення модернізації колії на шпалах СБ-3, з вкладанням рейок типу Р-65, скріплення КПП-5, парної колії перегону Шатрище-Чоповичі протяжністю 1,187 км. та 1,2 км, чим порушено п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в частині відсутності первинних документів.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.27 оскаржуваної вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що покладення на позивача обов'язку відкоригувати в обліку витрати на загальну суму 3 901 333,21 грн. (131 452,14 грн. + 3 769 881,07 грн.) та відобразити в обліку ВП Коростенська дистанції колії ДТГО «ПЗЗ» дебіторську заборгованість за завищену структурним підрозділом ДТГО «ПЗЗ» - ВП Коростенська колійно-машинна станція №122 вартість робіт в загальній сумі 3 901 333,21 грн. є протиправним.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо висновків ДФІ в м. Києві щодо завищення вартості виконаних робіт по капітальному ремонту та модернізації колії в актах виконаних робіт та виконавчих калькуляціях на загальну суму 131 452,14 грн., то останні ґрунтуються на даних, наведених в нарядах на відрядні роботи монтерів KMC №122 за період червень-грудень 2011 року.

Обрахована відповідачем різниця, яка вважається завищенням вартості робіт (131 452,14 грн.) - це різниця між оплатою праці монтерів колії за впровадженими на залізниці відрядними розцінками (відрядна оплата праці) та величиною, яку обраховано інспектором за умови, якщо б була запроваджена погодинна оплата праці. Погодинна оплата праці обрахована Інспекцією шляхом множення відпрацьованих годин, які зазначено у нарядах на відрядні роботи, на погодинну ставку працівника відповідного розряду.

Спірні роботи по капітальному ремонту та модернізації колії виконувались монтерами колії Коростенської колійно-машинної станції №122.

Відповідно до витягу з колективного договору за реєстраційним №641 від 30.08.2011р., що діє у Коростенській колійно-машинній станції №122, в підпунктах 3.2.3 і 3.2.4 зазначено, що монтери колії є категорією працівників, що відносяться до робітників відрядників. Оплата праці робітників відрядників проводиться за відрядними розцінками, згідно технічно обґрунтованих норм праці. Адміністрація гарантує проведення перегляду й введення норм праці, зміну умов праці тільки за умови їх економічного і соціального обґрунтування і з обов'язковим офіційним повідомленням працівників не менш ніж за два місяці до їх запровадження та за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно статті 90 Кодексу законів про працю України, яка встановлює порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці, при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Позивачем доведено, що обрахування заробітної плати монтерам проведено з урахуванням технічно обґрунтованих норм, розряду (тарифної ставки) та фактично відпрацьованому часу, тобто з дотриманням вимог ст.90 КЗпП України та Типових технічно обґрунтованих норм часу на роботи з ремонту верхньої будови колії, затверджених наказом Укрзалізниці від 30.04.2002р. №17-ЦЗ.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача щодо підтвердження витрат на час, який витрачено на перехід до місця робіт з інструментом та повернення після роботи, на пропуск поїздів, огороджування місця роботи сигналами та забезпечення його зв'язком, піднесення води, охорону інструмента та матеріалів є необґрунтованим, оскільки жодних вимог щодо оформлення будь-яких документів на підтвердження правильності обрахунку норм часу на проведення таких робіт не визначено.

Щодо посилання відповідача на неправомірне неврахування позивачем діючих місцевих норм часу (нижчих від тих, що визначені в наказі Укрзалізниці від 30.04.2002 року №17-ЦЗ), то правомірним є застосування відокремленим підрозділом позивача при обрахунку вартості виконаних робіт по капітальному ремонту та модернізації колії галузевого нормативного акта - Типових і технічно обґрунтованих норм часу на роботи з ремонту верхньої будови колії, затверджених наказом Укрзалізниці від 30.04.2002р. №17-ЦЗ, оскільки ДТГО «ПЗЗ» такого нормативного акту не розроблено.

Згідно положень про відокремлені підрозділи: Коростенська дистанція колії (скорочена назва ПЧ-13), Коростенська колійна машинна станція (KMC №122), Козятинська колійна машинна станція (KMC №120) і Шепетівська колійна машинна станція (KMC №193), вони є відокремленими підрозділами ДТГО «ПЗЗ» та не є юридичними особами.

Основними напрямками діяльності КМС №122 у відповідності до положення про даний відокремлений підрозділ є: ремонт всіх елементів колії (модернізація, капітальний, середній комплексно-оздоровчий ремонти); запровадження заходів по економному витрачанню матеріалів, палива, електроенергії та зниженню собівартості робіт; здійснення заходів, направлених на підвищення продуктивності праці та рентабельності виробництва; та інше.

Відповідно до графіку виконання колійних робіт на напрямках Київ-Коростень-Шепетівка-Здолбунів та Київ-Гребінка у 2011 році, виконавцем колійних робіт на напрямку Тетерів-Коростень, перегін: Чоповичі-Шатрище визначено KMC №122.

З акцептованих Коростенською дистанцією колії повідомлень (авізо) від 30.12.2011р. №№615 і 607, вбачається, що KMC №122 передавало до ПЧ-13 вартість виконаних робіт по модернізації колії. За твердженням позивача до суми, проведеної по рахунку включається вартість складових решітки, вартість збирання колійної решітки KMС №120 та KMC №193 та вартість робіт з монтажу KMC №122 на перегоні Шатрище-Чоповичі

Актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 14.12.2011 року закріплено рішення робочої комісії: « 149 км (0.77140) - 134 км (0.69680) парної колії перегону Шатрище-Чоповичі вважати прийнятим генерального підрядчика (КМС-122) і готовим до пред'явлення державній приймальній комісії». Даним актом ПЧ-13 визначено експлуатаційною організацією.

