Постанова № 4043088, 18.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/40

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.06.2009 р.                                                                                 № 2а-260/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Вовка П.В. Кочана В.М. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

Благодійного фонду Дніпровського району м.Києва "Київський еколого-культурний центр"

доДержавного комітету лісового господарства України

провизнання неправомірними дії

За участю представників сторін:

від позивачаЛевіна Г.М. –представник за довіреністю

від відповідача не з’явився Позивач звернувся з позовами до суду про визнання неправомірними дій Державного комітету лісового господарства України та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідач, порушуючи норми Конституції України та Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ, не надав йому на запит Переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування", необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав свої дії правомірними та такими, що відповідають нормам Закону України "Про інформацію", просить суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" зареєстрований Дніпровським районним управлінням юстиції в м. Києві 07.12.1998 року, код ЄДРПОУ 24363925 і є громадською організацією, створеною з метою здійснення благодійної діяльності, спрямованої на сприяння поліпшенню охорони навколишнього середовища, екології, культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, видавничої діяльності, захист інтересів соціально незахищених верств населення, включаючи інвалідів, пенсіонерів, ветеранів, учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, членів їх сімей, спільної реалізації ними своїх прав, задоволення та забезпечення захисту їх соціальних, економічних, інших спільних інтересів і суспільної реабілітації.

Реалізуючі, передбачене Конституцією України та ч.1 ст. 32 Закону України "Про інформацію" право на ознайомлення з інформацією, позивач 14.04.2008 року звернувся з запитом до відповідача про надання йому офіційного документу - Переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування" (далі - Перелік), затверджений Державним комітетом лісового господарства України згідно постанови кабінету Міністрів України від 27.11.1998 року № 1893.

Листом –відповіддю від 07.05.2008 року № 11-11/1924 відповідачем було відмовлено в наданні зазначеного вище Переліку, у зв’язку з відсутністю, на його думку, службової потреби в його наданні позивачу.

На думку позивача, такі дії відповідача є законодавчо необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Частиною 2 ст. 32 цього ж Закону України встановлено, що громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. А , відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, як і фізична, що дає підстави стверджувати наявність права звернення до державного органу про надання офіційного документа у позивача.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації, згідно Закону України "Про інформацію", розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Крім цього, відповідно до ст. 37 Закону України "Про інформацію" не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі: інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об’єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров’ю будь-якої особи; інформацію, що стосується особистого життя громадян; документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення; інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств. Судом встановлено, що Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування" - це офіційний документ, що за режимом доступу відноситься до відкритої інформації, що підтверджується самим відповідачем по справі. Даний документ не відноситься до конфіденційної інформації, а лише містить в собі перелік відомостей, які можуть бути віднесені до конфіденційної інформації, та яким може бути присвоєно гриф обмеженого доступу "Для службового користування".

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону України "Про інформацію" обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст. 4 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифіковану Законом України від 06.07.1999 року № 832-14, державні органи у відповідь на запит про надання екологічної інформації надаватимуть таку інформацію (копії фактичних документів, що містять таку інформацію) в рамках національного законодавства без необхідності формулювання зацікавленості в її отриманні.

Конвенцією визначено, що до екологічної інформації відноситься будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про: адміністративні захоли, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть вплинути на складові навколишнього середовища, аналіз затрат і результатів та інший економічний аналіз та припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.

Отже, Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування" має статус екологічної інформації, а позивач відноситься до громадськості, оскільки є громадською організацію, а тому позиція відповідача, що призвела до неправомірних дій по відношенню до позивача є помилкою.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає дії відповідача неправомірними, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності вчинюваних ним дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" задовольнити повністю.

          Визнати протиправними дії Державного комітету лісового господарства України, пов’язані з ненаданням Благодійному фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" інформації (офіційного документу), а саме: Переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеженого доступу "Для службового використання", який Державний комітет лісового господарства України використовує у своїй діяльності для віднесення інформації до конфіденційної та присвоєння їй грифу обмеженого доступу "Для службового використання".

          Зобов’язати Державний комітет лісового господарства надати Благодійному фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" інформацію (офіційний документ): Переліку відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеженого доступу "Для службового використання", затверджений Державним комітетом лісового господарства України.

          Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.07.2009 року.

Головуючий Суддя                                                             Арсірій Р.О.

Судді                                                                                           Вовк П.В.                                                                                           Кочан В.М.