Постанова № 4043125, 02.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.07.2009 р. № 2а-2006/09/2670-6/312

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Спеціалізована державна податкова інспекція м.Києві по роботі з великими платниками податків Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим провизнання нечиними податкові повідомлення-рішення №0000224110/0 від 06.02.2009р. та №0000224110/0 від 06.02.2009р.

представники сторін:

від позивача: Юхименко І.І.

від відповідача 1: Костріца С.Ю.

відповідача 2 : не прибув

представник прокуратури: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»з позовом до відповідача 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та відповідача 2 Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 06.02.2009 р. № 0000224110/0, № 0000224110/0.

Позивач 16.03.2009 р. подав заяву про зміну позовних вимог від 05.03.2009 р. № 03/01-1/1284 та просив визнати нечинними податкові повідомлення рішення від 06.02.2009 р. № 0000214110/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3871887,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1935943,75 грн., та № 0000224110/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 775575,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 775575,49 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ДП «НАК «Укренерго»вказує на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон України № 283/97-ВР) та п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 р. № 168/97-ВР в частині завищення валових витрат за 2006 рік на суму 3871887,50 грн. та завищення податкового кредиту в розмірі 775575,49 грн. Позивач зазначає, що до складу валових витрат віднесені витрати, які підтверджені розрахунковими та платіжними документами, обовязок ведення яких передбачений правилами ведення податкового обліку. Також, до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ сплачені у звязку з придбанням товарів, що підтверджується податковими накладними. Тому, донарахування податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій не відповідає чинному законодавству України.

Відповідач 1 - Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., яке набрало законної сили, визнані недійсними статут, свідоцтво платника ПДВ та первинні документи контрагента позивача МПП «Ассо», тому у ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»були відсутні підстави для включення до валових витрат витрати по придбанню товарів у вказаного підприємства, і як наслідок, відсутні підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач 2 Державна податкова інспекція у м. Сімферополі, подав заперечення проти позовних вимог від 14.05.2009 р. № 6259/9/10-0, згідно з якими заперечує проти позову та зазначає, що Кримська електроенергетична система ДП «НЕК «Укренерго», є структурним підрозділом позивача та знаходиться на консолідованому податку. Вказаний структурний підрозділ мав взаємовідносини з підприємством МПП «Ассо», статутні, первинні документи якого та свідоцтво платника податку на додану вартість були визнані недійсними рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., яке набрало законної сили. Вказане рішення було прийняте з урахуванням порушеної кримінальної справи № 10708190002/2 від 23.11.2007 р., за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України «фіктивне підприємництво» по відношенню до директора МПП «Ассо»ОСОБА_1 Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 24.12.2007 р. визнано, що ОСОБА_1 здійснив фіктивне підприємництво. Однак, у звязку зі смертю ОСОБА_1 кримінальна справа була закрита. Тому, дії позивача відносно включення до складу валових витрат витрати по придбанню товарів у МПП «Ассо» та включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, не відповідає нормам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі (відповідач 2) була проведена невиїзна документальна перевірка Кримської електроенергетичної системи Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»з питань правових відносин з МПП «Ассо»(код ЄДРПОУ 30342684) за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 17.11.2008 р. № 8350/23-2/23451484, який був направлений до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (відповідач 1) для прийняття податкових повідомлень рішень. Відповідач 1 прийняв податкові повідомлення рішення від 06.02.2009 р.:

№ 0000214110/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3871887,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1935943,75 грн.;

та № 0000224110/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 775575,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 775575,49 грн.

В ході перевірки ДПІ у м. Сімферополі були встановлені порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон України № 283/97-ВР) та п.п. 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1998 р. № 168/97-ВР в частині завищення валових витрат за 2006 рік на суму 3871887,50 грн. та завищення податкового кредиту в розмірі 775575,49 грн. Вказані порушення були допущені Кримською електроенергетичною системою Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»при здійсненні господарських взаємовідносин з Малим приватним підприємством «Ассо»на загальну суму 4653453,00 грн., статутні, первинні документи якого та свідоцтво платника податку на додану вартість були визнані недійсними рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., яке набрало законної сили. Тому, позивач не мав права включати до валових витрат витрати по придбанню обладнання та, відповідно, включати до суми податкового кредиту суми ПДВ, отримані за вказаною господарською операцією.