Рішенням державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, закріпленим в акті від 21.12.2011 року прийнято в експлуатацію пред'явлений до прийняття 149 км (0.77140) - 134 км (0.69680) парної колії перегону Шатрище-Чоповичі.

Відповідач стверджує, що позивачем не підтверджено факт отримання будівельних матеріалів колійної решітки залізничними накладними.

Порядком застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 01.11.2010 за №800 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2011 р. за №478/19216 передбачено, що електронні перевізні документи (далі - ЕПД) - це сукупність електронних документів (далі - ЕД), що визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» (851-15), в яких зафіксована інформація у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

ЕПД повинні містити інформацію, визначену для накладної ( яка на кожне відправлення вантажу повинна подаватися відправником станції навантаження) Правилами перевезення вантажів.

У разі неможливості створення ЕПД за допомогою електронного документообігу приймання вантажу до перевезення здійснюється за паперовим перевізним документом відповідно до вимог Правил перевезення вантажів.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 01.11.2010 за №800, то з наданих позивачем електронних накладних вбачається, що вони за своїм змістом відповідають вимогам Порядку та підтверджують здійснення операцій по перевезенню вантажу.

Наданими позивачем доказами доведено факт отримання будівельних матеріалів (рейко-шпальної решітки) КМС №122 у грудні 2011 року: рейки типу Р-65, скріплення КПП-5 - від Козятинської колійної машинної станції (КМС №120) на суму 1 823 244,55 грн. та від Шепетівської колійної машинної станції (КМС №193) на суму 1 946 636,52 грн.

А тому, висновки ДФІ в м. Києві частині порушення Відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Коростенська дистанція колії п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в частині відсутності первинних документів є необґрунтованими.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості вимог позивача про визнання протиправним і скасування пункту 28 владного припису колегія суддів враховує наступне.

Згідно Акту ревізії Відокремленим підрозділом ДТГО Конотопська дистанція колії допущено порушення вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.5-7, 16, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та п.2.4.1, п.2.4.2 Номенклатури витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 21.08.2007р. №417-Ц,а саме: завищено вартість робіт з модернізації колії на загальну суму 3 018 561,13 грн. внаслідок невірного визначення загальновиробничих та адміністративних витрат у виконавчих калькуляціях (а саме не у відповідності з фактично понесеними витратами). При цьому, по окремим актам приймання виконання робіт занижено розмір загальновиробничих та адміністративних витрат за період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р. на загальну суму 144 818,88 грн.

Визнаючи протиправним та скасовуючи частково п.28 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДФІ в м. Києві в частині щодо завищення відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Конотопською колійною машинною станцією №119 вартості робіт з модернізації колії на загальну суму 3 018 561,13 грн. внаслідок невірного визначення загальновиробничих та адміністративних витрат у виконавчих калькуляціях (а саме не у відповідності з фактично понесеними витратами) є необґрунтованим та недоведеним належними і допустимими доказами

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки згідно п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

В пункті 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» закріплено, що підприємство/установа може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Судом першої інстанції встановлено, що при прийнятті вимоги в частині зменшення в обліку ВП Конотопська дистанція колії вартості активів на загальну суму 2 956 249,64 гривень контролюючим органом не досліджено питання і не закріплено відповідних висновків щодо вартості активів (об'єктів основних засобів) на відповідні дати балансів ВП Конотопська дистанція колії в межах ревізійного періоду на предмет їх завищеної (несправедливої) вартості. Справедлива вартість активів відповідачем не визначена, а питання наявності/відсутності активів в обліку Конотопська дистанція колії не досліджено.

Судом першої інстанції також встановлено, що при складенні калькуляцій на модернізацію колії для Конотопської дистанції колії в 2010, 2011 та 9 місяців 2012р. загальновиробничі та адміністративні витрати включалися у процентному відношенні до прямих витрат. Розрахунок процента накладних витрат виконувався за попередній (базовий) рік, затверджувався у галузевій службі колії та використовувався для розрахунку калькуляції на модернізацію колії для ПЧ-1, згідно наказу №7/10-1275 від 05.12.2006р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, «Сборника нормативных и методических материалов по проектированию зданий и сооружений железнодорожного транспорта» випуск №5 від 21.08.1991р.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Доводів з посиланням на належні і допустимі докази щодо порушення позивачем вимог законодавства в частині обов'язку відображення витрат у складі витрат того року, в якому вони були здійснені відповідачем не надано.

Факт включення Машинною станцією до актів приймання виконання робіт загальновиробничих та адміністративнихі витрати на підставі виконавчих калькуляцій у відсотковому співвідношенні до прямих витрат, що відповідає положенням наказу КМС №119 «Про порядок організації бухгалтерського обліку Конотопської колійної машинної станції №119» від 05.06.2008 р. №123/1.

Будь-яких доводів на обґрунтування протиправності даного пункту вимог ДФІ в м. Києві в частині обов'язку зменшити в обліку ВП Конотопська дистанція колії вартість активів на суму 13 505,54 гривень позивачем не наведено.

Стосовно пункту 30 Вимоги щодо повернення коштів, використаних не за цільовим призначенням, колегія суддів враховує такі обставини, встановлені судом першої інстанції.

За висновками інспекторів, асигнування за КПКВК 6551250 використані ДТГО «ПЗЗ» на цілі не передбачені паспортом бюджетної програми на 2011 рік, що є порушенням п.1 ст.23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-VI (далі по тексту - БК України, п.1 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх використання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002р. №1098 (надалі - Правила №1098), п.3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011р. №97 (далі - Порядок №97), а саме проведення попередньої оплати за продукцію Maurer Sohne опорні частини КF, КGE, КGF в комплекті з температурними швами на суму 3 000 000,00 грн. замість придбання прогонових будов.

