Постанова № 4043281, 04.06.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 р.                     Справа № 2а-18033/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Смолюк С.Б.,

за участю представника позивача Будя П.В.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВГП» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000502302/1 від 9 січня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ВГП» (далі – позивач, ВАТ «ВГП») звернулось з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000502302/1 від 9 січня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 150780,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в ході позапланової невиїзної перевірки ВАТ «ВГП» з питань правових відносин з ТзОВ ТГ «Західсталь» за березень, квітень, жовтень 2007 року, за наслідками якої складено акт №1028/23-4/01880724 від 21.10.2008 року, було встановлено на порушення п.1.8 ст.8, п.п.7.7.2 «а», п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість) (далі – Закон) непідтвердження станом на 17.10.2008 року заявлених сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку ВАТ «ВГП» по фактично оплачених постачальнику ТзОВ ТГ «Західсталь» за квітень 2007 року на суму 126726 грн., за травень 2007 року – 100 341 грн. та за листопад 2007 року – 150 780 грн., що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000502302/0 від 21.10.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 150780,00 грн. Не погоджуючись з таким рішення податкового органу, позивач оскаржив його до Луцької ОДПІ та отримав рішення про відмову в задоволенні скарги, а також нове повідомлення-рішення №0000502302/1 від 09.01.2009 року. Позивач вказує на порушення Луцькою ОДПІ норм чинного законодавства та зазначає, що перевірка податковим органом проведена безпідставно, достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року була перевірена в ході проведення виїзної позапланової перевірки та підтверджена актом від 07.03.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

У запереченні на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ВАТ «ВГП» не визнав, посилаючись на те, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування за листопад 2007 року в розмірі 150780 грн. станом на 21.10.2008 року є непідтвердженою. В ході перевірки встановлено факти порушення контрагентами – постачальниками своїх податкових зобов’язань, що може бути підставою для висновку про необгрунтованість заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з бюджету. Оскільки ВАТ «ВГП» протягом тривалого часу придбавав через посередників металопродукцію у суб’єктів, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходились, не звітували про свою діяльність тощо, тому непідтвердження факту сплати ними зобов’язань з ПДВ є підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані суду заперечення та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ 21 жовтня 2008 року проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «ВГП» з питань правових відносин з ТзОВ ТГ «Західсталь» за березень, квітень, жовтень 2007 року, про що було складений акт №1028/23-4/01880724. Перевіркою встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону, станом на 17.10.2008р. не підтверджено заявлені суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку ВАТ «ВГП» по фактично оплачених постачальнику ТзОВ ТГ «Західсталь» за квітень 2007 року на суму 126726 грн., за травень 2007 року – 100 341 грн. та за листопад 2007 року – 150 780 грн. В акті перевірки Луцька ОДПІ вказує на непідтвердження суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року, оскільки не отримано зустрічні перевірки по 2 та 3 ланках постачальника до виробника по 43 постачальниках.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000502302/0 від 21 жовтня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 150780,00 грн.

ВАТ «ВГП» не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням подало 5 листопада 2008 року скаргу за №07/10. Луцька ОДПІ рішенням від 29 грудня 2008 року №25174/10/25-006 про результати розгляду первинних скарг залишила без задоволення скаргу позивача та 9 січня 2009 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000502302/1.

Згідно із п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, в Законі чітко передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає та частина від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) саме у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 п.п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позапланова виїзна перевірка ВАТ «ВГП» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року на рахунок платника в банку була проведена Луцькою ОДПІ 7 березня 2008 року, про що складено відповідний акт. За наслідками даної перевірки податковим органом будь-які повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року не приймались, отже, в ході перевірки було підтверджено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Разом з тим, Закон не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість, а тому посилання представника Луцької ОДПІ на відсутність відповідей щодо проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника, в зв’язку з чим відповідач правомірно зменшив заявлену до бюджетного відшкодування суму, є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірність прийнятого ним рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 150780,00 грн. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні не міг пояснити, в зв’язку з чим Луцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «ВГП» 21 жовтня 2008 року, не надано належних доказів підставності проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У позовній заяві ВАТ «ВГП» просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000502302/1 від 09.01.2009 року. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача як таке, що прийняте всупереч норм чинного податкового законодавства України.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 9 січня 2009 року №0000502302/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 9 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                                 Н.Б.Плахтій