Позивач вказує на те, що ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»правомірно включило до складу валових витрат витрати, понесені в звязку з придбанням обладнання від МПП «Ассо», що підтверджується всіма необхідними первинними документами, а також включив до складу податкового кредиту суму ПДВ за вказаною операцією на підставі податкових накладних, виданих МПП «Ассо». Окрім того, позивач стверджує, що жодним нормативним актом не передбачена відповідальність підприємства за протиправні дії його контрагента за угодою. А тому, винесення податкових повідомлень рішень відповідачем 1 суперечить вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств судом встановлено наступне.

Кримська електроенергетична система ДП НЕК «Укренерго»являється структурним підрозділом ДП НЕК „Укренерго", діє у межах повноважень, визначених Положенням про Кримську електроенергетичну систему, затвердженим ДП НЕК "Укренерго" 17.09.1998р.. без права юридичної особи.

Взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції м. Сімферополя за № 4119 з 17.05.1995 р., як платник прибуткового податку, місцевих податків, ресурсних та неподаткових платежів. Податок на прибуток та ПДВ сплачуються консолідовано вищестоящою організацій - ДП НЕК «Укренерго». Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 35481107 видано СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві 01.06.2002 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 001002226654.. В ході проведення виїзної планової перевірки Кримської електроенергетичної системи ДП НЕК «Укренерго»згідно плану-графіку на 2 квартал 2008р. за період з 01.01.2006 р. 31.12.2007 р. встановлено взаємовідносини з МПП «Ассо», ЄДРПОУ 30342684, м. Феодосія): вул. Войкова, 44. Згідно документів наданих в ході проведення виїзної планової документальної перевірки (Журналів-ордерів по бух. рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», накладних, податкових накладних, платіжних доручень, актів прийому - передачі 03-3) МЧП «Ассо», реалізувало енергетичне обладнання Кримській електроенергетичній системі ДП НЕК «Укренерго», на що виписано наступні податкові накладні: Період№ дата п/нЗагальна сумаСума без ПДВПДВ включено до податкового кредиту

Жовтень 2006р№202/1 від 17.10.0678348,0065290,0013058,00

Грудень 2006р№205 від 08.12.0619587,0016322,503264,50

Грудень 2006р№206 від 08.12.0658761,0048967,509793,50 Квітень 2006р№ 192 від 27.04.06179172,00149310,0029862,00 Квітень 2006р№ 193 від 27.04.06476723,97397269,9879453,99

Травень 2006 р.№ 194 від 15.05.061459920,001216600,00243320,00

Липень 2006р№ 198 від 20.07.06179172,00149310,0029862,00

Липень 2006р№ 199 від 20.07.06476724,00397270,0079454,00

Жовтень 2006р№200 від 13.10.06567960,00473300,0094660,00

жовтень

2006р№201 від 13.10.06283980,00236650,0047330,00

Жовтень 2006р№202 від 13.10.06283980,00236650,0047330,00

Листопад 2006№203 від 02.11.0681000,0067500,0013500,00

Листопад 2006№204 від 02.11.06243000,00202500,0040500,00

Березень 2006р№ 158 від 17.03.06132562,50110468,75 22093,75

Червень 2006 р.№ 196 від 30.06.06132562,50110468,7522093,75

Усього 4653452,973877877,48775575,49 Розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями на загальну суму 4653453,00 грн. Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних Кримська електроенергетична система ДП НЕК «Укренерго»були включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у книзі придбання, реєстрах отриманих податкових накладних та включено в податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. Витрати на придбання товарів були включені до складу валових витрат Кримської електроенергетичної системи ДП НЕК «Укренерго»за 2006 рік в розмірі 3871887,50 грн. (сума включених до валових витрат 3871887,50 грн.), в тому числі за ІІ квартал 2006 р. 220937,50 грн. (сума включених до валових витрат 220937,50 грн.), за ІІІ квартал 2006 р. 1087170,00 грн. (сума включених до валових витрат 1087170,00 грн.), ІУ кварталу 2006 р. 2563780,00 грн. (сума включених до валових витрат 2563780,00 грн.), та відображені в деклараціях з прибутку підприємств по р. 04.1 за відповідні періоди.

