Постанова № 40431932, 12.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7383/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 33/780/670/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 429 12.09.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Свінціцька О.П., з участю:

представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, працюючого приватним підприємцем, проживаючого АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в дохід держави України грошових коштів у розмірі 8300 доларів США.

Відповідно до зазначеної постанови, 08 липня 2014 року близько 10 години 25 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до м. Бургас, Болгарія літаком авіакомпанії «Interavia» рейсом №7231, своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору («зелений коридор»), тим самим, відповідно до ч.5 ст. 366 МК України заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі близько 11 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 21 000 доларів США та 10 228 гривень, що знаходились у внутрішньому кармані дорожньої валізи пасажира та переміщувались без ознак приховування. Зі слів пасажира валюта належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми пасажиру було пропущено 10 000 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст.366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та повернути йому конфісковані грошові кошти у розмірі 8300 доларів США. Вважає, що дана справа була непідсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області, оскільки, відповідно до ч.1 ст.19 КАСУ адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вказує, що порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, встановленого ст.366 МК України він не порушував, а тому, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. На обгрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що, подорожуючи за кордон з достатньою великою сумою грошей і не знаючи порядку її декларування він під час проходження митного контролю звернувся за консультацією про порядок проходження до працівника Державної митної служби України з метою отримання інформації про законну процедуру виїзду з України із значними валютними цінностями. Оскільки він підійшов із запитанням до працівника дільниці, то не звернув увагу на підлогу та на графічні символи, що на ній були. Апелянт вважає, що при цьому в його діях не було складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав.

Вислухавши пояснення:

представника Київської митниці Міндоходів, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступних висновків.

Винуватість ОСОБА_2 у порушенні встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що виразилось у переміщенні через митний кордон України в зоні «зеленого» коридору товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про порушення митних правил, протоколом опитування в справі про порушення митних правил №0377/125120103/14, доповідною запискою працівника митниці, копією квитків та копією паспорта ОСОБА_2, переліком купюр та описом готівки, затриманої у ОСОБА_2

Доказам по справі суддею надана належна оцінка і правова кваліфікація дій правопорушника за ст. 471 МК України є вірною.

Доводи апеляційної скарги про непідсудність даної справи Бориспільському міськрайонному суду є безпідставними, оскільки, згідно вимог ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно ст. 524 МК України, справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якої здійснювали провадження у цій справі.

Посилання апелянта на норми Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними, оскільки, згідно вимог ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до норм Митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновку судді щодо винуватості ОСОБА_2 у порушенні митних правил та правильності кваліфікації його дій не спростовують.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з урахуванням вимог ст.ст.461, 462, 464, 465, 466 МК України.

За таких обставин постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 є законною, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 276 ч.1, 294 КУпАП, ст.ст. 366, 461, 462, 464, 465, 466, 471, 487, 524 МК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 25 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Свінціцька