Крім того, за висновком ДФІ в м. Києві, виділені асигнування за КПКВК 6551250 ДТГО «ПЗЗ» в порушення завдань та мети, визначених паспортом бюджетної програми на 2012 рік та відповідно в порушення п.1 ст.23 БК України, п.1 Правил №1098, п.3 Порядку №97 використано на цілі не передбачені паспортом бюджетної програми на 2012 рік, а саме здійснення оплати за придбання металевих мостових конструкцій замість оплати за проектно-кошторисну документацію будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.30 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено відповідності понесених витрат, які дали можливість для зведення залізнично-автомобільного мостового ходу через р. Дніпро в м. Києві, напряму, завданню і меті паспортів бюджетних програм, а відтак, і цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інтересам замовника - головного розпорядника бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року №798 затверджено проект будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця.

11 червня 2008 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від №837-р затвердив Титул будови «Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця», відповідно до якого загальні розрахункові вартісні показники будови становлять: протяжність мосту - 1066,2 метрів, загальна протяжність колій залізничних підходів - 32,71 км, протяжність автомобільних підходів - 15,08 км. Загальна вартість робіт (капітальні вкладення) згідно проектно-кошторисної документації складає 9 157 009,694 тис. грн. в тому числі: будівельно-монтажних робіт - 5 091 998,952 тис. грн., устаткування, меблів та інвентарю - 76 885,63 тис. грн., пусконалагоджувальних робіт - 689,637 тис. грн., інші витрати - 3 987 435,475 тис. гривень.

Паспортом бюджетної програми на 2011 рік (із змінами та доповненнями,) передбачено використання коштів державного бюджету на 2011 рік в сумі 350,0 млн. грн. по наступних напрямках (показник затрат):

· кошторисна вартість монтажу прогонових будов - 51 806,0 тис. грн.;

· вартість закупівлі прогонових будов - 85 786,0 тис. грн.;

· кошторисна вартість монтажу перильного огородження - 17 470,0 тис. грн.;

· вартість закупівлі бар'єрного огородження - 21 054,0 тис. грн.;

· кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та транспортних комунікацій - 38 797,0 тис. грн.;

· вартість антикорозійного захисту металевих мостових конструкцій - 73 588,0 тис. грн.;

· кошторисна вартість асфальтного покриття - 60 999,0 тис. грн.;

· вартість проектно-кошторисної документації - 500,0 тис. грн.

Згідно річного звіту про виконання паспорту бюджетної програми за 2011 рік кошти на будівництво Мостового переходу використано по наступних напрямках:

· монтаж прогонових будов на суму 51 806,0 тис. грн.;

· закупівля прогонових будов - 85 786,0 тис. грн.;

· придбання та монтаж перильного огородження - 17 470,0 тис. грн.;

· закупівля бар'єрного огородження - 21 054,0 тис. грн.;

· будівництво інженерних мереж та транспортних комунікацій - 38 797,0 тис. грн.;

· антикорозійний захист металевих мостових конструкцій - 73 588,0 тис. грн.;

· асфальтне покриття - 60 999,0 тис. грн.;

· розроблення проектно-кошторисної документації - 500,0 тис. грн.

Всього згідно вищевказаного звіту протягом 2011 року використано коштів на загальну суму 350 000,0 тисяч гривень.

При цьому фактично, протягом 2011 року кошти в сумі 350,0 млн. грн. згідно підтверджуючих документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень на перерахування коштів, казначейських виписок) використано наступним чином:

· на оплату будівельно-монтажних робіт, які включають монтаж прогонових будов, придбання та монтаж перильного огородження, будівництво інженерних мереж та транспортних комунікацій, антикорозійний захист металевих мостових конструкцій, асфальтне покриття в сумі 242 660,0 тис. гривень;

· на закупівлю прогонових будов в кількості 2 604,9 тонн на загальну суму - 82 786,3 тис. гривень;

· на закупівлю бар'єрного огородженні в кількості 270,27 тонн на загальну суму - 21 053,7 тис. гривень;

· на розроблення проектно-кошторисної документації на загальну суму 500,0 тис. гривень;

· на здійснення попередньої оплати ТОВ «НАН» в розмірі 30% за продукцію Maurer Sohne опорні частини КF, КGE, КGF в комплекті з температурними швами в сумі 3 000,0 тис. гривень.

Відповідно до п.1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головні розпорядники бюджетних коштів відповідно до п.5 ст. 22 Бюджетного кодексу України наділені широкими повноваженнями, що надаються їм для досягнення необхідних результатів у процесі здійснення своєї діяльності.

З метою реалізації Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року №1098 «Про паспорти бюджетних програм» (зі змінами) затверджені Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання.

Згідно п.1 зазначених Правил документом, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України є Паспорт бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми відповідно до п. 40 частини 1 статті 2 БК України - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Відповідно до пункту 3 Правил №1098 головні розпорядники бюджетних коштів розробляють проекти паспортів бюджетних програм і подають їх на погодження до Міністерства фінансів України.

Згідно п.п.4,6 Правил №1098 «Про паспорти бюджетних програм», паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджується спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну, які в свою чергу, забезпечують відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України, бюджетному розпису, порядкам використання бюджетних коштів та цим Правилам.

Згідно п.10 Правил №1098, зміни до паспортів бюджетних програм уносяться протягом бюджетного періоду шляхом затвердження їх у новій редакції в порядку, установленому для складання паспортів бюджетних програм, у разі, зокрема, зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, необхідність у внесенні яких з об'єктивних причин виникла в процесі виконання бюджету і які відповідають меті, завданням та напрямам використання коштів бюджетної програми.

У спірних правовідносинах головним розпорядником бюджетних коштів визначено Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів.

