Ухвала суду № 40446675, 03.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2014 р. м. Київ К/800/10894/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Винокурова К.С.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України про визнання діяння протиправними та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив зобов'язати Кабінет Міністрів України до вчинення дій, спрямованих на розробку порядку виплати компенсації дітям-інвалідам.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник позивача оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статі 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, до скарги не долучено квитанцію про сплату судового збору, не надано довіреність на право представника оскаржувати судове рішення в апеляційному порядку, тому запропоновано виправити недоліки до 22 листопада 2013 року

У зв'язку з не усуненням зазначених недоліків у визначені строки, ухвалою від 6 лютого 2014 року апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги з направленням справи для продовження розгляду. Зазначає, що вимоги, викладені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, виконані в повному обсязі та у строк визначені суддею.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суддя виходив з того, що зацікавленою особою не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі від 23.12.2013 року. Зокрема, додатковий договір про надання правової допомоги, в якому надано право адвокату на підписання апеляційної скарги, укладено 10.01.2014 року, тобто після подачі апеляційної скарги, судовий збір сплачено не за тими реквізитами, які були зазначені в ухвалі.

З таким висновком погодитися неможливо, так як він не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України реквізитами рахунку для зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (код класифікації доходів бюджету 22030001) визначено: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - 38004897; рахунок отримувача 31211206781007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019.

Із доданої до заяви квитанції від 13 січня 2014 року вбачається, що судовий збір сплачено саме на вказаний рахунок, тому висновок суду в цій частині є безпідставним.

Щодо повноважень представника то необхідно зазначити наступне.

Згідно частини другої статті 59 КАС України представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право, зокрема, оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення такої дій, спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Виходячи з положень зазначеної норми, представник, який бере участь в адміністративному процесі, має право оскаржувати судове рішення лише у тому випадку, коли таке право спеціально обумовлене у довіреності.

За змістом пункту 1.3 Договору про надання правової допомоги від 19 листопада 2012 року, яким керувалася адвокат при подачі апеляційної скарги, вона мала право лише готувати в разі необхідності апеляційну та касаційну скарги і брати участь в засіданнях судів, а не самостійно оскаржувати судові рішення.

Проте, згідно додаткової угоди від 10 січня 2014 року правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, а саме подання апеляційної скарги, схвалений особою, яку представляє адвокат, тому згідно статті 241 Цивільного кодексу України такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, з моменту його вчинення, тобто з моменту подачі апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити

Скасувати ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

К.С. Винокуров

Т.О. Лиска