Постанова № 4043273, 01.06.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 р.                     Справа № 2а-18019/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Курбай О.В.,

за участю представника позивача Новосада Ю.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «Геліос» про стягнення з активів господарства податкового боргу в сумі 10620, 06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Нововолинська об’єднана державна податкова інспекція (далі по тексту Новолинська ОДПІ) звернулася з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Геліос (далі по тексту СФГ «Геліос») про стягнення з активів господарства податкового боргу в сумі 10620, 06 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що СФГ «Геліос»є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування», однак порушує чинне законодавство в частині своєчасності сплати податків та неподаткових платежів до бюджету. Загальна заборгованість відповідача станом на 08.04.2009 року складає 10620, 06 грн. в тому числі недоїмка 10451, 10 грн. та пеня 168, 96 грн. Зокрема, заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла 19.11.2008 року за рахунок нарахованої та несплаченої суми податкового зобов’язання визначеного платником податків згідно податкової декларації № 8833 від 07.11.2008 року в сумі 5677, 39 грн. Всього нарахування за період з 19.11.2008 року по 08.04.2009 року становлять 17014, 71 грн., а недоїмка станом на 08.04.2009 року по даному платежу становить 10620 грн.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що Нововолинською ОДПІ вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, зокрема на підставі п. 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»боржнику були направлені податкові вимоги: перша №1/117/2012 від 04.11.2008 року та друга № 2/35 від 06.12.2008 року, проте, заборгованість лишилась непогашеною.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив, пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав у зв’язку з чим суд вважає за можливе справу розглянути за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що СФГ «Геліос»25.11.1993 року згідно розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації зареєстроване як суб’єкт господарської діяльності –юридична особа та взяте 27.11.1993 року на податковий облік Іваничівським відділенням Нововолинської ОДПІ.

Зворотній бік облікової картки, довідка Володимир-Волинської ОДПІ про розрахунок податкового боргу СФГ «Геліос»станом на 08.04.2009 року свідчать про наявність у відповідача 10620,06 грн. податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла внаслідок сум узгоджених податкових зобов’язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях.

          Зокрема борг по податку на прибуток виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання згідно декларації з податку на прибуток від 07.11.2008 року № 8833 в сумі 6240 грн.; несплати штрафних санкцій згідно узгодженого податкового повідомлення рішення № 0003191501/0/382 від 13.11.2008 року в сумі 192, 58 грн.; несплати узгодженого податкового повідомлення рішення № 0003211501/0/394 від 13.11.2008 року в сумі 110, 80 грн.; несплати узгодженого податкового повідомлення рішення №0000571501/0 від 24.02.2009 року в сумі 1139, 33 грн.; несплати узгодженого податкового зобов’язання згідно декларації з податку на прибуток від 22.12.2008 року № 9926 в сумі 8427 грн.; несплати узгодженого податкового зобов’язання згідно декларації з податку на прибуток від 09.02.2009 року № 11965 в сумі 904,00 грн. Оскільки, відповідачем сплачено 6563, 61 грн., заборгованість становить 10620,06 грн.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'я’ання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно пп.5.3.1. п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Як вбачається з пп..4.1.4 п. 4.1 ст.4 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю ,- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З метою погашення податкового боргу відповідачеві направлялись Ново волинською ОДПІ перша та друга податкові вимоги: № 1/117/2012 від 04.11.2008 року , № 2/35 від 06.12.2008 року щодо погашення податкового боргу, проте, заборгованість залишилась непогашеною.

          13.02.2009 року начальником Нововолинської ОДПІ прийнято рішення № 14 «Про застосування заходів погашення податкового боргу платником податків за рахунок стягнення його активів».

Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону України № 2181 –активи платника податку визначені як грошові кошти, матеріальні і нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання. Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», одним із завдань органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством України.

Згідно п. 2.3.1. ст.. 2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також держані виконавці у межах їх компетенції.

          Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про державну податкову службу в Україні» суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з активів селянського (фермерського) господарства «Геліос (45351, с.Біличі Іваничівського району Волинської області, р/р 260003013757, МФО 303398, ЄДРПОУ 20143279) на користь держави податковий борг в сумі 10620, 06 грн. (десять тисяч шістсот двадцять гривень шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі –5 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий                                         Т.М. Димарчук