Паспорт бюджетної програми на 2011 рік Національного агентства з питань підготовки та проведення в України фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (далі - Національне агентство) за КПКВК 6651250 «Виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» затверджено спільним наказом Національного агентства та Міністерства фінансів України від 04.03.2011 року за №270/329.

05 квітня 2011 року позивачем був направлений лист №НЗС-4/257 за підписом заступника начальника залізниці з будівництва розпоряднику бюджетних коштів - Національному агентству щодо змін до паспорту бюджетної програми, в якому ДТГО «ПЗЗ» просило при внесенні змін до паспорту бюджетної програми на 2011 рік в частині що стосується будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві перерозподілити бюджетні кошти за напрямами використання наступним чином: зменшити фінансування за напрямом будівництво інженерних мереж та транспортних комунікацій на 32 500 тис. грн.; збільшити витрати з монтажу прогонових будов на 14 500 тис. грн.; збільшити вартість закупівлі прогонових будов на 13 000 тис. грн.; виділити в окремі напрями використання коштів: на розробку проектно-кошторисної документації в сумі 3 000 тис. грн. і на роботи з обстеження та випробування споруд мосту в сумі 2 000 тис. грн.

Запропоновані зміни обґрунтовані позивачем необхідністю додаткової закупівлі прогонових будов, середня вартість яких збільшується на 2 тис. грн./т у зв'язку із зміною постачальника, країни виробника та валютного курсу; додатковими обсягами робіт з монтажу прогонових будов; потребою в розробці проектно-кошторисної документації автодорожніх розв'язок мосту; необхідністю виконання робіт з обстеження та випробування споруд мосту.

Паспорт бюджетної програми на 2011 рік, затверджений спільним наказом Національного агентства та Міністерства фінансів України від 04.03.2011 року за №270/329 (у редакції наказу Національного агентства і Міністерства фінансів України від 01.08.2011 року за №380/977 в частині визначення загальних розрахункових вартісних показників будови (залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця) відповідає даним, наведеним у Акті ревізії.

Відповідачем не заперечується той факт, що Паспорти бюджетних програм на 2011 - 2012 роки є такими, що сформовані з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002р. №1098.

В Акті ревізії відсутні будь-які доводи інспекторів з посиланням на встановлені під час ревізії конкретні обставини, які б свідчили про порушення позивачем вимог п.1 Правил №1098.

Щодо висновку ДФІ м.Києва про порушення позивачем вимог п.1 ст.23 БК України і п.3 Порядку №97, що полягає у проведені попередньої оплати за продукцію Maurer Sohne опорні частини КF, КGE, КGF в комплекті з температурними швами на суму 3 000 000,00 грн. замість придбання прогонових будов, то зазначені витрати на придбання опорних частин в комплекті з температурними швами при формуванні результативних показників паспорту бюджетної програми КПКВК 6651250 на 2011 рік за напрямом використання бюджетних коштів «Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» було включено до вартості закупівлі безпосередньо прогонових будов, що і знайшло відображення у звіті про виконання паспорта бюджетної програми за 2011 рік за напрямом (показником витрат) «Вартість закупівлі прогонових будов» - 85 786,0 тис. гривень.

Щодо використання позивачем у 2012 році коштів в розмірі 1 000,00 тис. грн. на здійснення закупівлі металевих мостових конструкцій, то кошти в розмірі 1 000 тис. грн., що планувалися на оплату проектно-вишукувальних робіт були спрямовані на погашення заборгованості за поставлені мостові металеві конструкції. Перерозподіл витрат було здійснено з метою забезпечення раціонального та економного витрачання бюджетних коштів, що ніяким чином не впливає на загальний результат виконання програми, рівень її ефективності і був доцільним для оптимального вирішення нагальних виробничих питань.

Результативний показник витрат в паспорті бюджетної програми, а саме «кошторисна вартість монтажу прогонових будов» згідно з проектно-кошторисною документацією включає одночасно, як вартість робіт з монтажу прогонових будов, так і саму вартість зазначених металоконструкцій.

Витрати на придбання (закупівлю) металевих мостових конструкцій є прямими витратами, які зазначаються в локальних кошторисах та входять до складу кошторисної вартості і визначаються згідно з чинними Державними будівельними нормами України, а саме Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000.

При складанні результативних показників паспорту бюджетної програми КПКВК 6651250 «Виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» на 2012 рік за напрямом використання бюджетних коштів «Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» витрати з монтажу прогонових будов передбачали і їх часткову закупівлю. Наведене дало позивачу підстави для віднесення до витрат на монтаж прогонових будов закупівлю металоконструкцій в сумі 1 000 тис. грн.

Напрямок використання бюджетних коштів відповідно до Паспорту бюджетної програми на 2012 рік, на відміну від Паспорту на 2011 рік, уніфіковано та спрощено (без розшифровки по окремих напрямках робіт та закупівель матеріалів).

Відтак, вартість робіт з монтажу прогонових будов, як і вартість самих металевих мостових конструкцій можуть бути одночасно включені до кошторисної вартості монтажу прогонових будов згідно з проектно-кошторисною документацією за умови основних завдань і мети, визначених паспортом бюджетної програми на 2012 рік - будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро.

Фактів, які б свідчили про недотримання ДТГО «ПЗЗ» напряму, зазначеному у Паспорті бюджетної програми на 2012 рік, а саме «Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві» в Акті ревізії не зафіксовано.

Метою бюджетної програми у Паспортах 2011-2012 років є «Створення правових, соціальних, економічних та організаційних умов для успішного проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Виконання державної цільової програми по забезпеченню підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Завданням, крім іншого є: «Забезпечення здійснення організаційних заходів з підготовки та проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Відповідно до ч.3 статті 119 БК України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів.