ДПІ у м. Сімферополі був направлений запит до позивача від 05.08.2008 р. № 44477/10/23-2 про надання пояснень по взаємовідносинах з МПП «Ассо»(код ЄДРПОУ 30342684) за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між МПП «Ассо»та структурним підрозділом позивача Кримською електроенергетичною системою ДП НЕК «Укренерго», були укладені наступні договори на постачання обладнання:

№ 527 від 16.10.2006 р., за яким були видані видаткові накладні від 08.12.2006 р. № 649 та № 650 та податкові накладні від 08.12.2006 р. № 205, № 206 та від 17.10.2006 р. № 202/1, за якими до складу валових витрат включена сума 130580,00 грн. та до податкового кредиту з ПДВ включена сума 26116,00 грн.;

№ 150/14 від 14.04.2006 р., за яким були видана видаткова накладна від 20.07.2006 р. №643 та податкові накладні від 20.07.2006 р. № 198 та № 199, за якими до складу валових витрат включена сума 540590,00 грн. та до податкового кредиту з ПДВ включена сума 109316,00 грн.;

№ 149/21 від 14.04.2006 р., за яким були видані видаткові накладні від 02.11.2006 р. № 648 та № 647, від 13.10.2006 р. № 646, № 645 та № 644 та податкові накладні від 02.11.2006 р. № 204, № 203 та від 13.10.2006 р. № 202, № 201 та № 200, за якими до складу валових витрат включена загальна сума 1216600,00 грн. та до податкового кредиту з ПДВ включена загальна сума 243 320,00 грн.;

№ 148/14 від 13.04.2006 р., за яким були видана видаткова накладна від 20.07.2006 р. №642 та податкові накладні від 27.04.2006 р. № 192, № 193 та від 15.05.2006 р. № 194, за якими до складу валових витрат включена загальна сума 1763179,98 грн. та до податкового кредиту з ПДВ включена загальна сума 352635,99 грн.;

№ 101/21 від 13.03.2006 р., за яким були видана видаткова накладна від 20.07.2006 р. №641 та податкові накладні від 17.03.2006 р. № 158 та від 30.06.2006 р. № 196, за якими до складу валових витрат включена загальна сума 220937,50 грн. та до податкового кредиту з ПДВ включена загальна сума 44187,50 грн. (Копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., визнано недійсними статут МПП «Ассо»(ЄДРПОУ 30342684) з 1999 р., свідоцтво платника податку ПДВ з часу внесення в реєстр платника ПДВ, первинні бухгалтерські, і інші фінансово-господарські документи з реквізитами МПП «Ассо». Рішення набрало законної сили з 10.06.2008 р.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що 23.11.2007 р. слідчим відділом податкової міліції ДПІ у м. Феодосія була порушена кримінальна справа за № 10708190002/2 за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України «фіктивне підприємництво». В ході розслідування якої встановлено, що засновник підприємства ОСОБА_1 у період з листопада 1999 р. по 31.12.2005 р., шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) (МПП «Ассо») з метою прикриття незаконної діяльності конвертації грошових коштів, скоїв дії по фіктивному підприємництву.

У вказаний період ОСОБА_1, маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва МПП «Ассо», яке ним було придбане для прикриття незаконної діяльності по непідтвердженій реальними фінансово-господарськими взаємовідносинами конвертації грошових коштів по розрахункових рахунках підприємства щодо переведення грошових коштів у готівку, ніякої господарської діяльності не вів, що суперечить нормам чинного законодавства.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 24.12.2007 р. визнано, що вказаними діями ОСОБА_1 здійснив фіктивне підприємництво, тобто придбання юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, однак, у зв'язку зі смертю ОСОБА_1, карна справа від 23.11.2007 р. за № 10708190002/2 була закрита. Крім того, МПП «Ассо» за юридичною адресою не знаходиться, місце встановлення платника податків не встановлено. З огляду на вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського АРК по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., керуючись ч. 1 ст. 72, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню та є обов'язковими для виконання. Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Так, в силу ч. 4 статті 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Згідно з ч.4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного судового рішення випливає, що МПП «Ассо»не мало належної правоздатності, у зв'язку з чим, всі угоди, укладені ними в розумінні ст.ст. 87, 91 Цивільного кодекс України є недійсними, як такі, що не відповідають вимогам закону.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами... (п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Тобто, позивачем були укладені контракти з неіснуючим суб'єктом підприємницької діяльності, як наслідок - рахунки, платіжні доручення, видаткові накладні, також, виписані неіснуючим суб'єктом підприємницької діяльності, тобто відповідні витрати не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Щодо визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачені вимоги до податкової накладної, а саме порядковий номер податкової накладної; дата виписки податкової накладної; назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця і покупця); місцезнаходження юридичної особи або місце податкової адреси, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (об'єм); повна назва отримувача; ціна продажу без урахування податку: ставка податку і відповідна сума податку у цифровому значенні; загальна сума коштів, належних до сплати з урахуванням податку.

