Постанова № 4043140, 22.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/323

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.06.2009 р.                                                                                 № 2а-2122/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмідь"

прозверненян стягнення на активи в розмірі 671,00грн.

Представники: від позивачаРожко І.О. (довіреність від 12.03.2009 р. № 2434/9/10-209) від відповідача не прибув Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.06.2009р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведмідь»про стягнення боргу в розмірі 671,00 грн. З метою забезпечення позову позивач просив заборонити вчиняти певні дії з майном та грошовими коштами.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ТОВ «Ведмідь»має податковий борг перед Державним бюджетом України в розмірі 671,00 грн., який виник в результаті несплати Товариством сум по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 501,00 грн. та з податку на прибуток підприємств в розмірі 170,00 грн.

Станом на лютий 2009 р. заборгованість перед бюджетом становить 671,00 грн., яка на думку позивача, є непогашеною та правомірно нарахованою, в зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути до державного бюджету 671,00 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, представника не направив, заперечення на позов не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2009 р. по справі №2а-2122/09/2670 позивачу – ДПІ у Печерському районі м. Києва, було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ведмідь»зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 18.02.2000 р., присвоєний ідентифікаційний код № 30676902, місцезнаходження підприємства: 01042, м. Київ, бул. Дружби народів, б. 13 кв. 58. Як платник податків, відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 01.06.2000 р. за № 23642.

ТОВ «Ведмідь»була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, на підставі якої відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, (місце здійснення діяльності - м. Київ).

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування. Обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 та п. 2 Наказу ДПА України «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»від 29.10.1999р. № 599 ДПІ у Печерському районі м. Києва було видане свідоцтво про сплату єдиного податку для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Ведмідь».

Згідно з п.3 та п.4 Указу Президента № 727/98, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Відповідно до п.4 Указу Президента, в редакції Указу від 28.06.1999 р. № 746/99, суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 зразку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 3098 від 31.07.2002 р

До відповідача були застосовані штрафні санкції по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, згідно з актом перевірки № 939/15-60 від 22.10.2007 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0008781506/0 від 23.10.2007 р. на загальну суму 170,00 грн.;

До відповідача 17.12.2007 р. були застосовані штрафні санкції по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, згідно акту перевірки № 982/15-60 від 22.11.2007 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0009181506/0 від 23.11.2007 р. на загальну суму 170,00 грн.;

Також, 05.11.2007 р. до ТОВ «Ведмідь»застосовано штрафні санкції по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб згідно акту перевірки № 65/15-60 від 19.02.2008 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000621506/0 від 21.02.2008 р. на загальну суму 170,00 грн.

Згідно картки особового рахунку, у підприємства обліковувалась переплата в сумі 9,00 грн. Таким чином, сума податкового боргу перед бюджетом по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб станом на 20.02.2009 р. складає 501,00 грн.

До ТОВ «Ведмідь»01.07.2008 р. були застосовані штрафні санкції по податку на прибуток згідно акту перевірки № 1248/15-8 від 04.06.2008 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0012861508/0 від 04.06.2008 р. на загальну суму 170,00 грн. Таким чином, сума заборгованості по податку на прибуток станом, на 20.02.2009 р. склала 170,00 грн.

Згідно ст.16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу ТОВ «Ведмідь»була направлена податкова вимога № 1/9901 від 08.11.2007 р. на суму 161,00 грн.

Згідно абзацу «б»п.п. 6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення, першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога № 2/1858 від 15.02.2008 р. суму 331,00 грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцезнаходженням Товариства.

Згідно п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 закону України № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Таким чином, перша податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень згідно акту від 03.03.2008 р. за № 38/2.

Однак, сума податкового боргу не була погашена. Перша та друга податкові вимоги в адміністративному та в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.

Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Сума податкового боргу не була погашена, податкові вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно п.п.2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції. Станом на 03.11.2008 р. податковий борг відповідача перед бюджетом становить 335,75 грн.

П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним податкового зобов’язання по єдиному податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведмідь»борг у розмірі 671,00 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведмідь»(код ЄДРПОУ 30676902, адреса: 01042, м. Київ, бул. Дружби народів, б. 13, кв. 58, р/р260075074/980, р/р 26046109/980 в ВАТ «Родовід банк»м. Київ) податковий борг в розмірі 671,00 грн. (шістсот сімдесят одна грн.. 00 коп.):

по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб 501,00 грн. (п’ятсот одна грн.. 00 коп.) на бюджетний рахунок № 34213378700007, код платежу 16050100, одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, банк –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 26077922;

по податку на прибуток підприємств 170,00 грн. (сто сімдесят грн.. 00 коп.) на бюджетний рахунок № 31110009700007 код платежу 11021000, одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, банк –ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 26077922, стягувач Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (01011, м. Київ, вул.. Лєскова, 2).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.