Метою бюджетної програми у Паспортах 2011-2012 років є «Створення правових, соціальних, економічних та організаційних умов для успішного проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Виконання державної цільової програми по забезпеченню підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу».

Напрям використання бюджетних коштів згідно Паспорта на 2011 рік: «Будівництво залізнично-автомобільного мостового ходу через р. Дніпро в м. Києві», в тому числі: «Монтаж прогонових будов - 1 806,00 тис. грн.» і «Закупівля прогонових будов - 85 786,00 тис. грн.».

Одним із напрямів використання бюджетних коштів за змістом Паспорта на 2012 рік є «Будівництво залізнично-автомобільного мостового ходу через р. Дніпро в м. Києві».

Позивачем доведено відповідності понесених витрат, які дали можливість для зведення залізнично-автомобільного мостового ходу через р. Дніпро в м. Києві, напряму, завданню і меті паспортів бюджетних програм, а відтак, і цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інтересам замовника - головного розпорядника бюджетних коштів.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправним і скасування пункту 30 оскаржуваної вимоги.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови в цій частині відсутні.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними і скасування пунктів 9, 10, 11, 24 вимоги Державної фінансової інспекції в м.Києві №26-08-14-14/9182 від 29.03.2013 року та зауважує про наступне.

Щодо вимоги про відшкодування в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 5 251,20 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України» (п. 9) :

В акті ревізії зафіксовано, що під час перевірки питання списання дебіторської заборгованості по бухгалтерському обліку відокремленого підрозділу - Господарська служба ДТГО «ПЗЗ» встановлено вину посадової особи ДТГО «ПЗЗ» у безповоротно втрачених активах на суму 5 251,20 грн., чим завдано збитків залізниці.

Визнаючи протиправним та скасовуючи п.9 оскаржуваної вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок ДФІ в м. Києві про понесення позивачем збитків в розмірі 5 251,20 грн. ґрунтується на припущеннях інспекторів.

Висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, по бухгалтерському обліку Господарської служби ДТГО «ПЗЗ» встановлено, що в грудні 2011 року за результатами інвентаризації розрахунків по заробітній платі станом на 30.12.2011 року списано по рахунку 9443 «Списання безнадійної дебіторської заборгованості» суму безнадійної дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, на суму 5 251,20 грн. по п'ятдесяти працівниках ДГТО «ПЗЗ». Списання здійснено по акту від 30.12.2011 року, затвердженого начальником Господарської служби ДТГО «ПЗЗ» та в подальшому перенесено на позабалансовий рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».

На підставі отриманої інспекторами інформації списання безнадійної дебіторської заборгованості за 2005-2008 роки по Господарській службі з'ясовано, що заборгованість у сумі 5 251,20 грн. складається з перевикористаних відпусток працівників при звільненні на суму 1 470,32 грн., борги, які виникли через перерахунок лікарняних за період 01.01.2008 - 22.05.2008 на суму 1 820,99 грн., перерахунок ПДФО на суму 494,22 грн., вартість телефонних розмов на суму 185,09 грн. та інше - 1 280,58 гривень.

Порушення допущено з вини колишнього головного бухгалтера Господарської служби ДТГО «ПЗЗ» ОСОБА_7 (наказ на припинення трудового договору від 24.01.2013р. №49/ОС), яка фактично не проводила роботу щодо стягнення вищезазначеної дебіторської заборгованості.

Вищезазначене стало підставою для висновку відповідача про порушення підконтрольною установою, як кредитором, вимог статті 509 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не скористався своїм правом вимагати від боржників (працівників ДГТО «ПЗЗ») виконання їх обов'язку та прострочив терміни, у межах яких він міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 2.2 Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи на Південно-Західні залізниці, яке є додатком №1 до наказу начальника залізниці від 01.10.2007р. №568-Н, при наявності підстав та обґрунтованості вимог матеріали для пред'явлення претензій готує служба чи структурний підрозділ безпосередньо причетний до договору, по якому пред'являються претензійні вимоги, і яке здійснює контроль за виконанням умов цього договору.

Відповідно до п.5.1 цього ж Положення позовна робота, включаючи підготовку матеріалів для пред'явлення позовів та відзивів на них, здійснюється юридичною службою, юрисконсультами служб, структурних підрозділів.

Господарською службою до юридичної служби матеріали для проведення претензійно-позовної роботи по зазначеній вище заборгованості не передавалися.

Юридичною службою ДТГО «ПЗЗ» також було повідомлено ДФІ в м. Києві про те, що за наслідками проведення даною службою та бухгалтерією Господарської служби аналізу зазначеної заборгованості та шляхи її погашення встановлено безперспективність проведення позовної роботи, хоча доказів щодо цього не надано.

Отже, ДТГО «ПЗЗ» не довело вжиття необхідних заходів з метою забезпечення погашення заборгованості та в порушення вимог ст. 509 ЦК не скористався свої правом вимагати стягнення зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Пунктами 1, 7, 8, 13 та 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Отже, Державна фінансова інспекція та її територіальні органи, зокрема, наділені повноваженнями пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку та порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. При цьому розгляд питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності можливий лише після розгляду матеріалів ревізії, в яких і зазначено яке саме порушення допущено і відповідальну за порушення особу.

За таких, підстав п.9 оскаржуваної вимоги є правомірним та підстав для визнання його протиправним колегія суддів не вбачає.