Зі змісту п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що необхідною умовою виписки і видачі податкової накладної є реєстрація продавця в якості платника податку на додану вартість, що також підтверджується положеннями п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 даного Закону, відповідно до яких право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку»№ 88 від 24.05.1995 р., ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні підтверджувати здійснення фінансово-господарських операцій та повинні містити обов'язкові реквізити: ...посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій...

Згідно п.п. 2, п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 р., зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037 (з наступними змінами та доповненнями), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому наданий індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість... Всі складені екземпляри податкових накладних підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати продаж товарів (робіт, послуг Відповідно до абз. 1 п. 5 даного Порядку № 165, податкова накладна вважається недійсною у заповнення іншою особою. Як встановлено рішенням Господарського суду АРК по справі № 2-16/3018-2008 від 10.06.2008 р., МПП «Ассо»було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності, на підставну особу, яка участі у діяльності підприємства не приймала, печаткою підприємства не розпоряджалася, бухгалтерський облік не вела, про фінансово-господарську діяльність підприємства нічого не знала. Недійсне свідоцтво платника податків не надає особі, яка його має права та обов'язки. МПП «Ассо»не мало права на нарахування та сплату податків, надання податкових накладних. Таким чином, податкові накладні, виписані МПП «Ассо», яке було зареєстровано на підставну особу, отримало свідоцтво платника податку на додану вартість! з порушенням діючого законодавства, не мають юридичної сили та не є підставою, включення сум, вказаних в них до складу валових витрат платника податків з податку на прибуток та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість (щодо сплачених (нарахованих) сум податку на додану вартість) відповідних звітних періодів. Окрім того, у листі Вищого Арбітражного суду України від 30.12.1999 р. № 01-8/6129 (від змінами та доповненнями) визначено, що включення до податкового кредиту витрат), пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, підтверджених податковою накладною заповненою незареєстрованою у податковому органі особою, може бути підставою для притягнення платника податків до встановленої законодавством відповідальність, у тому числі застосування санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, передбачених п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, на думку суду, позивачем було порушено п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97р., що призвело до завищення валових витрат за 2006р. в сумі 3 871 887,50 грн., в т.ч. ІІ квартал 220 937,50 грн., ІІІ квартал -1087170,00грн., ІУ квартал 2 563780,00 грн. та п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 775575,49 грн., т.ч. за березень 22093,75 грн., червень 22093,75 грн., листопад 54000,00 грн., жовтень 202 378,00 грн., липень 109 316,00 грн., травень 243 320,00 грн., квітень 109 315,99 грн., грудень 13058,00 грн. З огляду на викладене, суд обґрунтовано вважає правомірним донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3871887,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1935943,75 грн., також, донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 775575,49 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 775575,49 грн.

Щодо твердження позивача про порушення термінів щодо складання та направлення податкових повідомлень рішень

СДПІ м. Києві по роботі з ВПП не може погодись з висновками позивача та повідомляє, що порушення термінів пов'язане з суб'єктивними причина, зокрема у зв'язку з тим. що ДП НЕК "Укренерго" перебуває на податковому обліку у Відповідача 1. тобто повноважень на винесення податкових повідомлень-рішень зокрема у Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК Крим немає. Тобто встановлення законодавчого терміну слід прийняти до уваги проміжок часу, який необхідний для поштового пересилання самого акту.

На думку суду, відлік розпочинається з моменту надходження матеріалів перевірки на адресу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Як свідчить відбиток печатки на вхідній кореспонденції, акт від 17.11.2008 р. № 8350/23-2/23451484 на адресу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП надійшов 26.01.2009 р. а податкові повідомлення-рішення були прийняті 06.02.2009 р.

Враховуючи вищенаведене, податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 17.11.2008 р. № 8350/23-2/23451484 за порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають вимогам чинного законодавства.

Також, суд не погоджується з представником позивача щодо скасування рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 10.06.2008 р. у справі № 2-16/3018-2008 ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2009 р., оскільки підставою для скасування вказаного рішення стало не порушення процесуальних та/або матеріальних норм права, а лише на підставі того, що розпочали діяльність адміністративні суди, і справу слід було розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 17.11.2008 р. за № 34/1748, господарські операції відбувалися в періодах березень 2006 р., квітень 2006 р. та жовтень 2006 р., рішення Господарського суду Автономної республіки Крим було постановлене 10.06.2008 р. Таким чином, суд не приймає посилання позивача на скасоване рішення Господарського суду АРК, як на обставину, що свідчить про правомірність виконання укладених господарських операцій.

Частиною другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.