Стосовно пункту 10 Вимоги, визнаючи його протиправним та скасовуючи суд першої інстанції виходив з того, що висновок ДФІ в м. Києві про порушення позивачем вимог ст.256 ЦК України суперечить викладеним в Акті ревізії обставинам, оскільки право на звернення до суду було реалізовано у спірних правовідносинах Київським транспортним прокурором, який звернувся з відповідним позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України і ДТГО «ПЗЗ» про стягнення заборгованості з ТОВ «Полко».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Актом ревізії зафіксовано, що у 2010 році відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» - Вагонна дільниця станція Київ-пасажирський (ВЧ-1) списано безнадійну заборгованість ТОВ «Полко» на суму 27 285,74 грн., в той час, як наказ Господарського суду м. Києва «Про примусове виконання рішення» щодо стягнення з вказаного боржника суми боргу діяв до 05.05.2011 року.

Списання безнадійної дебіторської заборгованості ТОВ «Полко», яка утворилась в зв'язку з невиконанням останнім умов договору оренди нежитлового приміщення, в частині внесення орендної плати та сплати податку на землю та комунальні послуги, здійснено на підставі протоколу оперативної наради при начальнику ВЧ-1 від 13.05.2010 року та Висновку провідного юрисконсульта Козловця Л.О. від 31.05.2010 року.

З матеріалів справи вбачається та в Акті ревізії відображено , що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2008 року у справі №36/142 стягнуто з ТОВ «Полко» на користь ДТГО ПЗЗ суму 27 285,74 гривень. Господарським судом на примусове виконання судового рішення видано Наказ від 05.05.2008 р. №36/142 , який дійсний до 05.05.2011 року.

ДТГО «ПЗЗ» подано заяву №НЮ-30-126 від 20.05.2008р. «Про відкриття виконавчого провадження у відносності до ст. 4, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва щодо виконання рішення від 16.04.2008р. у справі №36/142 та забезпечення виконання наказу винести постанову про відкриття виконавчого провадження та накласти арешт на майно боржника із забороною його відчуження.

Постановою державного виконавця від 26.05.2008 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.05.2008р. №36/142 про стягнення з ТОВ «Полко» на користь ДТГО «ПЗЗ» боргу в сумі 25 672,12 грн.

Постановою виконавця від 30.06.2009 року у ВП №10555303 виконавчий документ - наказ №36/142 від 05.05.2008р. повернутий стягувачу на підставі п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно з приписами пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку», безнадійною дебіторською заборгованістю вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Оскільки заборгованість ТОВ «Полко» у сумі 27 285,74 грн. згідно наказу Господарського суду міста Києва від 05.05.2008 р. №36/142, який дійсний до 05.05.2011 року, на момент списання ще була реальною до стягнення, то не могла бути визнана безнадійною в силу зазначеного Положення і не могла бути списаною. Докази щодо неможливості повернення заборгованості боржником відсутні.

За таких, підстав п.10 оскаржуваної вимоги є правомірним та підстав для визнання його протиправним та скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості вимог позивача про визнання протиправним і скасування пункту 11 владного припису суд першої інстанції вважав висновок ДФІ в м. Києві щодо наявності на момент проведення ревізії нестачі основних засобів - житлових будинків, які знаходились на балансі Вінницької дистанції колії правильним, а відповідно і наявними збитки, нанесені підприємству.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність скасування пункту 11 владного припису, оскільки виконання вимоги у зв'язку з встановленням зазначених вище обставин станом на момент розгляду справи шляхом проведення незалежної оцінки розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та стягнення збитків з осіб, винних у нестачі, не є можливим, у зв'язку з її передчасністю. Та посилався на те, що на підставі зібраних у справі доказів встановлено, що нестача була виявлена лише під час ревізії, доказів проведення відповідних коригувань по бухгалтерському обліку сторонами не надано.

Крім того, суд першої інстанції зазначав про відсутність доказів на підтвердження встановлення у визначеному законодавцем порядку причин виявленої нестачі і визначення осіб, протиправні дії чи бездіяльність яких зумовили настання прямої дійсної шкоди, а тому висновки ДФІ в м. Києві про наявність підстав для стягнення з осіб, винних у нестачі матеріальних цінностей понесених позивачем збитків є передчасними.

Враховуючи закріплення спеціальної процедури встановлення відповідних фактів, що свідчить про етапність процесу списання товарно-матеріальних цінностей, який на момент завершення ревізії ще не закінчився, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вимоги контролюючого суб'єкта щодо проведення оцінки вартості ТМЦ не виявлених за наслідками проведеної інвентаризації.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції в обґрунтування висновків про протиправність владного припису, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №25 від 16 січня 2013 року по відокремленому підрозділу Вінницька дистанція колії «Щодо проведення інвентаризації необоротних активів, запасів» в зв'язку з проведенням ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності наказано провести вибіркову інвентаризацію необоротних активів та запасів, і з цією метою створена комісія.

22 січня 2013 року комісією проведено вибіркову інвентаризацію, за результатами якої складено інвентаризаційні описи основних засобів - будівель (житлових будинків) з місцем знаходження: 122 км перег. Калинівка-Погребище, 145 км ст. Мончин, 77 км перег. Вінниця-Гайсин. Вказаними описами зафіксована фактична відсутність вказаних об'єктів та зазначена їх первісна і залишкова вартість.

Разом з тим, за результатами проведених річних інвентаризацій нестач житлових будинків не фіксувалась, за результатами проведених у 2011 - 2012 роках інвентаризацій лишків та нестач не встановлено.

З письмових пояснень посадових осіб позивача, вказані будинки, збудовані у 1915 і 1938 роках, не використовуються тривалий час і вже не можуть використовуватися, на час проведення попередніх інвентаризацій будівлі знаходились в аварійному стані. Внаслідок погодних умов відбувається руйнування крівлі, стін, віконних рам і т.і. Спірні будівлі знаходяться на значній відстані від населених пунктів, у зв'язку з чим матеріально-відповідальна особа - бригадир (звільнений) ОСОБА_9 не має можливості проводити постійний контроль за збереженням будівель. Проводити охорону на кожному об'єкті не має можливості з огляду на відсутність сторожа на вказаних об'єктах. Відсутність цих об'єктів станом на час ревізії посадові особи Вінницької дистанції колії пояснюють віддаленістю цих об'єктів від залізничних переїздів, що зумовило їх розкрадання невідомими особами, що призвело до їх зруйнування

28 січня 2013 року начальником Вінницької дистанції колії затверджено протокол засідання комісії по розгляду матеріалів часткової інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, в якому зафіксовано, що при проведенні інвентаризації було встановлено відповідність фактичної наявності малоцінних необоротних матеріальних активів і товарно-матеріальних цінностей даним бухгалтерського обліку, а фактична наявність основних засобів не відповідає даним бухгалтерського обліку. В протоколі комісії вказується про нестачу по основних засобах із зазначенням первісної вартості і залишкової вартості, що відповідає даним, наведеним у інвентарних картках.

В Акті ревізії контролюючим органом зазначається, що за результатами проведеної інвентаризації у відокремленому підрозділі ДТГО «ПЗЗ» - Вінницька дистанція колії у матеріально-відповідальної особи бригадира (звільненого) будівельної бригади ОСОБА_9 встановлено нестачу 3-х житлових будинків первісною вартістю 891 669,29 грн., залишковою вартістю 384 623,00 грн., в тому числі: житловий будинок 145 км ст. Мончин - первісною вартістю 446 106,56 грн. залишковою вартістю 197 709,71 грн.; житловий будинок 122 км перег. Калинівка-Погребище - первісною вартістю 407 128,31 грн., залишковою вартістю 173 697,98 грн.; житловий будинок 77 км перег. Вінниця-Гайсин - первісною вартістю 38 434,42 грн., залишковою вартістю 13 215,31 грн.

Вказане порушення, за твердженням відповідача, призвело до шкоди (збитків) ВП Вінницька дистанція колії на загальну суму 384 623,00 гривень( відповідно даних бухгалтерського обліку про залишкову вартість).

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116.

Відповідно до якого, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (п. 2).

Для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна здійснюється незалежна оцінка з урахуванням вимог окремого розділу Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1891.

Незалежна оцінка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон) та національних стандартів оцінки, які прийняті відповідно до Закону та затверджені Кабінетом Міністрів України.

Така оцінка здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, якими є:

· суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи;

· суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

· органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

При цьому статус оцінювача отримує особа, яка склала кваліфікаційний іспит та одержала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону.

З урахуванням зазначеного, органи Держфінінспекції України не належать до суб'єктів оціночної діяльності та не вправі самостійно визначати розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

У зв'язку з цим вимога провести незалежну оцінку розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей, відповідно до вимог пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей Порядок № 116, тобто визначити суми відповідних збитків за встановленою процедурою є обґрунтованою.

За наявності звіту про оцінку на дату закінчення ревізії в акті ревізії фіксується розмір збитків, завданих внаслідок відповідних порушень. В іншому випадку в акті ревізії фіксується лише факт розкрадання, нестачі та/або знищення (псування) матеріальних цінностей з посиланням на норми законодавства, які порушено.

За таких, підстав п.11 оскаржуваної вимоги є правомірним та підстав для визнання його протиправним та скасування у суду першої інстанції не було.

Стосовно владного припису (п.24) щодо коригувати в обліку витрати на суму 81 500,00 гривень та збільшити в обліку вартість незавершених капітальних інвестицій на вказану суму, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків ДФІ в м. Києві та протиправності зазначеної вимоги.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В Акті ревізії зафіксовано, що Відокремленим підрозділом ДТГО «ПЗЗ» Моторвагонне депо Чернігів укладено договір №680611-ПЗ/НРП-112061/НЮ від 26.07.2011 року з Проектно-конструкторсько-технологічним бюро по ремонту локомотивів на предмет виконання останнім проекту модернізації салону головного вагону електропоїзда серії ЕР-9М під електропоїзд «Міського типу» (далі - електропоїзди) на загальну суму 97 800,00 гривень.

Електропоїзд серії ЕР-9М на балансі ВП Моторвагонне депо Чернігів на момент погашення кредиторської заборгованості не рахувався.

Зокрема, на підставі акту здачі приймання науково-технічної продукції №76, складеного 31.10.2011 року та підписаного обома сторонами, Моторвагонне депо Чернігів прийнято проект модернізації з відображенням в обліку кредиторської заборгованості у сумі 97 800,00 грн. та віднесенням вартості розробки проекту на витрати - в дебет рахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» у сумі 81 500,00 грн. (без ПДВ). Кредиторську заборгованість за розробку проекту модернізації Моторвагонне депо Чернігів погашено перед Проектно-конструкторсько-технологічним бюро по ремонту локомотивів 27.06.2012 року шляхом перерахування коштів у сумі 97 800,00 грн.

Підставою для розробки проекту модернізації електропоїздів був лист моторвагонного депо Фастів-1 №1192 від 29.03.2011 року.

Витрати на розробку проекту модернізації електропоїздів Моторвагонне депо Чернігів передано Моторвагонному депо Фастів-1 повідомленням №459 від 11.11.2011 року (акцептовано).

В ході ревізії надано запит до ВП Моторвагонне депо Фастів в частині надання ним інформації про відображення в обліку переданих витрат Моторвагонним депо Чернігів, пов'язаних з виготовленням проекту модернізації електропоїздів, чи рахується в обліку останнього електропоїзд серії ЕР-9М з наданням копії витягу з проекту модернізації.

Наведені в Акті обставини слугували підставою для висновків інспекторів про порушення відокремленим підрозділом позивача вимог п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000р. №92, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999р. №318, п.15 П(С)БО 2 «Баланс», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999р. №87, а саме, вартість проекту модернізації електропоїзда у сумі 81 500,00 грн. було безпідставно віднесено на витрати, чим занижена вартість активів - незавершених капітальних інвестицій на суму 81 500,00 гривень.

Відповідальною особою за вказаний факт, за висновками відповідача, є головний бухгалтер ВП Моторвагонного депо Чернігів Мозкова О.В., яка пояснила, що вартість виготовлення проекту модернізації поїзду серії ЕР-9М було віднесено на витрати в жовтні 2011 року, а також відразу сторновані дані витрати та передані по авізо №459 від 11.11.2011 року Моторвагонному депо Фастів.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що між ДТГО «ПЗЗ» (Замовник) та Проектно-конструкторсько-технологічним бюро по ремонту локомотивів (ПКТБрл - Виконавець) 26 липня 2011 року було укладено договір №ПЗ/НРП-112061 на виконання робіт по розробці науково-технічної продукції.

За умовами вказаного договору Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати за дорученням Замовника роботи по розробці науково-технічної продукції - проекту модернізації салону головного вагону електропоїзда серії ЕР-9М під електропоїзд «Міського типу» (п.1.1 Договору).

Призначення розробки і галузь застосування у відповідності до Технічного завдання на розробку науково-технічної продукції, що відповідно до п.1.2 Договору є невід'ємною частиною цього Договору, є забезпечення ремонтного підприємства проектною документацією для обладнання головних вагонів електропоїзда серії ЕР-9М сучасним устаткуванням для роботи, як електропоїзда міського типу.

Термін виконання робіт і їх кошторисна вартість визначені в Календарному плані роботи і в Калькуляції відповідно.

В жовтні 2011 року було затверджено та погоджено Пояснювальну записку до проекту модернізації салону головного вагона електропоїзда серії ЕР9М під електропоїзд міського типу ЕЗ.505.00.00.000 ПЗ, відповідно до пункту 2.1 якої, модернізацію салону головного електропоїзда серії ЕР-9М виконують з метою подальшого його експлуатування в складі електропоїзда міського типу для забезпечення внутрішньо міських пасажирських перевезень залізничним кільцем Київського транспортного вузла.

Установлення сучасного обладнання в головному вагоні електропоїзда серії ЕР-9М надасть можливість підвищити рівень комфортності пасажирів та поліпшити умови роботи бригади, що обслуговує електропоїзд (п.2.2 Пояснювальної записки).

В пункті 2.3 розділу 2 зазначено, що модернізацію салону головного вагона електропоїзда серії ЕР9М для подальшого його експлуатування в складі електропоїзда міського типу потрібно виконати під час проведення поточних ремонтів за програмами ПР-2, ПР-3 в умовах депо, або під час проведення капітальних ремонтів КР-1, КР-2 в умовах заводу.

Відповідно до наданої інформації моторвагонним депо Фастів, електропоїзди серії ЕР-9М, для яких розроблявся проект модернізації салону головного вагона, у 2011 році обліковувалися на балансі моторвагонного депо і були передані з балансу депо на баланс КП «Київпастранс» у грудні 2011 року. Інвентарні номери секцій: ЕР-9М 053002, 0530024, 053005, 0530054, 053043, 0530434, 053048, 0530484, 053050, 0530504, 053068, 0530684.

Тобто, визначено конкретний об'єкт електропоїзда ЕР - 9М для якого розроблявся проект модернізації та первісна вартість якого мала бути збільшена на суму понесених витрат.

Витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством віднесено до капітальних інвестиції в необоротні матеріальні активи( п.4 П(С)БО 7 «Основні засоби») .

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО 7 «Основні засоби») визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Згідно п.15. «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» у статті «Незавершені капітальні інвестиції» відображається вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, витрати на розробку проекту віднесені на бухгалтерський рахунок 94 «Інші операційні витрати».

Тобто, має місце заниження вартості активів - незавершених капітальних інвестицій на суму 81 500, 00 грн. внаслідок допущеного порушення в бухгалтерському обліку відокремленого підрозділу Чернігів ДТГО «ПЗЗ».

За таких підстав колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем вартості Проекту модернізації салону головного вагону електропоїзду ЕР9М під електропоїзд «міського типу» в сумі 81 500,00 грн. до складу інших операційних витрат на підставі акту виконаних робіт від 31.10.2011 року у відповідності до п.20 П(С)БО 16 «Витрати».

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та безпідставності позовних вимог позивача в частині скасування п.п.9,10,11,24, в зв'язку з чим вбачається підстави до скасування постанови суду першої інстанції в цій частині з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в м.Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року - скасувати в частині визнання протиправними і скасування пунктів 9, 10, 11, 24 вимоги Державної фінансової інспекції в м.Києві №26-08-14-14/9182 від 29.03.2013 року в частині зобов'язання:

- відшкодувати в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 5 251,20 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 9 вимоги);

- відшкодувати в повному обсязі шкоду за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 27 285,74 грн. на підставі ст.1166 Цивільного кодексу України (пункт 10 вимог);

- провести незалежну оцінку розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей, відповідно до вимог пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (надалі - Порядок № 116). Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України стягнути з осіб винних у нестачі матеріальних цінностей розмір збитків та відповідно до п. 10 Порядку № 116, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснити відшкодування збитків, завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перерахувати до державного бюджету (пункт 11 вимог);

- відкоригувати в обліку витрати на суму 81 500,00 гривень та збільшити в обліку вартість незавершених капітальних інвестицій на вказану суму (пункт 24 вимог).

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державного Територіального-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" щодо визнання протиправними та скасування пунктів 9, 10, 11, 24 вимоги Державної фінансової інспекції в м.Києві №26-08-14-14/9182 від 29.03.2013 року - відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 10.09.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.